План

1. Передумови етичного розвитку у немовлячому віці

2. Етичний розвиток у ранньому дитинстві

3. Розвиток моральної свідомості дитини 3-7 років

4. Перехід від зовні зумовленої моральної поведінки до свідомої

5. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника

6. Недоліки етичного розвитку дошкільників

Література

5. Психолого-педагогічні умови формування етичної свідомості та поведінки дошкільника

У процесі формування етичної свідомості й моральної поведін­ки дошкільника важливим фактором слугує оцінна дія дорослого. Її сприймання та розуміння дитиною згодом призводить до виник­нення такої оцінної дії в самої дитини. Спочатку ця дія спрямовуєть­ся на ровесника, моральна поведінка якого критично й прискіпливо оцінюється. Легше розуміються і оцінюються ті якості, які дорослий найчастіше виділяє і оцінює. Поступово вплив оцінки дорослого на поведінку дітей зростає, оскільки дорослий все більше сприймається як зразок, еталон, з яким дитина порівнює себе і свої дії.

Щоб мати якомога більший виховний вплив оцінка дорослого по­винна відзначатись такими ознаками:

-бути об’єктивною і тактовною; слід спочатку виділяти пози­тивні сторони, не загострюючи увагу на негативних, але дити­на має зрозуміти, чим саме невдоволений дорослий. Оцінюва­ти не саму дитину, а її вчинки. Осуд використовують у винят­кових випадках, показавши, як треба робити;

-орієнтованою на саму поведінку дитини, а не на порівняння її з іншими дітьми, яке руйнує взаємини дітей;

-диференційованою. Потрібно показати, за що саме дитина оці­нюється певним чином;

-систематичною, з достатнім і різноманітним унаочненням. Співвідношення різних способів оцінки залежить від віку, ін­дивідуальних особливостей вихованців, ситуації [153, с. 279].

Для формування моральних уявлень дітей важливими є бесіди з дорослими на етичну тематику. Дитина прагне розібратись у склад­них етичних питаннях, зрозуміти критерії моральної оцінки, нама­гається знайти виправдання негідним вчинкам ровесників. А відтак ставить питання дорослим, ініціює бесіди з ними.

Значні виховні можливості містить робота педагогів і батьків з ди­тячою літературою. Найбільше приваблює старшого дошкільника та тематика дитячої книжки, що розкриває питання соціально-мораль­ної поведінки людини, суспільних норм і цінностей, характеру особис­тості. Дитина прагне проникнути в сутність взаємин між людьми, дати оцінку якостям характеру особистості і вчинкам людини. У процесі ро­боти над змістом літературних творів дитина прагне з’ясувати ставлен­ня дорослого до прочитаного, його схвалення чи осуд вчинків героїв.

Згодом у дитини виникають власні оцінки змісту прослуханого. Герої літературних творів чітко розподіляються на дві протилежних групи: позитивні чи негативні. Відповідним чином будується обгово­рення змісту прочитаного, що включає наступні етапи: аналіз пове­дінки героїв - оцінювання їх вчинків - оцінка особистості героя (по­зитивна чи негативна).

Серед ілюстрацій до художніх творів старші дошкільники най­краще сприймають ті, що містять зображення ситуацій спілкування, співпраці з виразно зображеною мімікою облич діючих осіб.

Важливо, що дитина починає відрізняти текст та ілюстрації до нього як складові частини дитячої книжки. В старшого дошкільника з’являється інтерес не тільки до ілюстрацій, а й до змісту, приховано­го у незрозумілому тексті. Така здатність дитини становить переду­мову до сприймання навчальної літератури в школі, слугує мотивом оволодіння навичкою читання.

Висновки про психолого-педагогічні умови формування етич­ної свідомості та поведінки дошкільника:

-у процесі формування етичної свідомості й моральної поведін­ки дошкільника важливим фактором слугує оцінна дія дорос­лого;

-оцінка дорослого повинна бути об’єктивною і тактовною, орі­єнтованою на саму поведінку дитини, а не на порівняння її з іншими, диференційованою, систематичною, з достатнім і різ­номанітним унаочненням;

-важливим засобом формування моральних уявлень дітей є бе­сіди з дорослими на етичну тематику;

-роботу з дитячою книжкою на моральну тематику доцільно будувати за схемою аналіз поведінки героїв - оцінювання їх вчинків - оцінка особистості героя (позитивна чи негативна).


