Особливості психодіагностики дітей
План
Вступ. 3
Розділ I. Психологічний супровід розвитку молодшого школяра. 5
І.1. Психологічний супровід дошкільняти-абітурієнта. 5
упродовж п'яти місяців до початку навчання в школі 5
І.2. Психологічний супровід школяра-початківця. 6
І.3. Психологічний супровід у період навчання дітей. 8
від середини другого до середини четвертого класу. 8
І.4. Психологічний супровід у другій половині четвертого класу. 11
Розділ ІІ. Методи вивчення психічного розвитку молодших школярів. 13
ІІ.1. Загальна характеристика психодіагностики в початковій школі 13
ІІ.2. Психодіагностика майбутніх першокласників. Знайомство. 16
ІІ.3. Діагностика психічного розвитку дітей, які починають навчатися. 19
ІІ.4. Психолого-педагогічна діагностика розвитку учнів 2–4-х класів. 22
ІІ.5. Психологічна діагностика готовності школярів. 23
до переходу у середню ланку школи. 23
ІІ.6. Поглиблене психологічне дослідження розвитку дитини у процесі консультування 26
ІІ.7. Психодіагностика у процесі тренінгу. Виявлення обдарованих дітей. 28
Висновки. 32
Список використаної літератури. 34
Додаток 1. 36
Додаток 2. 37
Додаток 3. 39
Додаток 4. 40
Додаток 5. 41
Вступ
Актуальність дослідження. Теоретичні настановлення, на яких ґрунтується психологічний супровід, відповідають традиціям гуманістичної психології. Суть їх полягає в безумовному визнанні цінності унікальності особистості кожної людини і права на реалізацію її властивостей і якостей.
Психологічний супровід дітей від самого початку навчання у школі дає змогу здійснювати динамічне спостереження, моніторинг розвитку сфер пізнання, почуттів та емоцій дітей. Однією із форм психологічного супроводу дітей у шкільній ситуації розвитку є розвиваючі заняття.
Педагогічна наука визначає сім основних компонентів особистісного досвіду, оволодіння якими вказує на розвиток особистості як громадянина, людини високої культури і моралі:
─ аксіологічний;
─ культурологічний;
─ життєтворчий;
─ морально-етичний;
─ громадянський;
─ особистісний;
─ індивідуально-творчий.
Становлення учня як громадянина відбувається на основі базових виховних процесів:
─ життєтворчості;
─ соціалізації;
─ духовно-морального розвитку;
─ індивідуалізації.
Саме особистісно орієнтований підхід забезпечує захист особистості дитини, засвоєння ним нею системи суспільних цінностей, нагромадження досвіду соціальної поведінки.
Вирішенню цих проблем сприяють активні методи та інтерактивні техніки навчання, сучасні виховні технології, індивідуальна робота, спрямована на розкриття потенційних можливостей кожної дитини. Ефективність роботи підвищується, якщо вона проводиться на діагностичній основі.
Сучасна система дослідження особистості дитини передбачає:
─ наукове обґрунтування (визначення мети, завдань, змісту, принципів діагностики);
─ розробку технології діагностики (підбір тестів, анкет, завдань тощо);
─ аналітичну обробку матеріалів діагностики;
─ фіксацію результатів та інтерпретацію даних дослідження.
Посилення уваги до вказаних проблем виховання потребує запровадження моніторингу ціннісних орієнтацій, переконань та моральних якостей учнів, з цією метою можуть використовуватися спеціальні тести, анкети, бесіди, інтерв'ю, спостереження, аналіз учнівських творчих робіт, дидактичні вправи тощо.
Такі матеріали дадуть змогу визначити основні стратегії виховання, оцінити його результативність.
Необхідно забезпечити психологічний супровід особистості дитини на всіх етапах її розвитку.
Мета такого супроводу – збереження психічного та психофізичного здоров’я, попередження та подолання будь-яких форм психічного насилля, сприяння процесу соціалізації та засвоєння соціальних цінностей і механізмів життєтворчості.
Об’єктом дослідження даної курсової роботи є дослідження ролі дидактичної гри на уроках української мови в початкових класах.
Предметом дослідження курсової роботи є визначення ролі і місця дидактичної гри в організації навчальної діяльності учнів.
Метою дослідження цієї роботи є дослідження значення дидактичної гри для формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.
Завданнями дослідження курсової роботи є:
─ визначення місця дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;
─ доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;
─ вплив поєднання гри та навчання на розвиток та формування інтересу учнів до знань;
─ розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів.
Виконавши її ми дійшли до висновку що, психологічна діагностика набуває функції інформаційного забезпечення психологічного супроводу. Конкретне знання рівня й особливостей розвитку учня, його актуальних та потенційних можливостей становить основу для оцінювання міри адекватності умов і вимог шкільного середовища, а в разі її невідповідності – для визначення характеру й змісту корекційно-розвивального впливу.
Дана курсова складається із вступу, 2-х розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.