План

1. Поняття сексуальної норми, її умовність. Проблема меж норми та патології сексуальної поведінки. Індивідуальна і партнерська норми.

2. Поняття про сексуальні дисфункції (розлади фази статевого потягу, фази збудження, фази оргазму).

3. Проблема меж норми та патології сексуальної поведінки. Парафілії (фетишизм, ексгібіціонізм, вуайєризм, педофілія, сексуальнй мазохізм, сексуальний садизм)

1. Поняття сексуальної норми, її умовність. Проблема меж норми та патології сексуальної поведінки. Індивідуальна і партнерська норми.

Норма статевого життя - суб'єктивний критерій сексуальної поведінки і сексуальних орієнтацій, конкретні виміри якого мають соціальну, культурну, історичну та іншу зумовленість.

Визначення поняття "сексуальна норма" пов'язане з труднощами, зумовленими тісним переплетенням у сексуальності людини біологічних, особистісних і соціальних факторів, а також великою варіантністю індивідуальних відхилень у її проявах.

Поняття сексуальної норми в цілому досить умовно і постійно зміняться залежно від рівня сексологічних знань та зміни меж соціальної терпимості. Багато вчених заперечують можливість встановлювати межі норми сексуальної поведінки, бо в цій області немає поняття нормальної людини, а є проблема свободи і ступеня її обмеження, терпимості і нетерпимості. Проте необхідно враховувати деякі основні фактори: особистісний (ступінь прийнятності сексуальних нахилів для людини і пов'язаних з цим страждань), ситуаційний і партнерський.

Клінічне розуміння сексуальної норми охоплює широке коло сексуальних дій і форм поведінки, які умовно можна поділити на три категорії норми: оптимальну, прийняту і терпиму. 

До оптимальної норми варто віднести сексуальні дії і форми поведінки, які завдяки своїм особливостям найбільш бажані з індивідуальної і соціальної точок зору. Саме з цієї причини їх можна пропагувати у вигляді моделі для виховання. 

До прийнятої (визнаній, прийнятною) норми відносяться такі сексуальні дії і форми поведінки індивіда, які хоч і не є оптимальними, не заважають йому налагоджувати міжособистісні і сексуальні контакти, оскільки не викликають у партнера принципових заперечень. 

До терпимої (толерантної) норми слід віднести такі сексуальні дії і таке поводження, оцінка яких може бути різною з точки зору норми чи патології і залежить від особистісного, ситуаційного і партнерського контексту. Сюди відносяться такі форми сексуальної поведінки, які обмежують можливості гармонійного підбору партнера і встановлення з ним тісних взаємин. Однак ці обмеження не мають абсолютно патологічного характеру, оскільки відповідний (хоча і набагато важчий, ніж при оптимальній та прийнятої нормах) сексуальний вибір може забезпечити гармонійну статеве життя партнерської пари.

У сексології, як і в інших емпіричних і раціональних науках, у тому числі і нормативних, існує необхідність розробки критеріїв, за допомогою яких можна було б по можливості точно встановити межу між тим, що слід вважати нормальним і здоровим і тим, що розглядається як ненормальне, патологічне.

Визначення будь-якої норми вимагає великої відповідальності, оскільки автоматично створюються критерії відхилення від неї з усіма наслідками, як для здоров’я, так і існування людини в суспільстві в цілому. (див. 7 питання).

Багато фахівців виділяють партнерську й індивідуальну сексуальну норму.

Індивідуальну норму визначають з орієнтацією на біологічні особливості людини. Вона ґрунтується на потенційних можливостях людини до сексуальних контактів через анатомічну та фізіологічну норми, а також на комунікативних властивостях індивіда - його бажанні та вмінні встановлювати міжособистісні взаємини, які сприяють статевим стосунками.

Необхідно виділити ще два важливі критерії індивідуальної норми: віковий і конституціональний. У першому випадку необхідно співвідносити сексуальні потреби конкретної людини з її віком і загальним станом здоров'я.

Розроблена Гамбурзьким сексологічним інститутом партнерська норма враховує:

відмінність у статі партнерів,

статеву зрілість людини;

взаємну згоду;

прагнення до досягнення взаємного задоволення;

не завдавання шкоди своєму здоров'ю, а також здоров'ю інших людей або суспільству.

Розглядати кордону сексуальної норми і патології можна і з позиції значення статевої сфери для людини в самому широкому її розумінні. При такому підході до сексуальної норми відноситься потенційна здатність виконувати всі 3 основні функції сексуальності: біологічну (запліднення), психологічну (насолода, задоволення) і соціальну (реалізація потреби в міжлюдських контактах). Труднощі або неможливість реалізації людиною будь-який з цих функцій будуть визначати виразність у нього відхилень від норми убік сексуальної патології.

Відповідно до цих критеріїв, нормальними вважають усі добровільні форми сексуальної активності, поведінки та дій, які відбуваються між двома статево зрілими людьми протилежної статі і спрямовані на досягнення взаємної насолоди, не шкодять здоров'ю, не порушують загальноприйнятих норм суспільства.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 10

Безкоштовна робота

Закрити

Психологія сексуальності 2

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.