6. Недоліки етичного розвитку дошкільників

Етична поведінка дошкільника вимагає постійної уваги з боку до­рослих. Не все у ній одразу задовольняє педагогів та батьків. Спостері­гається недотримання дітьми правил поведінки з різних причин. По­рушення дітьми встановлених у суспільстві правил Г. О. Люблінська назвала провинами. При їх оцінці вихователем та розробці відповід­них педагогічних впливів необхідно враховувати мотив порушення правил поведінки. Провини дітей з’являються внаслідок імпульсив­ності, наслідування поганого прикладу, невміння зорієнтуватись у нестандартній ситуації. Іноді причиною є така ситуація, що вимагає застосування кількох норм, які дитина не вміє співвіднести між со­бою. Такі провини носять стихійний, багато у чому випадковий ха­рактер. Дитина ще недостатньо здатна передбачати результати своїх дій. Те, що їй здається дозволеним, згодом обертається небажаними наслідками: ось для своєї гри вона переставила горщик із рослиною з підвіконня на стіл. Коли батьки на другий день помітили, де стоїть горщик, рослинка зів’яла. Або шукаючи замінник для цукерок, ди­тина дістала з шафи вітаміни та у процесі гри «В магазин» з’їла їх.

Серед явищ несвідомого порушення поведінки вирізняються ви­тівки, як прояв дитячої активності, ініціативності, оригінальності. Дитина ще недостатньо чітко розмежовує можливе й неможливе, до­цільне й недоречне. Так, граючись з ляльками в саду, дівчинка пооб­ривала всі квіти для виготовлення лялькових прикрас. Коли їй по­трібні були камінці для зображення цукерок, вона зібрала всі камін­ці, якими бабуся помітила на грядках місце висівання різних овочів. Для гри «У весілля» потрібна була фата, для якої вона без дозволу використала добре випрасуване покривало з ліжка.

Деякі дитячі витівки зумовлені пізнавальними мотивами, праг­ненням до експериментування: «А що вийде, коли відкрити кран і за­крити пальцем струмінь води?». На жаль, такі експерименти можуть закінчитись трагічно, якщо відбуваються із недбало залишеною до­рослими зброєю або з випадково знайденими боєприпасами.

Іншим мотивом витівок є самопізнання. Дитина прагне дізнатись, «що ж я можу?». Їх джерелом виступає розвиток самостійності. Такі витівки межують з пустощами. Дитина порушує правила і чекає ре­акції дорослого. Так вона перевіряє свою значущість, стверджує своє «я», намагається визначити коло дозволеного.

Окремим випадком є те, що дорослі неправильно називають ди­тячою брехнею, а по суті своїй є фантазуванням. У дитячих фанта- зуваннях переплітається реальне та вигадане, тому дорослим важко розмежувати їх із брехнею. Наприклад, Є. В. Субботський згадував такі образи зі свого дитинства: «Ось із розбитого сусідньою дівчин­кою носа струменить кров, по вінця заповнюючи об’ємне відро. Ось близька, рідна людина йде шпалами, спотикається об гостру милицю - й шкіра, як панчоха, спадає з пораненої ноги. Не можливо? Так, не­можливо. Щось, звичайно, було, але ж не до такої міри. Тут добряче попрацювала дитяча фантазія. Проте якими яскравими є ці образи! Наскільки реальними, справжніми здаються почуттям, лише розум наполегливо стверджує «ні» [141, с. 3]. Головне, що відрізняє дитяче фантазування від брехні, є відсутність корисливого мотиву. Тому до­рослі повинні виявити чуйність і розуміння дітей, схильних до фантазувань, ні у якому разі не сварити й не карати їх.

