Ознаки та види юридичних осіб
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-ПРАВОВА ТА ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВА 7
ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 7
1.1. Генеза та становлення ідеї юридичної особи у римському приватному праві 7
1.2. Основні ознаки та види юридичних осіб в сучасному праві зарубіжних країн 10
РОЗДІЛ 2. ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ОЗНАКИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У ПРАВІ УКРАЇНИ 17
2.1. Теорії поняття юридичної особи 17
2.2. Основні ознаки юридичних осіб 20
РОЗДІЛ 3. ВИДИ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ 31
3.1. Класифікація видів юридичних осіб: загальні критерії 31
3.2. Публічні юридичні особи в цивільному праві як особливий вид юридичних осіб 34
ВИСНОВКИ 41
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 46
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Норми щодо інституту юридичної особи в цивільному праві закріплюють організаційно-структурну, майнову і функціональну єдність учасника цивільних відносин, встановлюють межі його правосуб’єктності, форми і порядок її реалізації, визначають порядок виникнення, перетворення та ліквідації юридичних осіб, містять ряд інших приписів, що в сукупності визначають правовий статус юридичної особи.
В умовах розбудови ринкових відносин відбувається трансформація форм участі юридичних осіб у цивільному обігу, змінюються підстави та характер реалізації їх правосуб’єктності. Якщо раніше в багатьох випадках межі можливої поведінки юридичних осіб (в загальних рисах) наперед визначалися приписами законодавства і положеннями актів управління, то тепер їх самостійність значною мірою зросла, що, у свою чергу, тягне підвищення значення договірних зобов’язань та інших актів волевиявлення суб’єктів цивільного права.
Серед юридичних осіб особливий статус мають юридичні особи публічного права. Норми цивільного права визначають їх загальне становище як учасників суспільних відносин. В той же час значна частина норм, як і правове становище окремих видів таких юридичних осіб становлять норми інших галузей права, що ускладнює їх правове регулювання. Тому на сьогодні все ще є проблемними питання ознак та правового регулювання правоздатності та дієздатності публічних юридичних осіб.
Також існують певні проблеми щодо виділяння ознак юридичних осіб, класифікації їх видів, визначення цивільної правоздатності, дієздатності, деліктоздатності та інших ознак, які виділяють у літературі – правочиноздатності, бізнесздатності, адієздатності тощо. Вищевикладеним пояснюється актуальність дослідження проблем основних ознак та видів юридичних осіб.
Ступінь вивчення проблеми. У наш час все ще недостатньо спеціальних досліджень, які були б присвячені аналізу теоретичних і правових засад щодо основних ознак та видів юридичних осіб, хоча ці проблеми протягом тривалого часу привертали увагу цивілістів.
Так, ті чи інші питання щодо юридичної особи вивчались у працях вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі цивільного права, а також загальної теорії права, історії держави і права тощо, а саме С. С. Алексєєва, Ч. Н. Азімова, В. К. Андрєєва, Є. В. Богданова, А. В. Венедіктова, С. І. Вільнянського, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, С. Н. Ландкофа, В. В. Луця, О. Л. Нєвзгодіної, О. О. Красавчикова, Н. С. Кузнєцової, І. Б. Новицького, В. О. Рясенцева, О. А. Підопригори, П. М. Рабіновича, К. I. Соколовського, Є. О. Харитонова, Ю. С. Червоного, Б. Б. Черепахіна, Я. М. Шевченко, І. В. Шерешевського та інших. Серед дослідників юридичних осіб пізніших років можна виділити таких як Л. В. Винар, О. В. Гетманцев, О. І. Зозуляк, М. В. Менджул, В. Д. Примак, В. Д. Фролов, М. П. Юніна та інші.
В останні роки вказаними питаннями займались такі дослідники як Д. В. Большаков, Л. О. Бондаренко, Н. Д. Гетьманцева, І. Г. Козуб, О. О. Кравчук, Ю. М. Матус,, Я. А. Шкльода, В. І. Ямковий та інші, наукові напрацювання яких були використані у цій роботі. Однак до сьогодні комплексних досліджень основних ознак та видів юридичних осіб недостатньо, що ще раз підтверджує актуальність та важливість теми роботи.
Метою дослідження є комплексний науковий аналіз проблемних питань правового регулювання основних ознак та видів юридичних осіб та внесення пропозицій щодо удосконалення цивільного законодавства.
Відповідно до мети були поставлені наступні завдання дослідження: визначити генезу та становлення ідеї юридичної особи у римському приватному праві; висвітлитиосновні ознаки та види юридичних осіб в сучасному праві зарубіжних країн; з’ясувати теорії поняття юридичної особи; дослідити основні ознаки юридичних осіб; проаналізувати критерії класифікація видів юридичних осіб; охарактеризувати публічні юридичні особи в цивільному праві як особливий вид юридичних осіб.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають у зв’язку з правовим регулюванням діяльності юридичних осіб у цивільному праві.
Предметом дослідження виступають основні ознаки та види юридичних осіб.
Методи дослідження. Застосовано дві групи методів наукового дослідження: загальнонаукові (діалектичний, історичний, системний, аналізу, синтезу, індукції, дедукції) та спеціальні (порівняльно-правовий, метод тлумачення правових норм). З допомогою діалектичного методу досліджувався розвиток вчення про юридичні особи. Застосування системного методу дозволило визначити співвідношення ознак та видів юридичних осіб з іншими правовими категоріями. Шляхом аналізу та синтезу досліджувалися теоретичні положення про цивільну дієздатність та правоздатність юридичної особи. З допомогою порівняльно-правового методу досліджувалося законодавство в різних правових системах, співставлялося з національним законодавством. Одержані методом індукції та дедукції під час аналізу окремих ознак та видів юридичних осіб висновки поширювалися на всі її форми та навпаки, загальні результати використовувалися для пояснення природи окремих ознак та видів юридичних осіб. Для виявлення відповідності норм права суспільним відносинам застосовувався метод тлумачення правових норм. Усі названі та деякі інші методи використовувалися для проведення повного і всебічного аналізу державно-правової практики, юридичних норм, ознак досліджуваного правого явища.
Джерела. У роботі було використано Конституцію України [23], Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року [62] (далі – ЦК України), Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року [9] (далі – ГК України), інше чине законодавство України.
Структура та обсяг роботи. Поставлена мета та завдання обумовлюють структуру курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (70 найменувань). Загальний обсяг роботи – 52 сторінки.