Позовна давність у цивільному праві
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ 5
1.1. Поняття та правове значення позовної давності 5
1.2. Види строків позовної давності 9
1.3. Вимоги, на які позовна давність не поширюється 10
РОЗДІЛ 2. ОБЧИСЛЕННЯ СТРОКІВ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ 14
2.1. Визначення початку перебігу строку позовної давності 14
2.2. Обчислення позовної давності та зміни щодо тривалості 18
2.3. Наслідки спливу строків позовної давності 20
РОЗДІЛ 3. ЗУПИНЕННЯ ТА ПРЕРИВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ 23
3.1. Підстави для зупинення перебігу позовної давності 23
3.2. Переривання строків позовної давності. Правові наслідки 27
ВИСНОВКИ 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 36
ДОДАТКИ 38
ВСТУП
Актуальність теми дослідженя. Строки є однією з правових категорій, які часто відіграють основоположну роль в цивільно-правових відносинах в цивільному праві, бо час має істотне значення для виникнення, зміни та припинення відносин, і для належного виконання зобов’язань, і для захисту прав та інтересів осіб.
Отже, значення часу і строків важко переоцінити не тільки для соціального буття людини, а й для її перебування у правовідносинах.
Строки позовної давності мають загальний характер. Вони поширюються на всі правовідносини, крім випадків, передбачених законодавством. Норми, в яких містяться правила щодо позовної давності, складають самостійний цивільно-правовий інститут, який є однією із складових загальної частини цивільного права.
У матеріальному розумінні право на позов — це право вимагати від суду винесення рішення про захист порушеного суб’єктивного права і право отримати такий захист. Закінчення строку позовної давності позбавляє сторону можливості вимагати примусового здійснення права через суд, але не позбавляє права, звернутися за захистом до суду взагалі, оскільки для подачі позовної заяви до суду про захист порушеного суб’єктивного права законодавець ніяких строків не встановлює. Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності в здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну.
Позовна давність поширюється на всі вимоги, за винятками, передбаченими безпосередньо в Цивільному кодексі України або в інших нормативних актах.
Строки взагалі та позовна давність, зокрема піддавалися всебічному дослідженню у працях відомих цивілістів І.Б.Новицького, В.П. Грибанова, М.П. Ринга, М.А. Гурвича. Сучасні дослідження цих питань знаменуються працями українських правників Т.М.Вахонєвої, В.В. Луця, О.В. Пушняка та В.І. Цікало, які торкалися широкого кола питань відносно строків та позовної давності.
Об'єктом дослідження є цивільно-правові відносини, що складаються в процесі застосування на практиці строків позовної давності.
Предмет дослідження - строки позовної давності.
Метою курсової роботи є дослідження правових засад позовної давності в цивільному праві, виявлення її юридичної природи та місця в системі цивільно-правових строків.
Для реалізації зазначеної мети необхідно вирішити такі завдання роботи:
проаналізувати поняття та види строків позовної давності;
вивчити наслідки спливу позовної давності;
визначити особливості обчислення строків позовної давності;
розглянути питання застосування позовної давності;
дослідити особливості зупинення, переривання та поновлення строків позовної давності.
Методи дослідження: були використані такі методи науково-дослідницької роботи як літературний, порівняльний, метод аналізу та синтезу, узагальнення.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Обсяг курсвої роботи: 39 сторінок.