Психологічні особливості ігрової діяльності в дошкільному віці

План

1. Розвиток гри у дитини до 3-х років

2. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника

2.1. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника

2.2. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри

2.3. Роль та ігрові дії дошкільника як центральний компонент сюжетно-рольової гри

2.4. Значення ігрових предметів для забезпечення уявної ситуації у грі

2.5. Взаємовідносини дошкільників у грі

3. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника

4. Характеристика ігор з правилами

Література

1. Розвиток гри у дитини до 3-х років

Протягом всього дошкільного дитинства гра становить важливу умову розвитку психіки й особистості дитини. Від того, як дорослий організує цей перший вид діяльності дитини залежить успішність формування особистості дитини. Тому глибокі знання психологічних закономірностей ігрової діяльності - важлива складова професійної підготовки вихователя дошкільного закладу.

Поява гри у житті дошкільника зумовлюється соціальною ситу­ацією його розвитку. Складність сучасного виробництва визначає тривалу підготовку підростаючого покоління до включення у трудо­ву діяльність. У первісному суспільстві, коли маленька дитина вже з одного-трьох років могла допомагати дорослим по господарству, гра як вид діяльності була відсутня.

Потреби дитини у грі різні дослідники пояснювали по-різному. Так, теорія Шиллера-Спенсера розглядала основою потреби у грі «надлишок сил» дитини, її природне прагнення до активності. Гра як відпочинок з метою відновлення фізичних сил дитини постає у теорії Лацаруса. Відомий дослідник гри Карл Гросс звертав увагу на біоло­гічну доцільність гри як засобу тренування органів та функцій й під­готовки їх до майбутньої неігрової діяльності [11, с. 390].

Специфічною особливістю гри є її процесуальність. Дослідники розглядають її і як атрибут гри (К. Бюлер, М. Я. Басов), і як харак­теристику ігрового мотиву, який «полягає не у результаті дії, а у са­мому процесі» [11, с. 477]. Водночас процесуальністю відзначаються і пізнавальна мотивація, і спонукання до творчості. З цього випливає, що ігрова, пізнавальна й творча мотивація мають спільну основу, а саме — суб’єктивну цінність процесу діяльності. У дошкільному віці гра у різноманітних формах виступає основою відкриття дитиною про- цесуальності як узагальненої характеристики діяльності, що містить «свій мотив немовби у собі» (О. М. Леонтьєв).

Протягом дошкільного дитинства дитина оволодіває такими різ­новидами гри, як предметно-маніпулятивна (1-3 роки), сюжетно-ро­льова (3-7 років), конструктивна, будівельна, дидактична, рухлива, гра з правилами.

Предметно-маніпулятивна й сюжетно-рольова ігри виступають у відповідних вікових періодах провідними.

Етапи розвитку ігрової діяльності в ранньому дитинстві дослідже­но у працях психологів Ф. А. Фрадкіної, Н. Н. Палагіної, З. В. Звори- гіної, С. Л. Новосьолової, Н. Я. Михайленко та ін.

Передумови предметно-маніпулятивної гри складаються у немов- лячому віці на основі розвитку в дитини маніпуляцій з предметами та пізнавальних мотивів. Ігрові дії немовляти тісно переплітається з першими кроками на шляху пізнання дійсності. Дослідники виріз­няють ознайомлювальний і відображувальний етапи в розвитку ігро­вих дій немовляти. Спочатку дитину приваблюють яскраві, незвичні, блискучі предмети у своєму оточенні. І вона маніпулює ними, щоб роздивитись, ознайомитись. У цьому полягає зміст ознайомлюваль- них ігрових дій немовляти.

З півроку і до півтора років виникають відображувальні предмет­но-ігрові дії. Дитина починає вирізняти в іграшках певні властивості, пов’язувати свої дії та їх результат, в якому виявляється та чи інша властивість предмета: якщо натиснути на гумового зайчика, то він «розмовляє», якщо штовхнути м’ячик, він котиться, а з коробочкою такого результату не отримаєш. Таким чином за допомогою власних дій дитина навчається виявляти властивості предметів, по-різному діє з різними іграшками, передбачаючи на основі попереднього досві­ду їхні фізичні властивості. Змістом відображувальних предметних ігрових дій дітей виступає маніпулювання з різними предметами, спрямоване на виявлення та підтвердження їхніх властивостей. Так, дитина складає й розбирає мотрійку чи пірамідку, зминає та рве па­пір, насипає та висипає з відерця пісок тощо.

Значущість особи дорослого у житті дитини стимулює її наслідува­ти дії дорослих. Від одного року дитина навчається ходити, оволодіває мовленням, тобто її можливості значно розширюються. Вона також має певний досвід маніпуляцій із предметами. Спілкування з дорослим на­буває виразного предметного змісту, віддзеркалює прагнення малюка до спільних з дорослим предметних дій. Цим дитина хоче прилучитись до життя дорослих, стати його учасником. Розвиток ігрових дій протягом раннього віку спирається на розвиток предметних. Досвід виконання предметних дій підводить малюка до їх узагальнення: він навчився на­бирати пісок совочком, а згодом робить це і за допомогою відерця; поді­бно до того, як набирав пісок, набирає сніг. У цьому прикладі виявляєть­ся перенос засвоєної дії на інші, зовні не схожі ситуації.

