Психологічні особливості розуміння засвоєння навчального матеріалу учнями

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 37

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

План 

Вступ. 3

Уявлення про розуміння засвоєння навчального матеріалу. 7

Стадії процесу засвоєння. 8

Типи учіння та орієнтувальна основа діяльності 9

Основні характеристики процесу розуміння засвоєння матеріалу. 10

Формування навичок. 11

Формування понять. 13

Специфіка засвоєння понять у навчальній діяльності 14

Формування вмінь. 15

Психологічні особливості початкового етапу навчання. 15

Пізнавальний розвиток дітей молодшого шкільного віку. 18

Загальні поняття розумового розвитку школяра. 20

Розвиток психічних процесів. 22

1. Сприйняття. 22

2. Увага. 24

3. Пам'ять. 25

4. Розвиток мислення. 30

5. Освоєння читання. 31

6. Освоєння граматики й орфографії 33

Висновок. 36

Список використаної література. 38

Вступ

Розуміння навчального матеріалу розглядається як пізнавальна процедура і як невід'ємна частина спілкування, діалогу. Отже, в педагогіці необхідно організувати умови для засвоєння формального знання в традиційному розумінні через механізм розуміння як творчо-смисловій діяльності, як породження творчої активності, заснованої на комунікації, необхідності відновлення розриву в сенсах.

Отже, виявлено, що розуміння зачіпає області здобуття знання, процес пізнання, присутній в діалозі між людьми і в тексті, є також станом свідомості, забезпечуючи упевненість у виставах і діях. Для забезпечення розуміння необхідно пережити процесу, явищу, потім позначити існування відмінностей між наявними знаннями про об'єкт і усвідомленими. Розуміння настає, коли людина змінила процес або явище своєю діяльністю, сконструювала сам який-небудь предмет.

На підставі аналізу проблеми розуміння в науковій літературі нам представляється необхідним дати авторське визначення даного поняття і розглянути розуміння як збагнення сенсів того, що треба зрозуміти, забезпечуване в контексті довірчої комунікації, в ситуації значущості даних стосунків для учасників взаємодії, при узгодженні різних вистав, стосунків у суб'єктів даної взаємодії.

Зазвичай результат розуміння виражається в тому, що явище включається в смислову структуру особи («зрозуміло – незрозуміло») і те, що зрозуміло відповідає цілям комунікації («наскільки вірно зрозуміло»). Коли буде розкритий механізм розуміння, буде розкрито питання ефективності розуміння. Ефективність виражає міру досягнення цілей, що переслідуються даною взаємодією. Тому соціальна комунікація розглядається з точки зору взаємодії сторін, переслідуючи певну мету, а не просту передачу знань, переконань і тому подібне Будь-який знак, текст, використовуваний в спілкуванні, мотивований певною метою, задумом, ідеєю, що грають роль центру, фокусу смислової структури, об'єднуючого його в єдине ціле. Усвідомлення цієї мети, задуму і може розглядатися як центральний момент розуміння.

Для підвищення ефективності учбової діяльності нами пропонується використовувати на уроках наступні прийоми розуміння:

- використовувати завдання, які дозволяють висловити свою точку зору;

- завдання, в яких треба вибрати точку зору із запропонованих і обгрунтувати її;

- навести приклади теоретичним положенням;

- сформулювати питання по темі;

- обгрунтувати, що заважає отримати результат.

Для визначення ефективності цих показників Кларін М.В. пропонує використовувати проміжні перевірочні тести, в ході виконання яких учні визначають міру розуміння матеріалу. Для підсумкової перевірки також пропонується використовувати тестове завдання, наприклад, виконання завдання на визначення факту або думки, описати який-небудь процес, побудувати діаграму, що відображає представлені дані. Аналіз лише тестів нам представляється недостатнім для визначення рівня розуміння. Критеріями розуміння так само є:

1. самостійність у виборі завдання, способу, методу роботи;

2. повнота обхвату теми при її розгляді; об'єм літератури, який використовується для розкриття питання; з яких сторін розглянута проблема;

3. відповідальність, ініціативність при виконанні завдання;

4. особова присутність (вживання слів «я рахую», «я думаю»); вигуку «я не знав», «виявляється.» і др.;

5. ставлення питань за бракуючим матеріалом;

6. темп і форми роботи;

7. підвищення мотивації (інтерес, потреба праці в гурті);

8. довірче спілкування;

9. уміння ставити мету і досягати її.

Отже, аби забезпечити розуміння на уроці необхідно організувати діяльність основних властивостей об'єкту, що вчаться по виділенню, по виявленню того, що не зрозумів, розширенню кордонів розуміння. Необхідно використовувати завдання по перетворенню матеріалу, його поясненню, завдання на припущення про хід явищ; навчити ставити питання. Треба здійснювати проміжний контроль для швидкого здобуття учнями інформації, що ними не зрозуміло. Також необхідно організовувати спільну діяльність учнів.

У навчанні ефективність розуміння визначається за допомогою певних критеріїв і показників. Критеріями ефективності забезпечення розуміння школярами учбового матеріалу виступають дії і вислови учнів, що характеризуються відношенням учнів до питань, що вивчаються.

У педагогіці традиційне розуміння використовується для діагностики засвоєння матеріалу дітьми. Перевіряється рівень засвоєння через виконання учнями наступних операцій з матеріалом: пояснити, обгрунтувати матеріал, навести приклади, застосувати знання з практики, вирішити творчі завдання. При цьому результатами навчання виступають ЗУНи (В.І. Загвязінський, В.В. Краєвський, І.Я. Лернер, В.М. Полонський, А.В. Усова).

У особово-орієнтованому навчанні як результати навчання розглядається самореалізація учня і розвиток його особових якостей в ході освоєння матеріалу, що вивчається (В.В. Серіков, А.В. Хуторський, І.С. Якиманськая). Продуктивний підхід в навчанні прагне до прикладного характеру отримуваних знань, можливості їх творчого вживання в різних ситуаціях (Н.Б. Крилова, О.М. Леонтьева).

Наші дослідження дозволяють розглядати результати навчання на основі розуміння школярами учбового матеріалу через прояви в діях і висловах учнів. Передбачається, що само розуміння виявлятиметься в діяльності що вчиться через початковий рівень, проміжний і творчий. Залежно від матеріалу, що вивчається, і його образу в установці вчителя (виділення педагогом області матеріалу не вимагаючого обговорення або що має таку можливість), результати навчання вишиковуються як в області традиційних ЗУНов (що представляють початковий рівень – виконання, повторення дій за вчителем, вислови «за зразком»), так і в процесі інтерпретації, виділення неістотних ознак в процесі роботи з поняттями, в питаннях, сприяючих проясненню власної думки і відношення до учбового матеріалу (проміжний рівень – частково присутні дії за зразком, частково виявляються такими, що вчиться, так би мовити, самостійно), в діях з участі в акціях, конкурсах, конференціях і інших заходах (творчий рівень – учні активні і ініціативні). 

Закрити

Психологічні особливості розуміння засвоєння навчального матеріалу учнями

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.