Особливості автоматизованих психодіагностичних систем.

Як бачимо, більшість проблем психодіагностики за своїм характером с Інформаційними, а тому вирішуватися вони повинні методами і засобами інформаційних технологій. До речі, аналогічні проблеми, зі своєю специфікою, які визначають гальмування темпів розвитку, можна виявити і в інших сферах суспільного жим я. а особливо в галузях науки, які їх обслуговують. Не дарма, однією з нагальних задач сучасності в Україні с інформатизація суспільства в цілому, одним з перших і основних етапів якої с комп'ютеризація усіх складових елементів сфер суспільного життя.

Не є виключенням у цьому плані і психологія, комп'ютеризацію якої необхідно почапати з психодіагностики, перетворенням її в психодіагностику комп'ютерну за методологічною і технологічною основою інструментарію, але ніяк не за змістом досліджень. Тоді:

Комп'ютерна психодіагностика - це психодіагностика із широким застосуванням комп'ютерної техніки та комп'ютерних технологій, по можливості на усіх станах психодіагностичних досліджень (від пред'явлення стимулів, до інтерпретації І узагальнення результатів дослідження).

Основними напрями вирішення проблем психодіагностики і одночасно основними завданнями комп'ютерної психодіагностики є:

формалізація, по можливості усіх процесів постановки психологічного діагнозу;

стандартизація та нормалізація психодіагностичних методик;

автоматизація, по можливості усіх існуючих методик психодіагностики,

починаючи з автоматизації пред'явлення стимулів і реєстрації реакцій

(відповідей) на них на першому її етапі,

розробка нових, з урахуванням новітніх комп'ютерних технологій, автоматизованих методик психодіагностики;

розробка і впровадження спеціалізованого математичного апарату аналізу результатів застосування психодіагностичних методик та створення програмних продуктів на їх основі;

розробка інтерпретаційного блоку психодіагностичних методик з урахуванням логіко-математичного апарату сучасних комп'ютерних технологій ;

їх реалізація у програмних продуктах спеціального програмного забезпечені і розробка методів і засобів комп'ютерного психодіагностичного моделювання; створення і експлуатація індивідуальних, регіональних і глобальних комп'ютеризованих баз, банків даних, баз знань, їх уніфікація і стандартизації;

створення мереж обміну психодіагностичною інформацією по типу або на основі Інтернет;

розробка, застосування і забезпечення методів дистанційного психодіагностування;

забезпечення інтерактивних нарад, симпозіумів фахівців психодіагностики для

оперативного обміну досвідом;

- забезпечення інтерактивних консиліумів фахівців психодіагностики для постановки кваліфікованих діагнозів;

створення інтелектуальних психодіагностичних систем та ін.

Комп'ютеризація психодіагностичних методик

За Дюком В.А. (3) для комп'ютерної психодіагностики значним атрибутомпсиходіагностичних методик може бути можливість формалізації цих методик якою визначається можливість використання в психодіагпостичпому експерименті комп'ютерних інформаційних технологій.

Такій формалізації (у річних психодіагпостичиих методиках у річній мірі) піддаються:

1) впливи на обстежуваних в ході експериментів (стимули);

2) відповіді (відгуки, реакції) обстежуваних на ці впливи;

3) операції з інформацією, породженою реакціями обстежуваного;

4) інтерпретація результатів операцій з цією інформацією

Якими ж бувають впливи па обстежуваних (стимули) та відповіді (відгуки, реакції) обстежуваних на ці впливи, а саме з них (стимулів і відповідей) і доцільно починати комп'ютеризацію психодіагностичних методик, В додатку 1 посібника "Класифікація психодіагностичних методик" представлені можливі форми тестових завдань психодіагностичних методик (стимулів) та форми можливих відповідей на них Класифікація психодіагностичних методик здійснюється по градації головної ознаки, або за ознаками, що відрізняються одна від одної (атрибутами). Дамо деякі пояснення до ціп •класифікації.

