Теоретичні основи візуального мислення підлітків

ВСТУП

Актуальність. Проблема розвитку візуального мислення є однією з найбільш актуальних як у теоретичному, так і в практичному аспектах (Р. Арнхейм, В.П. Зінченко, І.Я. Каплунович, С.М. Симоненко, І.С. Якиманська та ін.).

Практично в усіх як наукових, так і ненаукових галузях від сучасної людини вимагається творче мислення, володіння ефективними методами міркувань та дій, уміння знаходити оптимальні шляхи та засоби вирішення існуючих завдань, тобто вміння раціонально організовувати свою працю.

Ці вимоги передбачають здатність не тільки оперувати складними умовами, здійснювати логічний аналіз різноманітних життєвих та професійних ситуацій, але й працювати з різноманітним графічним матеріалом (кресленнями, схемами, картами, таблицями...), за словесною інструкцією уявляти сам об’єкт, оперувати просторовими образами, маніпулювати візуальними моделями.

У нашій роботі нас цікавить саме така діяльність, змістом якої є оперування та маніпулювання наочними образами, а результатом – поява нових, які несуть змістове навантаження й утворюють їх нове значення. Цей вид мислення прийнято називати візуальним. Завдяки йомулюдина через наочне мислення вирішує та уявляє собі різноманітні варіанти вирішення навчальних, виробничо-технічних, творчих та інших завдань. О. Зельц в якості важливого етапу вирішення проблемного завдання ввів процес візуалізації так званого проблемного комплексу. Макс Вертгеймер, який детально описав процес вирішення геометричної проблеми, вказував на те, що нова ідея з’являється не як заздалегідь відома гіпотеза, а як проникнення поглядом у саму структуру проблеми, природу її внутрішніх зв’язків. Типовими завданнями, які потребують від учнів такого глибокого проникнення, є завдання з креслення, геометрії, фізики, географії, малювання, уроки праці та багатьох інших предметів. У цих шкільних курсах, спираючись на наочно-графічне зображення, вимагається не тільки побудувати адекватний образ, але і здійснювати операції маніпулювання з уже існуючими уявленнями. Завдяки цьому учень може мисленнєво перебудовувати, видозмінювати, трансформувати образи, створювати нові, які якісно відрізняються від попередніх. Таке складне оперування і маніпулювання образами і складає основний зміст візуального мислення, завдяки якому значно полегшується засвоєння навчального матеріалу. Тому ми вирішили у своїй роботі зупинитися на вивченні особливостей саме такого виду мислення, який в роботах Р. Арнхейма, Б.І. Беспалова, Дж. Гібсона, В.М. Гордон, Р. Грегорі, Д.Н. Завалишиної, В.П. Зінченко, І.Б. Ітельсона, С.М. Симоненко, В.Д. Шадрикова, І.С. Якиманської називається візуальним.

Враховуючи, що саме у підлітковому віці характеристики мислення інтенсивно змінюються як кількісно, так і якісно, переходять у нові, більш складні форми, ми вирішили зупинитися на вивченні особливостей візуального мислення у дітей саме цього вікового періоду. Л.С. Виготський зазначав у даному контексті, що мислення в цьому віці не є однією з функцій в ряді інших. Розвиток мислення має центральне, ключове, вирішальне значення для всіх інших психічних функцій і процесів дітей 10-15 років.

Актуальність цієї теми підтверджується також відсутністю єдиногопідходу до визначення візуального мислення, а також недостатньою науковою дослідженістю функціонування його психологічних механізмів та особливостей розвитку.

Все вище сказане і зумовило вибір теми нашого дослідження: “Психологічні особливості розвитку візуального мислення в підлітковому віці”.

Об’єкт дослідження: візуально-мисленнєва діяльність підлітків.

Предмет дослідження: психологічні закономірності та динаміка розвитку змістових та операціональних компонентів візуального мислення в підлітковому віці.

Мета дослідження: вивчення особливостей динаміки розвитку візуального мислення у підлітків (10-15 років).

Завдання дослідження:

1. Розкрити теоретичні засади вивчення сутності та механізмів візуального мислення, його розвитку в підлітковому віці.

2. Розкрити систему методів дослідження механізмів візуального мислення та визначити особливості його розвитку в підлітковому віці.

3. Розкрити програму корекцій розвитку візуального мислення та здійснити її апробацію.

Гіпотеза дослідження: Візуальне мислення є одним з провідних видів мисленнєвої діяльності в підлітковому віці. Розкриття психологічних закономірностей та динаміки розвитку його операціонально-змістових компонентів дасть можливість для створення умов та розробки адекватних засобів цілеспрямованої корекції його розвитку в учнів-підлітків.

Визначивши психологічну характеристику механізмів, операцій та етапів розвитку візуального мислення, ми зможемо більш цілеспрямовано корегувати їх розвиток у роботі з учнями-підлітками.

Методи дослідження:

- теоретичні: вивчення, аналіз, узагальнення наукової літератури з проблеми розвитку та корекції візуального мислення підлітків;

- організаційні: метод поздовжнього зрізу;

- емпіричні: спостереження, бесіда, тестування, аналіз продуктів діяльності.

Для характеристики учнів, які увійшли до експериментальної групи, ми використали метод комплексного співставлення результатів, отриманих за допомогою таких методик: тест Торренса, методики Равена, методики Фідлера (піктограма). Кожна з названих методик має свої особливості, спрямовані на дослідження окремих факторів візуального мислення:

– методика Торренса дає можливість дослідити деякі процесуальні характеристики візуального мислення;

– методика Равена спрямована на дослідження операційних компонентів візуального мислення;

– методика Фідлера дозволяє розкрити змістові компоненти;

– статистичні методи дають можливість перевірки гіпотези та визначення вірогідності результатів (визначення рівня кореляції між показниками кожної методики за допомогою коефіцієнта Спірмена; значимість міжгрупових та індивідуальних розбіжностей за критерієм Стьюдента);

– інтерпритенційні методи (генетичний та структурний) спрямовані на вивчення динаміки розвитку основних механізмів візуального мислення.

