Подолання проявів соціальної дезадаптації в процесі професійного становлення

Характеристика роботи

Диплом

Кількість сторінок: 147

Платна робота

Ціна: 700.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ 3

Розділ 1. Професійне становлення – важливий етап соціалізації особистості 9 

1.1. Психологічні проблеми професійного становлення школярів 9

1.2. Вплив  професійного становлення на саморозвиток особистості 18

1.3.  Психологічні барєри професійного самовизначення у ранньому юнацькому  віці 23

Розділ 2. Експериментальна частина (Психологічний аналіз соціальної дезадаптації в процесі професійного становлення) 36

2.1. Психологічний інструментарій дослідження проблеми 36

2.2. Інтерпретація результатів дослідження 51

Розділ 3. Особливості психокорекційної роботи з даної проблематики 70

3.1. Профілактика соціальної дезадаптації на етапі первинного професійного становлення 70

3.2. Формування адекватного професійного становлення в юнацькому віці 77

3.3.   Психологічні умови ефективної організації подолання проявів соціальної дезадаптації в процесі професійного становлення 89

Висновки 103

Список використаної літератури 109

Додатки 116

Вступ

Актуальність теми. Специфіка психологічних проблем професійного становлення визначається нестабільною ситуацією в країні, необхідністю оволодіння новим соціально-економічним досвідом. З одного боку нові професії, що з'явилися в зв'язку з переходом до ринкових умов, не мають ще коренів в професійній культурі нашого суспільства. З іншого боку, відбувається процес руйнування стереотипів традиційних форм професіоналізації, які також змінюються в сучасних умовах. Важливим є і те, що образ професії, як когнітивне та емоційне утворення, змінює систему загальних орієнтирів в суспільній та індивідуальній свідомості людей. В до ринковій економіці ідеальний образ професіонала багато в чому був пов'язаний з образом конкретних людей і їх професійною „біографією", їх певними професійними цінностями. Зараз можна спостерігати, що в деякій мірі „ідеальний образ професіонала" замінений на „ідеальний образ життя" (американський, європейський, „нових росіян" та інші). Таким чином, професія виступає як засіб для досягнення цього образу життя, а не як істотна частина самого образу життя. Професійне становлення як процес триває все життя. Професійний шлях людини і його основні етапи нерозривно пов’язані з віковим розвитком і загальним становленням особистості. Все це приводить до розгубленості педагогів, шкільних психологів, батьків, що намагаються допомогти учням, які або знаходяться в стані невизначеності, або зробили свій сумнівний і примітивний професійний вибір. Безумовно, і сам вибір і рівень оволодіння професією впливають на загальну якість життя. Тому так важливо зробити правильний вибір, бо саме правильний вибір роду занять може значно полегшити, зменшити проблеми трудової дезадаптації в підлітковому та ранньому юнацькому віці.

В останні роки педагоги, психологи, науковці звертають увагу на те як молода людина, закінчивши щколу, губиться перед цілою низкою проблем, що стають перед нею з початком трудового шляху. Перехід від шкільної парти до робочого стола або верстата дається майже кожному вчорашньому школяреві чи студенту досить важко. Професійна діяльність вимагає від молодої людини поєднання розумових, емоційних та фізичних навантажень, висуває нові, більш складні вимоги до особистості.

Сучасне виробництво переживає вже не перший рік технологічні, фінансові та інші негаразди. Невідповідність виробничих завдань природним здібностям кожної молодої людини, її мізерному життєвому досвіду, створює неможливість адекватної взаємодії юної особи з оточенням в умовах, що висуваються новим характером діяльності, індивідуальним середовищем, в якому вона починає існувати, призводить до труднощів у праці, а це в свою чергу ускладнює особистісний розвиток, адже професійна діяльність – це насущна потреба кожної людини. Вона визначає провідні мотиви, сприяє розвитку та вдосконаленню пізнавальних процесів, формує вищі психічні функції. Професійна діяльність нерозривно зв’язана їз спілкуванням, тому порушення спілкування юної особи та особистостей, з якими вона взаємодіє в процесі трудової діяльності, обов’язково впливає на характер поведінки молодої людини на виробництві, на формування її особистості.

Не надання вчасної допомоги особистості з подолання труднощів, викликаних трудовою діяльністю на ранніх етапах її прояву може викликати негативні відхилення у поведінці і психіці.

З огляду на вищезазначене, можна сказати, що проблема трудової дезадаптації є на сьогодні досить актуальною в потребує ретельного дослідження.

Наукова розробка теми. Зміни психологічних аспектів у процесі вибору професії обумовлені не лише розвитком та становленням особистості учня, але й зміною його соціального статусу. В старших класах для більшості учнів проблема вибору майбутньої професії вже набуває актуальності та соціальної значущості: наближається закінчення навчання, постає питання про визначення свого місця в суспільстві, зокрема в трудовій діяльності. При цьому, такі дослідники як С.П.Крягжде[33], Є.М.Павлютенков[51], П.А.Шавір[78] та інші вважають, що вибір старшокласниками майбутньої професії в багатому визначається особливостями розвитку їх професійних інтересів.

