ВСТУП

Актуальність дослідження. Роман «Собор Паризької богоматері», що належить перу великого французького письменника Віктора Гюго (1802-1885), ось вже більше півтора століть із захопленням читається у всіх кінцях землі. Яскраві картини життя далекого минулого, захоплююча фабула, драматичні долі героїв, а головне, гуманізм, пристрасний захист людини від зла і несправедливості, що наближає книгу до наших днів, -все це робить нев'янучим шедевр Гюго, створений ним в молоді роки. Саме на цьому романі ґрунтується світова слава Гюго.

Віктор Гюго був надзвичайно плідним письменником: його поетичні твори, які здобули йому ім'я першого поета Франції, ледь вміщаються в двох десятках томів; його драматургія стала певним етапом у розвитку французького театру; романи користувалися надзвичайною популярністю; блискуча публіцистика, промови і памфлети зіграли видну роль в боротьбі проти політичної реакції його часу. Свою музу, все своє довге життя Гюго присвятив суспільному служінню, він був поборником демократії, проповідником добра і справедливості, захисником знедолених, викривачем гноблення і насильства; він створив художні цінності, які роблять його творчість однією з вершин у духовному розвитку людства.

Життя Віктора Гюго охопило майже ціле століття. Він народився, коли ще не догоріла заграва Великої французької революції і тільки зміцнювався новий, капіталістичний суспільний уклад, і дожив до того історичного періоду, коли буржуазне суспільство пішло під ухил і в ньому все виразніше почали проступати риси кризи і занепаду. Творчість Гюго, яку він сам назвав «дзвінкимвідлунням свого часу», відгукнулася на найважливіші проблеми бурхливого XIX століття, відобразила його конфлікти і ідеали, ілюзії і надії. Письменник був свідком частої зміни політичних устоїв, перемог і поразок народних мас Франції в боротьбі за республіку, за свої соціальні права; визвольної боротьби інших народів проти реакційних правлінь і іноземних гнобителів; перших робочих повстань 1830-х років і першої спроби затвердити владу пролетаріату в дні Паризької комуни 1871 р.; він бачив боротьбу американських негрів проти расового гноблення і опір колоніальних народів до перших агресивнихвоєн, які були вжиті імперіалістичними державами. І завжди він був на боці демократії проти реакції, на стороні народів проти їх тиранів.

Слід сказати, що сприйняття й поцінування Гюго на батьківщині і за її межами мають істотні розбіжності. Для французів Гюго — це передусім великий національний поет, високо вони цінують Гюго-драматурга, вбачаючи в ньому творця вітчизняної романтичної драматургії, і вже за ними йде Гюго-романіст. За межами Франції, в тому числі й у нас, ця шкала «перевертається», тут Гюго найвідоміший своїми романами, за ним йде його драматургія, котра нерідко з’являється й на сцені театрів, а замикає цю шкалу його поезія. Пояснюється це насамперед тим, що повноцінне відтворення поезії іншими мовами — дуже непроста річ, і доля великих національних поетів в інших країнах залежить від того, чи з’являються там її перек­лади високого рівня і чи стає вона завдяки цьому набутком національної культури. Таких перекладів поезія Гюго не мала і лишалася за межами Франції недостатньо відомою і освоєною, в тому числі й в Україні.

Об’єкт дослідження – особливості використання антитези як основного принципу побудови роману Віктора Гюго «Собор Паризької богоматері».

Предметом дослідження є роман В.Гюго «Собор Паризької Богоматері».

Мета дослідження полягає у літературознавчому аналізі антитези як основного принципу побудови твору Віктора Гюго «Собор Паризької богоматері».

Відповідно до мети можна виокремити наступні завдання:

визначити сутність поняття та історія виникнення антитези в літературі;

дослідити особливості використання антитези різними авторами;

проаналізувати роман «Собор Паризької богоматері» як шедевру літератури доби романтизму;

проаналізувати антитезу як основний принцип змалювання образів роману.

визначити роль і місце антитези як основного способу побудови роману Віктора Гюго «Собор Паризької богоматері» у світовій літературі.

Методи дослідження: у роботі застосовано аналіз, розробка плану діяльності, суміщення інформації з різних джерел, обробка нової інформації, метод цілісного аналізу літературного твору.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.