Використання даного комплексу методик дозволило здійснити різнобічний аналіз механізмів візуального мислення.

Базою дослідження виступили учні 4-9 класів (відповідно 10-15 років) загальноосвітньої школи № 1 м. Рівне. В констатуючому експерименті брали участь 180 учнів підліткового віку, у формуючому – 80 учнів.

Дослідження проводилося в 3 етапи. На першому етапі (1997-1998 р.) здійснювалося теоретико-методологічне дослідження, спрямоване на з’ясування структури візуального мислення, його механізмів.

На другому етапі проходили апробування методики дослідження особливостей візуального мислення в підлітковому віці. Проводився констатуючий експеримент, спрямований на оцінку розвитку даного виду мислення дітей визначеної вікової групи.

На третьому етапі перевірялася гіпотеза дослідження, розроблялася та проходила апробацію система розвитку та корекції візуального мислення підлітків. Систематизувались та узагальнювались результати експерименту.

Наукова новизна отриманих результатів. Обґрунтовано теоретичні засади вивчення змісту, механізмів та розвитку візуального мислення в підлітковому віці. Вперше вивчені психологічні закономірності операційно-змістових компонентів візуального мислення дітей підліткового віку: особливості розвитку візуальної активності, оператор них можливостей відтворення та трансформації перцептивного стимулу; конструктивної складності візуальних перетворень; категоріальної гнучкості процесів створення нових образів. Експериментально виявлена динаміка розвитку різних характеристик візуального мислення, яка у дітей підліткового віку носить стрибкоподібний характер. Встановлено взаємозв’язок та взаємозалежність між розвитком і функціонуванням різних операційних компонентів структур візуального мислення.

Доведено значний розвиток операторних можливостей візуального мислення підлітків. Вперше розроблена система цілеспрямованої корекції основних механізмів візуального мислення, яка складається із комплексу взаємодоповнюючих вправ та технік.

Практична значущість. Одержані результати дослідження можуть бути використані для подальшої наукової роботи, при підготовці навчальних посібників як загальної, так і вікової психології, а також при розробці лекційних курсів для студентів психологічних та педагогічних факультетів. Запропоновані методики дослідження, а також система корекції були запровадженні в навчально-виховний процес Рівненських загальноосвітніх шкіл № 1, 20, 13; Здолбунівської ЗОШ № 1, та Костопільської ЗОШ № 1.

Достовірність отриманих результатів дослідження забезпечувалась методологічною та теоретичною обґрунтованістю його вихідних позицій, використанням взаємодоповнюючих методів, які відповідають меті та завданням дослідження, результатами експериментальної перевірки теоретичних положень у психологічному експерименті, визначенням динаміки особливостей розвитку візуального мислення підлітків, репрезентативністю вибірки, об’єднанням кількісного та якісного аналізу отриманих емпіричних даних, використанням методів математичної статистики.

Результати дисертаційної роботи втілюються в ЗОШ м. Рівне та Рівненської області шляхом використання в школах статей та методичних рекомендацій. За матеріалами дослідження проведені заняття методичного об’єднання вчителів, огляд відкритих тренінгів на базі ЗОШ № 1, 20 м. Рівне та на базі ЗОШ № 1 м. Костополя. Організовано роботу лекторію для батьків у ЗОШ № 20 м. Рівне.

Апробація роботи. Основні положення дисертації викладено у збірках наукових праць Південно-Українського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського; у збірках праць Міжнародних науково-практичних конференцій Міжнародного університету “РЕГІ” ім. академіка Степана Дем’янчука; у збірках праць міжнародних науково-практичних конференцій Ніредьгазського університету (Угорщина, м. Ніредьгаза, 1999-2000 рр.); в наукових записках Рівненського державного гуманітарного університету.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновку, переліку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг дисертації – 206 сторінок друкованого тексту. 

На захист виносяться такі положення:

1. Підлітковий вік є сензетивним для розвитку візуального мислення, основний зміст якого складає маніпулювання та оперування образами.

2. Психологічними особливостями візуального мислення підлітків виступають:

- онтогенетичний характер його процесуальних характеристик;

- стрибкоподібність операціональної сфери візуального мислення, пік розвитку якої притаманний дітям 12-13 років;

- змістовні компоненти візуального мислення розвиваються в результаті розширення понятійного наповнення образів;

3. Між розвитком та функціонуванням різних операційних компонентів структур візуального мислення існує взаємозв’язок та взаємозалежність.

4. Корекція розвитку візуального мислення у підлітків здійснюється шляхом реалізації виділених основних напрямків:

- розвиток активності висування візуальних гіпотез;

- розвиток операціональної сфери візуального мислення шляхом активізації конструктивної активності, а також поповнення арсеналу операцій та їх взаємодій;

- розвиток категоріальної гнучкості візуального мислення шляхом збагачення „образу світу”, завдяки чому розширюється понятійне наповнення зорових образів;

- розвиток креативності ;

- активізація аналітико-синтетичного мислення, що є базисом для побудови якісно нових конструкцій мислення – образів – концепцій.

Запропонована система цілеспрямованої корекції основних механізмів візуального мислення включає в себе комплекс взаємодоповнюючих технік та вправ та дозволяє підвищити рівень розвитку основних механізмів візуального мислення.