У психолого-педагогічній літературі (сюди можна віднести роботи психологів: Б.Г.Ананьєва[1], М.Ф.Бєляєва[3], Л.І.Божович[7], Л.С.Виготського[15], Г.С.Костюка[31], К.К.Платонова[54], С.Л.Рубінштейна[65]) розвиток професійної орієнтації розглядається як динамічний багатоплановий процес, що впливає на різноманітність підходів до визначення його сутності. В.Ф.Сафін і Г.П.Ніков[70] здійснили спробу побудувати загальний підхід до самовизначення особистості в суспільстві. Автори стверджують, що у психологічному плані розкриття сутності самовизначення особистості варто спиратися на суб'єктивну сторону самосвідомості - усвідомлення свого „я", що виступає як внутрішня причина соціального дозрівання. Вони виходять із характеристики „особистості, що самовизначилася", що для них є синонімом „соціальне дозрілої" особистості.

Таким чином, у вітчизняній та зарубіжній психології професійне становлення особистості розглядається як складова частина її загального розвитку (Б.Г.Ананьєв[1], Л.І.Божович[7], Є.О.Климов[24], Г.С.Костюк[31], Б.Ф.Ломов[38] та ін.), а професійне самовизначення - як форма життєвого, особистісного самовизначення (В.Ф.Сафін[70], М.М.Захаров[20], Б.О.Федоришин[73] та ін.).

Останнім етапом розвитку професійних інтересів у школярів В.О.Онищук[67] вважає конструктивну творчість. Автор визначає її як етап розвитку інтересу, що характеризується спрямованістю учнів не лише на глибоке засвоєння знань, опанування теоретичними основами проблеми, але й прагненням застосувати здобуті знання у практичній діяльності. Професійний інтерес є одним із структурних компонентів загальнолюдської культури, яка за Л.С.Виготським[15] визначається як продукт соціального життя та суспільної діяльності людини, і тому сама постановка проблеми культурного розвитку поведінки вже вводить нас в соціальний план розвитку Наявність інтересу до певної діяльності стимулює розвиток здібностей, які є однією з необхідних умов успішної роботи в обраному виді діяльності.

Вибір професії передбачає проходження певних етапів вікового розвитку, який полягає у переході від безпосереднього, імпульсивного прийняття відповідного рішення до вибору, що базується на співставленні сукупності значущих зовнішніх та внутрішніх факторів. Це підкреслюють в своїй роботі „Теорія і практика професійного психологічного відбору” М.С.Корольчук та В.М.Крайнюк[32]. Проблемі формування в учнів інтересу до різних професій присвячено ряд дисертаційних досліджень. Так, Б.Т.Барабаш та Р.І.Гарбич[8;13] досліджували проблему формування в учнів інтересу до сільськогосподарської праці та механізаторських професій. Проблема формування в учнів інтересу до технічних професій в процесі трудового навчання аналізувалась О.В.Осиповим[38]. Шляхи формування стійкого інтересу до праці в сфері матеріального виробництва висвітлені в результатах дослідження Є.П.Герасимчука[12]. Формування в учнів інтересу до навчально-дослідницької роботи розглядається в працях І.А.Кравцової[34]. Аналіз психолого-педагогічної літератури показує, що поєднання пізнавального та професійного інтересів сприятиме усвідомленому вибору професії, вченими активно розробляються підходи до профілактики і корекції проявів дезадаптації в процесі професійного становлення. Власне психологічний підхід передбачає розкриття внутріщніх механізмів пристосування особистості до трудової діяльності.

Об”єкт дослідження. Об”єктом дослідження є психологічні прояви соціальної дезадаптації в процесі професійного становлення особистості.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є процес професійного становлення особистості.

Мета дослідження. Висвітлити питання якими формами та методами психологічного впливу долаються прояви соціальної дезадаптації під час професійного становлення особистості.

Завдання:

опрацювати наукову, методичну та учбову літературу з даної проблеми;

визначити основні етапи професійного становлення особистості;

показати психологічні особливості професійного становлення у шкільному віці;

розкрити форми та методи профорієнтаційної роботи роботи в навчальних закладах;

висвітлити вплив кризи професійного становлення на саморозвиток особистості;

розробити тренінг профорієнтаційних знань для дітей старшого шкільного віку.

Гіпотеза. Психологічні умови, за яких ефективно відбувається професійне становлення особистості була і залишається однією з головних тем всебічного, гармонійного розвитку підростаючого покоління. Ця тема розглядається в багатьох періодичних виданнях. спеціальній літературі, підручниках. Питання висвітлюється в багатьох аспектах: уроки трудового виховання,психологічні години, лекційний матеріал, проведення диспутів, тренінгів, конкурсів, вікторин тощо.

Методи дослідження. Науковий аналіз і синтез, системний підхід, інформаційний аналіз та групування і узагальнення матеріалу. Використані методики «Активізуючі методики у про¬форієнтаційній роботі» М.Дружиніної, кандидата педагогічних наук, завідувачки кафедри психології та педагогіки КРІПКІПКО; впра¬ви рекомендовані В. Бурлачуком для форму¬вання в учнів ціннісно-моральних орієнта¬цій; С.Канюком, які спрямовані на розвиток саморегуляції та мотивації (інтелекту) до професійної діяльності.

Структура роботи. Дипломна робота складається зі вступу, двох основних розділів з практичною частиною та висновків.

У вступній частині обґрунтовується актуальність теми дослідження, аналізується стан її розробленості, визначається об’єкт, предмет, мета, завдання дипломної роботи, методи та гіпотеза дослідження, розкривається структура даної роботи. Основна частина дипломної роботи складається з двох розділів та практичної роботи. У висновках дається узагальнення результатів дослідження, пропозиції щодо вдосконалення психологічної та корекційної роботи з дітьми підліткового та раннього юнацького віку в процесі професійного становлення.

Закрити

Подолання проявів соціальної дезадаптації в процесі професійного становлення

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.