Стимули

Вербальні стимули - це питання, ствердження і завдання виражені словами.

Стандартизовані стимули - стимули однакові для усіх обстежуваних.

Індивідуально орієнтовані стимули - стимули, що підбираються для кожного обстежуваного окремо.

Невербальні стимули — малюнки, фігури, плями і т.і. Крім того вони можуть звертатися не тільки до зору (зорового сприйняття), але й до інших почуттів (слух, дотик. нюх, смак).

Параметри статичних 11 ('вербальних стимулів постійні в часі. У динамічних невербальних стимулів (об'єктів) параметри можуть змінюватись в часі (форма, колір, висота тону і т.і.).

Формалізувати можна і порядок пред'явлення стимулів в процесі психидіагностичного експерименту (фіксований і змінний).

Змінний може бути рондомізованим (випадковий) і Із зворотнім зв'язком. Змінний із зворотні зв'язком може, наприклад, враховувати реакцію обстежуваного на попер. Іній стимул.

Відповіді

Закриті відповіді передбачають, що усі відповіді складають певну групу, тобі о усі можливі відповіді заздалегідь передбачені (меню відповідей, оцінка по заданій шкалі відновлення фігури по частинах, переструктурування даних).

Відкриті передбачають свободу відповіді на стимули при регламентації Інше самих загальних вимог до форми відповіді (вербальна чи невербальна, обсяг, час та ін ) Відкриті способи включають відповіді у вигляді доповнення до стимулів та відповіді у вигляді вільного конструювання.

Динамічне реагування через органи управління передбачає використання перцептивних і моторних психодіагностичних методик.

Наведена класифікація є фактично класифікацією стимулів і відповідей на них і стане класифікацією психодіагностичних методик лише після віднесення існуючих психодіагностичних методик до тієї чи іншої клітинки (групи клітинок) таблиці, наведеної в додатку .

Так, самий широкий (на цей час) клас психодіагностичних методик визначається сполученням вербальних стандартизованих стимулів із закритими відповідями типу „Вибір". Комп'ютеризація цих психодіагностичних меіодик не представляє труднощів Пред'явлення текстових і навіть звукових тестових завлечь, а також фіксація відповідей, яка обирається обстежуваним з фіксованих двох, трьо -. Або більше (так, ні, не можу скачати) на цей час достатньо розроблені і можуть буї и реалізованими при розробці нового тесту у багатьох варіантах (із застосуванням текстових редакторів, електронних таблиць, конструюванням на мовах програмування (Бейсик, форі ран, Паскаль тощо). Приклад такої реалізації див. в додатку 4. Алгоритми обробки результатів тестів-опитувальників зводиться до підрахунку кількості відповідей обстежуваного з діагностичним ключем (набором правильних відповідей) І подальшої нормалізації результату. Приклад можливої реалізації алгоритму обробки див. в додатку. Інтерпретація результату такого тестування представляє собою співставлення готових текстів діагнозів певним кількісним результатам тестування. Приклад реалізації такої інтерпретації див. в додатку 4. Використовуючи комп'ютерні технології легко можна перетворити такі тести-опитувальники із тестів з фіксованим порядком пред'явлення стимулів на тести-опитувальники із змінним, скажімо рондомізованим порядком пред'явлення стимулів. А включення зворотного зв'язку з аналізом попередніх відповідей, перетворить такі тести в так звані адаптивні тести. Комп'ютерна (програмна) реалізація алгоритмів аналізу відповідей і вибору наступних питань в залежності від правильності відповіді логічними операціями і рондомізованого вибору питань з існуючого набору питань достатньо розроблена і не представляє будь-яких труднощів.

