Психологічний аналіз ставлення учнів до навчання

ВСТУП

В даний час весь світ кардинально змінює своє ставлення до всіх видів освіти, яка розглядається як головний провідний фактор соціального та економічного прогресу. Причина такої уваги полягає в тому, що найважливішою цінністю і основним капіталом сучасного суспільства стає людина, здатна до пошуку і освоєння нових знань, прийняття нестандартних рішень. Важлива риса сучасної освіти України - її спрямованість на підготовку фахівців, здатних не тільки пристосовуватися до життя, але і бути готовими до подальшої життєдіяльності: активно освоювати ситуації соціальних змін і брати участь у перетворенні суспільства.

Основний вектор перетворень сучасної освіти пов'язаний із зростанням орієнтацій на розвиток індивідуальних особистісних ресурсів учня, його творчих здібностей та провідних психічних якостей.

Щоб реалізувати цю мету, потрібно не тільки оновити зміст і технології освіти, але, перш за все, створити умови для позитивного ставлення школяра до процесу навчання.

Проте вивчення результатів психолого-педагогічних і соціологічних досліджень (В.А. Сластенін, В.С. Собкін, С.Г. Вершловський та ін) і аналіз реальної практики свідчать про те, що учні не готові до вирішення цих завдань, бо навчальна діяльність - це складний і багатогранний процес. Відповідно вирішувати ці завдання потрібно ще в початковій школі та відповідальність повинен нести вчитель, якій здатний прищепити любов до предмету, пізнання, саморозвитку.

Одним із дієвих засобів позитивного ставлення до предмета є наявність інтересу. Теоретичну основу для пошуку і розробки нових ракурсів в розумінні загальних основ розвитку інтересу до предмета складають роботи А.П. Архипова, В.Г. Іванова, В.А, Крутецького, В.Н. Мясищева, П.А. Рудик, які характеризують інтерес як активне пізнавальне явище. З точки зору Н.В. Ільчукової і Н.Г. Морозової, інтерес являє собою емоційно-пізнавальне ставлення до дійсності.

Спірним в психолого-педагогічній науці є й питання про те, на що спирається учень в прояві позитивного ставлення до предмета: на потребнісно-мотиваційну, вольову сфери або на форми і методи освітнього процесу.

Дослідження зарубіжних авторів (Ф.С. Розенфельд, Л.А. Шварц, Н. Гроссман) показують, що й тут немає однозначної і єдино правильної відповіді. З одного боку, позитивне ставлення має фізіологічна основа, з іншого боку воно формується в навчальній діяльності. Сучасні підходи до розвитку позитивного ставлення до навчання засновані на підсвідомій переробці інформації, що надходить.

Разом з тим, відсутність цілісної теорії щодо розвитку позитивного ставлення до навчання ще в більшій мірі націлює на переосмислення проблеми.

Аналізуючи існуючий науковий досвід з проблеми розвитку позитивного ставлення до навчання, В.В. Маткін цілком справедливо зазначає, що воно проявляється в діяльності і, зокрема, навчальної. Тому постає питання про розробку і застосування сучасних методів, прийомів, способів, технологій, спрямованих на розвиток інтересу до предметів.

Однією з таких дієвих форм є інноваційні уроки. Розробка інноваційних уроків базується на засадах розвивального навчання, як ефективної умови прилучення учнів до предмета; функціонально-когнітивних і особистісних компонентів навчання, як способу "входження" особистості в культуру.

Разом з тим слід зазначити, що в сучасних науково-методичних і практичних дослідженнях не накопичений достатній матеріал для детального аналізу сутності багатовимірної освіти "позитивного ставлення до навчання"; не виділено достатньо чітких, систематизованих факторів оптимізації заявленої педагогічної системи в навчальному процесі, орієнтованому на вимоги нової особистісної парадигми освіти. Цими обставинами продиктований інтерес до обраної теми дослідження.

Суперечність між об'єктивною потребою практики в розвитку позитивного ставлення школярів до навчання і недостатньою розробленістю теоретичних і технологічних основ цієї проблеми визначило вибір теми дослідження "Психологічний аналіз ставлення учнів до навчання".

Мета дослідження: теоретичне та практичне обґрунтування позитивного ставлення учнів до навчання.

Об'єкт дослідження: процес навчання учнів.

Предмет дослідження: фактори формування позитивного ставлення школярів до навчання у школі.

Завдання дослідження.

1. Вивчення психолого-педагогічної та методичної літератури з проблеми дослідження.

2. Уточнення факторів позитивного ставлення школярів до навчання.

3. Обґрунтування діагностики та методики формування позитивного ставлення школярів до навчання.

Гіпотеза дослідження: формування позитивного ставлення школярів до навчання буде проходити більш ефективно і успішно при:

- виділенні основних факторів, що сприяють формуванню позитивного ставлення школярів до навчання;

- проектуванні навчальної діяльності на основі інноваційних уроків.

Методи дослідження: аналіз теоретичної та методичної літератури, методи педагогічного проектування; психолого-педагогічний експеримент.

База дослідження: НВК „Школа-ліцей” №2 м. Рівне, брали участь учні 4 «А» і 4 «Б» класів.

Структура роботи включає: вступ, два розділи, висновки, список літератури і додатки.