Особливості профорієнтаційної роботи психолога в школі

ВСТУП

Актуальність дослідження. Професійна орієнтація молоді набуває дедалі більшого значення в процесі відтворення трудових ресурсів України. Загальновідомо, що людина почувається успішною й упевненою в житті, досягає найвищого професійного рівня, якщо отримує задоволення від роботи і може реалізувати в ній свій творчий і особистісний потенціал. Тому, вкрай необхідною є реалізація системи послідовної та цілеспрямованої допомоги в професійному самовизначенні особистості. На всіх етапах підготовки до мотивованого професійного вибору найважливіше значення має формування професійних інтересів, підвищення інформованості про світ професій і на цій основі – усвідомлення власних уподобань.

Відомо, що обирати професію треба обдумано, враховуючи свої нахили та здібності, особисті і громадянські інтереси. Не буває поганих і хороших, цікавих і нецікавих, легких та важких професій. Значення професії в житті людини залежить не стільки від характеру роботи, скільки від того, як до нього ставиться сама людина, наскільки професія відповідає її запитам і можливостям.

Професійне самовизначення – це не одноразовий вибір професії, а безперервний процес формування та розвитку професійних інтересів, відчуття професійної перспективи, який проходить через усі етапи навчальної та трудової діяльності людини.

Найбільшої актуальності професійна орієнтація набуває в старших класах – у період активного професійного самовизначення, основою якого є самопізнання та реалістична самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і потенційних можливостей з вимогами професії та кон’юнктурою на ринку праці. І провідна роль у керуванні процесом підготовки молодої людини до вибору професії в цей період належить саме практичному психологу.

Основними завданнями профорієнтаційної функції психолога є вивчення здібностей та нахилів учнів з метою правильного вибору ними професії; рекомендації у пошуку психологічно виправданих програм індивідуального навчання; визначення шляхів саморозвитку та самовиховання для учнів.

Зрозуміло, що в початковій та середній школі вибір професії, особистісне самовизначення в ній носить попередній характер. Його мета – спробувати передбачити помилки в майбутньому й уникнути їх. У молодших школярів можна успішно формувати почуття любові та сумлінне ставлення до праці, розуміння їх ролі в житті людини та суспільства, інтерес до професій батьків, близького оточення. Це початковий етап формування у школярів професійної спрямованості, коли починають усвідомлюватися інтереси, здібності, цінності, пов’язані з вибором професії. Пізніше, у старшій школі, це безумовно, допоможе школярам визначитися у сфері їхньої трудової діяльності, виборі конкретної професії.

Проте, як показує практика, зміст, форми й методи профорієнтаційної роботи в школі поки що не забезпечують досягнення основної мети професійної орієнтації – формування у старшокласників готовності до професійного самовизначення. Перешкодою для успішного розвитку профорієнтації є те, що вона розрахована на деякого середнього учня; відсутній індивідуальний, диференційований підхід до особистості школяра; профорієнтаційна робота має переважно декларативний характер, не надаючи можливості кожному спробувати себе в різних видах практичної діяльності. Про недостатню результативність профорієнтаційної роботи зі школярами свідчать пов’язані із професійним самовизначенням учнів протиріччя між їхніми нахилами та здібностями й вимогами професії, яка обирається; власними домаганнями й реальними можливостями виконувати певну роботу; власними здібностями та престижністю професії, яка обирається; бажанням заздалегідь спробувати себе в професійній діяльності, що обирається, і відсутністю такої можливості в школі; невідповідність здоров’я, характеру, звичок, вимогам, які ставляться майбутньою професією.

Тому підвищення ефективності профорієнтаційної роботи в сучасних загальноосвітніх закладах є необхідною складовою для розвитку й удосконалення сучасної школи. Основними елементами профорієнтаційної роботи є: профконсультація, профвідбір та профосвіта.

Отже, правильно побудована і реалізована в умовах школи профорієнтаційна робота психолога, розширює можливості адаптації школяра на ринку праці та являється запорукою успішної самореалізації.

