Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Поряд з тим, спираючись на практику роботи підприємств (диференціації цін в сторону зменшення при зростаючих обсягах закупівлі у постачальників матеріалів та комплектуючих, застосування відрядно-преміальної, або відрядно-прогресивної систем оплати праці змінні витрати виступають здебільшого як умовно-змінні.

У свою чергу, що стосується заробітної плати, то, враховуючи зацікавленість керівництва в зростанні виробництва продукції, на підприємстві може бути запроваджена або відрядно-прогресивна система оплати праці (передбачає запровадження зростаючих розцінок залежно від кількості виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг понад встановлену норму), або відрядно-преміальна система оплати праці (крім оплати за звичайними розцінками, передбачає також преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції, збільшення обсягу виконаних робіт).

До певної міри витрати на оплату праці мають пряму залежність від кількості виробленої продукції. В подальшому після перевиконання поставленого завдання витрати на оплату праці зростають більшими темпами, ніж зростає кількість виробленої продукції (див. позначене пунктиром).

Виступаючи змінними (або умовно-змінними до відношенню до обсягів виробництва, заробітна плат і матеріали поряд з тим є постійними (або умовно-постійними) витратами з розрахунку на одиницю виробленої продукції, виконаних робіт або наданих послуг.

Постійними називаються витрат, величина яких залишається незміною при збільшенні або зменшенні виробництва продукції, виконанні робіт та наданні послуг. До цього роду витрат можна віднести: амортизацію обладнання, страхування майна, орендну плату, адміністративні витрати, витрати на збут тощо.

Поряд з тим, спираючись на практику роботи підприємств такі постійні витрати, як адміністративні витрати та витрати на збут, здебільшого виступають як умовно-постійні.

За відношенням до заданих параметрів витрати операційної діяльності поділяються на:

-стандартні (нормативні);

-фактичні.

Стандартні (нормативні) — це витрати, які відповідають визначеним на підприємстві розмірам витрат у розрахунку на одиницю продукції, або визначеним параметрам діяльності того чи іншого структурного підрозділу, розрахованих з урахуванням його ресурсних потужностей.

Фактичні витрати — це витрати, розміри яких сформувалися в результаті виконання передбачених планом завдань і зафіксовані у первинних облікових документах та виробничих звітах структурних підрозділів підприємства.

Різниці між фактичними і стандартними І нормативними) витратами є відхиленнями, поділ яких на позитивні і негативні залежить від завдань, які ставляться при їх аналізі.

За сферою повноважень керівництва витрати операційної діяльності поділяються на :

- контрольовані;

- неконтрольовані.

Контрольовані витрати — це витрати, які керівник структурного підрозділу підприємства або менеджер відповідної ланки управління може контролювати і здійснювати на них вплив.

Неконтрольовані витрати — це витрати, які керівник структурного підрозділу підприємства або менеджер відповідної ланки управління не може контролювати і здійснювати на них вплив,

Так, традиційно контрольованими витратами для керівника структурного підрозділу підприємства (цеху) є, як правило, заробітна плата та матеріали. У свою чергу, амортизація обладнання, оренда приміщення цеху, вартість страхування майна і т. ін. — неконтрольовані для керівника цеху.

Поряд з цим, для головного бухгалтера, головного економіста, або заступника директора із виробництва усі вищезазначені витрати є контрольованими, оскільки у своїй роботі вони користуються зведеними даними, збір яких і подача в зручному для аналізу вигляді забезпечуються обліковою службою підприємства.

1.2. Відображення витрат у системі бухгалтерських рахунків

Планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено, що облік витрат операційної діяльності може здійснюватися як із використанням 8-го класу плану рахунків "Витрати за елементами", так і без нього.

За умови обліку витрат без застосування рахунків класу 8 плану рахунків витрати, які здійснюються на підприємстві, можуть відраду з рахунків, на яких відображаються такі витрати (13, 20, 22, 25. 37, 39,63, 65,66), списуватися на витраті рахунки (23, 91, 92, 93, 94) з подальшим списанням витрат з рахунків класу 9 "Витрати діяльності" на рахунок 79 "Фінансові результати".

Поряд із зазначеним для обліку витрати операційної діяльності за економічними елементами, а також узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду використовують рахунки класу 8 ''Витрати за елементами".

Витрати відображуються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або збільшення зобов'язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

На рахунках цього класу ведеться облік витрат операційної діяльності за такими елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати.

Суб'єкти малого підприємництва, а також інші організації, пильність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, для обліку витрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8 із списанням до дебету рахунку 23 "Виробництво" щомісячно сум в частині прямих і виробничих накладних витрат (загальновиробничих витрат) та до дебету рахунку 79 "Фінансові результати" в кінці року або щомісяця сум у частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Інші підприємства рахунки цього класу можуть використовувати для узагальнення інформації про витрати за елементами із щомісячним списанням сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 "Виробництво" і рахунку 9 "Витрати діяльності"