2. Інший, досить широкий клас психодіагностичних методик представляє собою методики, які поєднують в собі невербальні статичні стимули і закриті відповіді гину „Вибір". До них можна віднести деякі завдання тесту дослідження структури інтелекту Амтхауера (тест СУ), тест „вибір фігур" (PS), в якому у якості стимулів застосовуються геометричні фігури, які треба співвіднести з запропонованими зображеннями цілих фігур та інші. Сучасні комп'ютери дозволяють повністю автоматизувати пред'явлення різноманітних за формою як статичних, так І динамічних об'єктів, а реєстрація відповідей і обробка результатів тестування та їх інтерпретація суттєво не відрізняється від описаних вище.

3. Фактичною гібридизацією і модифікацією описаних вище тестів (пункти 2) с психодіагностичні тести, в яких стимули можуть бути як вербальшми стандартизованими, так і вербальними статичними, а відповіді є закритими, гину „відновлення частин". Суттєвою відмінністю цих тестів від тестів пунктів 1, 2 є те, що відповідь досліджуваного на завдання не формується ним на засадах аналізу меню відповідей, серед яких є правильна, якого у цих тестах нема. Але правильна відповідь є однозначною і з нею порівнюється відповідь досліджуваного. Прикладами таких томів є субтест знаходження відсутніх деталей Векслера (невербальний статичний стимул закрита відповідь, тину „відновлення частин") і субтест Амтхауера „ряди чисел" (R), в якому необхідно встановити закономірність ряду чисел і продовжити цей ряд (вербальний стандартизований стимул і закрита відповідь, типу „відновлення частин"). В теста обох прикладів встановлюється часове обмеження на кожну відповідь. Комп'ютерізація надання стимулів і відповідей на них, підрахунку правильних і своєчасних відповідей, а також інтерпретації одержаних результатів аналогічна не представляє труднощів і аналогічна комп'ютеризації тестів пунктів 1, 2.

4. Група тестів, у яких стимули невербальні динамічні, а відповіді представ, лють динамічне реагування через органи управління, відповідають класу психодіагносінчних методик, які називають апаратурними тестами. Вони використовуються в дослідженнях параметрів часу реакції (реактометри, рефлектометри), типологічних особливостей ліпшої нервової діяльності і т.д. Розвиток комп'ютерної техніки і комп'ютерних технологій вирішив задачі конструювання тестів із зворотнім зв'язком. Окремі трудной:¹ які виникають у реалізації тих чи інших стимулів або відповідей не носять принципового характеру, тобто не вимагають у принципі безпосередньої участі психодіагноста, і в кінці кінців, реалізуються програмістами та інженерами конструкторами.

На цьому простота повної комп’ютерної реалізації тестів на цей час І закінчується тестах, відповіді в яких с закритими, типів „Переконструювання" (побудоваа і бінаиій із заданого алфавіту вербальних чи невербальних елементів. При цьому правильна відповідь може бути передбаченою і непередбаченою, а оцінюватися, крім кількісних показників, може оригінальність створеної комбінації, смислове навантаження субтест послідовності картинок в шкалі виміру інтелекту Векслера, сдогест юбудови речення по трьох словах, який входить до складу тесту інтелекту Р. Майлі), Оцінювання значення ознаки по заданій шкалі" (метод семантичного диференціалу Ч. Осгуда), „Оцінювання значення ознаки" (техніка репертуарних решіток по Г.Келлі) та відкритими, типу „Доповнення" (тест Варгета, в якому необхідно доповнити стандартні значки, що є на обмеженому полі деталями досліджуваного, щоб в результаті одержати малюнки, смисл яких коментує досліджуваний"), „Вільне конструювання" (проективні методики: оповідання або малюнки на задану тему, надання смислу симетричному аморфному зображенню -- тест Роршаха, тлумачення сюжетів спеціально підібраного комплекту малюнків - тест тематичної оперцепції (ТАТ), а також діалогові тести, Із яких стимули є вербальними індивідуально орієнтованими (задаються психодіагностик). а відповіді відкриті, які аналізуються безпосередньо психодіагностом поки що потребують безпосередньої участі психодіагноста в процесах пред'явлення стимулів і фіксації відповідей (у меншій мірі) і визначення результатів тестування та інтерпретації результатів дослідження (у більшій мірі).