Особливості психодіагностики дітей

Вступ

Актуальність дослідження. Теоретичні настановлення, на яких ґрунтується психологічний супровід, відповідають традиціям гуманістичної психології. Суть їх полягає в безумовному визнанні цінності унікальності особистості кожної людини і права на реалізацію її властивостей і якостей.

Психологічний супровід дітей від самого початку навчання у школі дає змогу здійснювати динамічне спостереження, моніторинг розвитку сфер пізнання, почуттів та емоцій дітей. Однією із форм психологічного супроводу дітей у шкільній ситуації розвитку є роз­виваючі заняття.

Педагогічна наука визначає сім основних компонентів особистісного досвіду, оволодіння якими вказує на розвиток особистості як громадянина, людини високої культури і моралі:

─ аксіологічний;

─ культурологічний;

─ життєтворчий;

─ морально-етичний;

─ громадянський;

─ особистісний;

─ індивідуально-творчий.

Становлення учня як громадянина відбувається на основі базових виховних процесів:

─ життєтворчості;

─ соціалізації;

─ духовно-морального розвитку;

─ індивідуалізації.

Саме особистісно орієнтований підхід забезпечує захист особистості дитини, засвоєння ним нею системи суспільних цінностей, нагромадження досвіду соціальної поведінки.

Вирішенню цих проблем сприяють активні методи та інтерактивні техніки навчання, сучасні виховні технології, індивідуальна робота, спрямована на розкриття потенційних можливостей кожної дитини. Ефективність роботи підвищується, якщо вона проводиться на діа­гностичній основі.

Сучасна система дослідження особистості дитини передбачає:

─ наукове обґрунтування (визначення мети, завдань, змісту, прин­ципів діагностики);

─ розробку технології діагностики (підбір тестів, анкет, завдань тощо);

─ аналітичну обробку матеріалів діагностики;

─ фіксацію результатів та інтерпретацію даних дослідження.

Посилення уваги до вказаних проблем виховання потребує запровадження моніторингу ціннісних орієнтацій, переконань та мо­ральних якостей учнів, з цією метою можуть використовуватися спеціальні тести, анкети, бесіди, інтерв'ю, спостереження, аналіз уч­нівських творчих робіт, дидактичні вправи тощо.

Такі матеріали дадуть змогу визначити основні стратегії вихован­ня, оцінити його результативність.

Необхідно забезпечити психологічний супровід особистості дити­ни на всіх етапах її розвитку.

Мета такого супроводу – збереження психічного та психофізич­ного здоров’я, попередження та подолання будь-яких форм психіч­ного насилля, сприяння процесу соціалізації та засвоєння соціальних цінностей і механізмів життєтворчості.

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є дослідження ролі дидактичної гри на уроках української мови в початкових класах.

Предметом дослідження курсової роботи є визначення ролі і місця дидактичної гри в організації навчальної діяльності учнів.

Метою дослідження цієї роботи є дослідження значення дидактичної гри для формування в учнів уміння поєднувати теоретичні знання з практичною діяльністю.

Завданнями дослідження курсової роботи є:

─ визначення місця дидактичних ігор та ігрових ситуацій у системі інших видів діяльності на уроці;

─ доцільність використання їх на різних етапах вивчення різноманітного за характером навчального матеріалу;

─ вплив поєднання гри та навчання на розвиток та формування інтересу учнів до знань;

─ розробка методики проведення дидактичних ігор з урахуванням дидактичної мети уроку та рівня підготовленості учнів.

Виконавши її ми дійшли до висновку що, психологічна діагностика набуває функції інформаційного забезпечення психологічного супроводу. Конкретне знання рівня й особливостей розвитку учня, його актуальних та потенційних можливостей становить основу для оцінювання міри адекватності умов і вимог шкільного середовища, а в разі її невідповідності – для визначення характеру й змісту корекційно-розвивального впливу.

Дана курсова складається із вступу, 2-х розділів, висновку, списку використаної літератури та додатків.