Дошкільники досить рідко вдаються до свідомого порушення норм, коли дитина усвідомлює суперечність між своєю поведінкою і соціально схвалюваним зразком. Мотивом таких провин найчасті­ше виступає «зробити навпаки», «показати свою значущість», «не послухатись». Всі вони зумовлені негараздами у розвитку самосві­домості дитини, недостатньою увагою до її індивідуальності, блоку­ванням важливих потреб у визнанні й повазі, в активності, у спіл­куванні. Ось малюк з мамою вибирають іграшки в магазині. Дитина просить придбати екскаватор, а мама хоче купити машинку. Навіть не запитавши малюка про його бажання, вона швиденько заплатила гроші за машинку й вийшла з магазину. Під час обіду хлопчик вере­дував, відмовлявся їсти. Тоді мама почала запитувати «А чого ж ти хочеш?» Такий спосіб поведінки може закріпитися й повторюватись завжди, коли потрібно буде привернути увагу до себе. На цій основі згодом виникають негативні риси особистості дитини: впертість, не­слухняність, брехливість.

Впертість виявляється в тому, що дитина наполягає на своїй вимо­зі, навіть якщо розуміє її абсурдність і нездійсненність. До основних причин упертості слід віднести несправедливе ставлення і принижен­ня гідності дитини; нетактовність дорослих; обмеження самостійнос­ті й жорстке ставлення до дитини; ігнорування її особистих бажань.

Найпоширеніші причини дитячої брехні - страх перед покаран­ням і негативний приклад дорослого. Брехня завжди має корисливий мотив, чим і відрізняється від дитячої фантазії.

Забіякуватість характерна для дітей рухливих, імпульсивних, які не вміють спілкуватися, взаємодіяти з товаришами. Таку форму поведінки дитина починає поширювати не тільки на своїх кривдни­ків, але і на маленьких, слабких, беззахисних. Відчуття своєї сили призводить до ще більшої агресивності і до погіршення відносин з однолітками. Сприяє появі забіякуватості культ сили в сім’ї, непра­вильна позиція дорослих: «дай здачу!», «покажи свою силу».

Висновки про недоліки етичного розвитку дошкільників:

-при оцінці порушення норм поведінки дітьми необхідно вра­ховувати їх мотив;

-провини дошкільників носять переважно несвідомий і нена­вмисний характер;

-недоліки етичного розвитку дошкільника (впертість, брехли­вість, забіякуватість) слугують сигналом про брак необхідних умов особистісного розвитку.


Література

1.Воспитание гуманных чувств у детей / Под ред. Л. Н. Проколи- енко, В. К. Котырло. - К.: Рад. школа, 1987. - 174 с.

2.Воспитание детей дошкольного возраста / Под ред. Л. Н. Про- колиенко. - К.: Рад. школа, 1991. - С. 208-245.

3.Коломинский Я. Л. Психология детского коллектива. - Минск: Народная асвета, 1984. - 240 с.

4.Кононко Е. Л. Чтобы личность состоялась. - К.: Рад. школа, 1991. - 221 с.

5.Котырло В. К. Растет гражданин. - К.: Рад. школа, 1980. - 79 с.

6.Люблінська Г. О.Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974. - С. 339-345.

7.НепомнящаяН. И. Становление личности ребенка 6-7 лет. - М.: Педагогика, 1992. - 160 с.

8.Островская Л. Ф. Педагогические ситуации в семейном воспи­тании дошкольников. - М.: Просвещение, 1990. - 160 с.

9.Приходько Ю. О.Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. - К.: Рад. школа, 1987. - 126 с.

10.Психологические проблемы нравственного воспитания детей / Под ред. Ф. И. Михайлова, И. В. Дубровиной, С. Г. Якобсон. - М.: Педагогика, 1977.

11.Психолого-педагогические проблемы нравственного воспитания детей дошкольного возраста / Под ред. Т. С. Комаровой. - М., 1983.

12.СмирноваЕ. О. Детская психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. зав. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - С. 327-333.

13.Титаренко Т. М. Нравственное воспитание дошкольников в семье. - К.: Рад. школа, 1985. - 95 с.

14.Субботский Е. В. Ребенок открывает мир. - М.: Просвеще- ние,1991. - 207 с.

15.Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. - М.: Изд. центр «Академия», 1997. - 336 с. - С. 264-281.

16.Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье / Под ред. В. К. Котырло. - М.: Педагогика, 1987. - 142 с.

17.Якобсон С. Г. Психологические проблемы этического развития детей. - М.: Педагогика, 1984. - 144 с.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 20

Безкоштовна робота

Закрити

Етичний розвиток у дошкільному віці

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.