Теоретичні проблеми професійної орієнтації знайшли своє відображення в теоретичних і прикладних дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених, таких, як Г. Балл [2], В. Бодров [4], М. Корольчук [27], Є. Клімов [23], О. Козловський [25], А. Миколаєнко [36], О. Мельник [33], В. Романчук [45], К. Платонов, Л. Повалій [41], О. Пряжнікова [51], В. Рибалка, В. Синявський, Б. Федоришин [67], С. Чистякова [69], Л. Шелестова [44], В. Ярошенко [75] та інші. Важливою особливістю цих досліджень є всезростаюча увага до особистісних аспектів професійного самовизначення. Основною концептуальною ідеєю, покладеною в основу обґрунтування професійної орієнтації як засобу активізації професійного самовизначення, є ставлення до особистості, як до суб’єкта власного професійного і життєвого вибору.

З даного питання існує також багато наукових робіт таких авторів як М. Бруєнко [5], В. Янцур [73], О. Сироватко [61], Т. Власко [11], О. Мерзлякова [35], Н. Пряжніков [49], І. Шитова [70], Г. Омельченко [39] та інші. Але не зважаючи на це на сьогоднішній день існує проблема професійної орієнтації учнів загальноосвітніх шкіл.

У зв’язку з цим актуальним постає питання організації ефективної профорієнтаційної роботи у загальноосвітній школі, спрямованої на сприяння молоді у професійному самовизначенні.

Отже, актуальність проблеми професійної орієнтації, її суспільна, наукова й практична значущість зумовили вибір теми нашого дослідження «Особливості профорієнтаційної роботи психолога в школі».

Об’єктом дослідження є профорієнтаційна робота у загальноосвітньому навчальному закладі.

Предметом дослідження є діяльність психолога зі старшокласниками щодо питань профорієнтації.

Мета роботи – дослідити особливості профорієнтаційної роботи психолога із старшокласниками в умовах загальноосвітньої школи та виявити ефективні форми і методи з її удосконалення.

Для реалізації мети дослідження було поставлено такі завдання:

- проаналізувати й узагальнити підходи до розкриття сутності професійної орієнтації, як необхідної умови для розвитку особистості;

- розкрити особливості профорієнтаційної роботи психолога з учнями різних вікових груп;

- окреслити психічний розвиток особистості у старшому підлітковому віці;

- провести емпіричне дослідження профорієнтаційної діяльності психолога з учнівською молоддю;

- обґрунтувати напрями діяльності психолога з профорієнтаційної роботи, зокрема розробити та випробувати тренінгову програму профорієнтації старших підлітків та проаналізувати її ефективність.

Для вирішення поставлених завдань застосовувались такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, узагальнення наукових та літературних джерел, порівняння, моделювання, системно-структурні, системно-функціональні методи, які дозволили систематизувати теоретичний матеріал з проблеми дослідження), емпіричні (опитування, анкетування, спостереження, бесіди), методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу емпіричних даних.

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що розкрито концептуальні підходи до профорієнтації підлітків в рамках шкільного закладу; сутність поняття «професійне самовизначення» та «профорієнтація» у контексті діяльності шкільного навчального закладу; охарактеризовано основні методи й форми організації профорієнтаційної роботи психолога в школі.

Практична значущість дослідження полягає у розробці та застосуванні положень, висновків, рекомендацій щодо вдосконалення процесу професійного самовизначення особистості в умовах шкільного навчання. Охарактеризовані й систематизовані форми й методи організації профорієнтаційної роботи в школі, підібрані методики психологічного діагностування готовності школяра до свідомого вибору професії можуть стати ефективним інструментарієм реалізації актуальних завдань професійної орієнтації молоді, що навчається.

Структура роботи зумовлена логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 119 сторінок, з них: 95 сторінок основного тексту, список використаних джерел із 76 найменувань на 7 сторінках, 6 додатків на 17 сторінках.