Проблемні питання участі прокурора в цивільному судочинстві

ВСТУП

Актуальність теми. Здобуття Україною незалежності, розбудова демократич­ної правової держави викликали необхідність реформувати цивільно-процесуальне законодавство як у цілому, так і окремі його інститути.

Прийнята у 1996 р. Конституція України передбачає одну з основних функцій прокуратури України - пред­ставництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом (п. 2 ст. 121). Для прак­тичної реалізації цієї норми Основного Закону 21 червня 2001 р. Верховна Рада України прийняла законодавчі акти, якими не тільки внесено відповідні зміни до цивільного процесуального законодавства, а 12 липня 2001 р. - і до Закону України «Про прокуратуру», а й докорінно пере­глянуто роль прокурора в цивільному судочинстві.

Цивільно процесуальним кодексом України закріплено право прокурора здійснювати в установленому законом порядку представництво інтересів громадянина або дер­жави на будь-якій стадії цивільного процесу (ч. 2 ст. 45). Запровадження інституту представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді поставило низ­ку проблем процесуального характеру, особливо щодо юридичної природи цього представництва, оскільки де­які науковці вважають, що положення (становище) прокурора в цивільному процесі і представника у справі нічим не відрізняються, інші ж стверджують, що представництво прокурором «чужих» інтересів у суді є одним з його видів у цивільному процесі. Актуальність вивчення проблем участі прокурора в цивільному судочинстві зумовлено насамперед дискусією про майбутнє прокуратури, її роль у цивільній юрисдикції, форми й методи реалізації про­курором представницьких повноважень, допустимість його участі в цивільному процесі в межах вимог право­вої держави та процесуального статусу, передбаченого Конституцією України й чинним законодавством.

У складному і тривалому процесі формування в Ук­раїні правової держави у зв’язку з прийняттям нового ЦПК необхідно переосмислити результати опублікованих раніше праць із проблем діяльності прокурора в цивіль­ному судочинстві, визначити зміни й новели, запровад­жені у вітчизняне цивільно-процесуальне законодавство сьогодення, дати їм науково обґрунтований аналіз і відпо­відну правову оцінку. Усе це й зумовлює своєчасність даної курсової роботи, її значення для студентів, аспірантів, викладачів юри­дичних вузів та практичних працівників.

Мета роботи. На підставі чинного цивільного процесуального законодавства і практики його застосування розглянути актуальні питання здійснення прокурором у суді представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Завдання роботи:

- у розділі І проаналізовано сутність представницт­ва прокурора як реалізація принципу публічності в ци­вільному процесі з урахуванням викладених у юри­дичній літературі поглядів. На підставі проведеного аналізу нормативного регулювання визначено природу цієї прокурорської діяльності, її характерні ознаки та процесуальні форми;

- у розділі ІІ з’ясовано правосуб’єктність прокурора в судах першої інстанції, її зміст та обсяг. Головним зазначається звернення прокурора до суду першої інстанції із заявою на захист прав, свобод та інтересів громадянина, державних або суспільних інтересів, а також вступ прокурора в цивільний процес з метою підтримання пред’явленого позову й подання висновків у справі;

- у розділі ІІІ висвітлено закономірності процесуального статусу прокурора при перегляді судових рішень, зокрема, в апеляційному та касаційному провадженнях.

Об’єкт – діяльність прокурора по представництву інтересів громадян і держави в суді.

Предмет – сутність, завдання та повноваження прокурора у цивільному процесі України з врахуванням вимог нового Цивільного процесуального кодексу України.

Практичне значення роботи. Дана курсова робота допоможе зростанню правосвідомості студентів вищих юридичних навчальних закладів, які мають намір пов’я­зати свою діяльність передусім зі службою в органах про­куратури. Окрім того, вона розрахована на поглиблення теоретичної підготовки слухачів Інституту підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури, а також Академії суддів України та її філій.

Робота може бути корисною прокурорам, суддям, адвокатам на місцях у процесі самопідготовки, а також фахівцям органів державної влади, органів місцевого самоврядування, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, фізичним та юридичним особам, які по­ряд із прокурором можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, держав­них або суспільних інтересів і брати участь у цих справах.