На основі розвитку предметних дій, коли предмети використову­ються у звичному суспільно закріпленому їх призначенні, розвива­ється сюжетно-відображувальний етап предметно-маніпулятивної гри. Спостерігаючи за працею дорослих, дитина розкриває для себе сенс дій дорослого з предметами і намагається відтворити його у своїй грі: дорослий бере мило, щоб вимити руки; сідає за кермо автомобіля, щоб поїхати на роботу тощо. Предметні дії малюка поступово набува­ють ознак ігрових дій, чому сприяє дорослий, коли спонукає дитину: «вилікуй хвору ляльку; йдіть обідати разом із зайчиком».

Відмінність ігрової дії від предметної полягає в її умовному та уза­гальненому характері; вона не може призвести до реального результа­ту, тому останній носить уявний характер. Для дитини головним стає не сама по собі предметна дія, а її умовний результат. Малюк виконує своєрідні розумові дії з уявними предметами: немовби годує котика обідом. Ось дитина гойдає ляльку, наслідуючи схему відповідних рухів дорослого: тримає ляльку під грудьми, гойдає її кілька разів і, маючи на увазі досягнення уявного результату (лялька «заснула»), завершує ігрову дію.

У предметно-маніпулятивній грі закладаються основи сюжет­но-рольової гри, яка властива дітям з 3-х років. Елементи останньої виявляються, наприклад, як «роль у дії» (Д. Б. Ельконін), що являє собою сукупність дій, характерних для людини у певній ролі. Так, ди­тина доглядає за лялькою - своєю «дитиною», фактично виконуючи роль мами, але не називаючи себе відповідно до цієї функції. На пи­тання дорослого «ти хто?» відповідає: «я - Катя».

Протягом раннього віку ускладнюються сюжети ігор за такими ознаками, як кількість персонажів, різноманітність ситуацій. Якщо у перших предметно-маніпулятивних іграх діє один персонаж у пев­ній ситуації, а схема гри неодноразово повторюється (кілька разів дівчинка зачісує ляльку), то наприкінці раннього віку в іграх дітей бере участь кілька персонажів, які діють у послідовних різноманіт­них ситуаціях - відбувається розгортання сюжету. В іграх наміча­ються зв’язки між персонажами, проте вони слабо узгоджені і зада­ються їх включенням у спільну ситуацію. Як відзначає Г. А. Урунтаєва, тут можливі три варіанти дій. Перший передбачає два персонажі, один з яких - об’єкт дії іншого, наприклад перукар і клієнт. Другий складається з самостійних дій, включених у спільну для персонажів ситуацію: машиніст і пасажири. В третьому персонажі обмінюють­ся діями: покупець вибирає товар, а продавець зважує. До кінця 3 р. спостерігаються сюжети, в яких разом з набором дій задані і дея­кі відносини між персонажами. Наприклад, відносини керівництва і підпорядкування в грі «дитячий садок», коли вихователь веде занят­тя, а діти слухають. Або поєднання керівництва і підпорядкування з рівноправним обміном діями, коли в цій же грі зображаються відно­сини між вихователем і батьками дітей [153, с.66-67].

Розвиток ігрової діяльності сприяє становленню стосунків між ді­тьми, в якому вирізняється три етапи.

1.Перші взаємини між дітьми носять неігровий характер, хоча й розгортаються з приводу влаштування гри: обрання її місця, розподі­лу чи обміну іграшками тощо.

2.Ігри дітей відзначаються характеристикою «поряд, але не ра­зом». При цьому виникають інтерес до діяльності однолітків та спро­би наслідувати один одному. Прагнення когось з дітей прилучитись до гри іншого малюка викликають в останнього негативні реакції: скарги дорослому, протести з приводу втручання у формі криків, пла­чу і т. ін. Між дітьми часто виникають конфлікти з цього приводу.

3.Виникають перші ігрові взаємодії дітей, чому сприяє спільні місце гри та іграшки. Ігрова взаємодія дітей відзначається наявністю обміну ігровими діями між ними. У таких взаєминах малюки висту­пають як гравці, кожен з яких виконує свою функцію: один з них по­дає «посуд», інший накладає у нього «їжу». Зникають скарги з при­воду втручання іншої дитини в гру. Якщо хтось виступає ініціатором гри, то він охоче приймає у свою гру однолітка. Виникають оцінки якості ігрових дій один одного, гра може припинитись, якщо однолі­ток не узгоджує своїх дій відповідно до теми гри. В іграх, що містять «роль у дії», виникають взаємини, зумовлені співвідношенням вико­нуваних дітьми функцій, що слугують передумовою появи рольових взаємин.

Висновки про особливості розвитку ігрової діяльності у дитини до 3-х років:

-на основі високого рівня оволодіння предметними діями вини­кає власне ігрова дія, що відзначається умовністю виконання і уявним результатом;

-до 2,5 р. розвиток ігрової діяльності проходить етапи ознайом- лювальної та відображувальної предметної гри;

-формується ставлення до дорослого як до зразка дій, якому ди­тина наслідує у своїх самостійних ігрових діях;

-дитина залучає до гри предмети-замінники; наділяє їх ігровим значенням;

-складається здатність ставити і вирішувати ігрові задачі (ігро­ві цілі та способи їх досягнення);

-розвиток сюжету предметно-ігрової діяльності полягає у збіль­шенні кількості персонажів та появі зв’язків між ними;

-зароджується ігрова взаємодія з однолітками в спільних іграх;

-до кінця раннього віку складаються передумови сюжетно-ро­льової гри, яка інтенсивно розвиватиметься в дошкільному дитинстві.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 26

Безкоштовна робота

Закрити

Психологічні особливості ігрової діяльності в дошкільному віці

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.