Психологічні проблеми дітей із затримкою психічного розвитку
ЗМІСТ
ВCТУП.. 3
РОЗДІЛ І. Затримка психічного розвитку у дітей. 6
1.1. Причини виникнення затримки психічного розвитку. 7
1.2. Прояви затримки психічного розвитку у дітей. 10
1.3. Особливості пізнавальної активності 11
1.4. Особливості загального психічного розвитку. 12
1.5. Особливості розвитку особистості 15
РОЗДІЛ II. Експериментальна частина. 20
2.1. Постановка проблеми і завдання дослідження. 20
2.2. Методи дослідження. 22
2.3. Аналіз і опис результатів отриманих при дослідженні 26
2.4. Порівняльний аналіз результатів дослідження в контрольній і експериментальній групі 31
РОЗДІЛ ІІІ. Корекція затримки психічного розвитку дітей дошкільного віку. 33
3.1. Один крок вперед – два назад. 42
3.2. Підготовка дитини до школи. 45
ВИСНОВКИ.. 49
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 51
ВCТУП
Актуальність дослідження. Вивчення закономірностей аномалій розвитку психіки є необхідноюзадачею не тільки патопсихології, але і дефектології і дитячої психіатрії. Саме пошук цих закономірностей, вивчення причин і механізмів формуваннятого або іншого дефекту психічногорозвитку дозволяють своєчасно діагностувати порушення і шукатиспособи їх корекції.
Спектр порушень психічного розвитку у дітей достатньоширокий, але значно частіше зустрічається затримка психічного розвитку.
Затримка психічного розвитку (ЗПР) – синдром тимчасовоговідставання розвитку психіки в цілому або окремихїї функцій, уповільнення темпу реалізації потенційнихможливостей організму, часто виявляється під час вступу до школи і виражається в недостатності загальногозапасу знань, обмеженості уявлень, незрілостімислення, малою інтелектуальною цілеспрямованістю, переважанні ігрових інтересів, швидким пересиченнямв інтелектуальній діяльності
Причини виникнення ЗПР можна розділити на дві великі групи:
1. Причини біологічного характеру;
2. Причини соціально-психологічного характеру.
До причин біологічного характеру відносять:
різні варіанти патології вагітності (важкі інтоксикації, резус-конфлікт і т.д.);
недоношеність дитини;
родові травми;
різні соматичні захворювання (важкі форми грипу, рахіт, хронічні хвороби – вади внутрішніх органів, туберкульоз, синдром порушеного шлунково-кишкового всмоктування і т.д.)
неважкі мозкові травми.
Серед причин соціально-психологічного характеру виділяють наступні:
ранній відрив дитини від матері і виховання в повній ізоляції в умовах соціальної депривації;
дефіцит повноцінної, відповідної віку діяльності: наочної, ігрової, спілкування з дорослими і т.д.
спотворені умови виховання дитини в сім'ї (гіпоопіка, гіперопіка) або ж авторитарний тип виховання.
В основі ЗПР лежить взаємодія біологічних і соціальних причин.
При систематику ЗПР Власова Т.А. і Певзнер М.С. виділяють дві основні форми:
1.Інфантилізм – порушення темпу дозрівання мозкових систем, що пізно формуються. Інфантилізм може бути гармонійний (пов'язаний з порушенням функціонального характеру, незрілістю лобових структур) і дисгармонійний (обумовлений явищами органіки головного мозку);
2.Астенія – різка ослабленість соматичного і неврологічного характеру, обумовлена функціональними і динамічними порушеннями центральної нервової системи. Астенія може бути соматична і церебрально–астеничесна (підвищена виснажуваність нервової системи.
Класифікація основних видів ЗПР за К.С. Лебединскою базується на класифікації Власової-Певзнер, в її основі лежить етіологічний принцип:
- ЗПР конституціонального характеру (причина виникнення – недозрівання лобових відділів головного мозку). Сюди відносяться діти з нескладним гармонійним інфантилізмом, вони зберігають риси більш молодшого віку, у них переважає ігровий інтерес, не розвивається учбовий. Ці діти за сприятливих умов показують добрі результати вирівнювання.
- ЗПР соматогенного походження (причина - перенесення дитиною соматичного захворювання). До цієї групи відносять дітей з соматичною астенією, ознаками якої є виснажуваність, ослаблена організму, понижена витривалість, млявість, нестійкість настрою і т.п.
- ЗПР психогенного походження (причина – неблагополучні умови в сім'ї, спотворені умови виховання дитини (гіперопіка, гіпоопіка) і т.п.)
- ЗПР церебрально-астенічної генези. (причина - мозкова дисфункція). До цієї групи відносять дітей з церебральною астенією - підвищеною виснажуваністю нервової системи. У дітей спостерігаються: неврозоподібні явища; підвищена психомоторна збудливість; афектні порушення настрою, апатико-динамічний розлад – зниження харчової активності, загальна млявість, рухова розгальмованість.
У клініко-психологічній структурі кожного з перерахованих варіантів ЗПР є специфічне поєднання незрілості емоційної і інтелектуальної сфери.
Актуальність проблеми вибраної теми курсової роботи полягає у вивченні і експериментальному дослідженні психологічних особливостей дітей 5-6 років з нормою в психічному розвитку і дітей із затримкою психічного розвитку.
Мета дослідження – Порівняння особливостей мислення у дітей 5-6 літнього віку з нормальним розвитком і із ЗПР.
Об'єкт дослідження діти 5-6 років з нормальним розвитком і із ЗПР.
Предмет. Особливості інтелектуальної діяльності у дітей 5-6 літнього віку з нормальним розвитком і із ЗПР.
Завдання:
1. Вивчити особливості мислення у дітей 5-6 літнього віку з нормальним розвитком і із ЗПР.
2. Проведення експериментально-психологічного дослідження для вивчення особливостей мислення у дітей 5-6 років із ЗПР.
3. Корекція психічного розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку.
Гіпотеза дослідження: у дітей 5-6 років із затримкою психологічного розвитку є відмінності в особливостях мислення в порівнянні із здоровими дітьми їх віку.
Практична значущість. Результати отримані шляхом даного дослідження використовуватимуться для психодіагностичних цілей, а також для подальших досліджень в області нейропсихології даного віку, у складі комплексної медико-психолого-соціальної корекції дітей із ЗПР.