ВСТУП

Актуальність дослідження. Трудові відносини всіх працівників регулює Кодекс законів про працю України. Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою.

Трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У сторін трудового договору (або у третіх осіб) через різні обставини — як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру — може виникнути потреба припинити його дію. В юридичній літературі та законодавстві про працю України, крім терміну "припинення трудового договору", застосовуються терміни "розірвання трудового договору" і "звільнення", які різняться за змістом.

Термін "припинення трудового договору" є родовим поняттям, що охоплює всі випадки припинення трудових відносин незалежно від причин і підстав.

Підставами (причинами) припинення трудового договору, а отже, і звільнення працівника є такі життєві обставини, які мають юридичне значення, — юридичні факти. Юридичними фактами можуть бути, зокрема, вольові дії, коли одна або обидві сторони трудового договору, чи третя особа ініціюють його припинення.

Перелік загальних підстав припинення трудового договору наведено в статті 36 КЗпП України. Окремі підстави закріплено в статтях 28, 37, 38-41, 45 КЗпП і в нормах деяких інших законодавчих актів.

Отже, відповідно до чинного законодавства, трудовий договір може бути припинений як з загальних, так і з додаткових підстав, а ініціювати його розірвання можуть працівник, власник або уповноважений ним орган, а також інші особи.

Дослідженням правового регулювання припинення трудового договорузаймалися такі представників науки трудового права: Александров М.Г., Андрєєв В.С., Венедіктов В.С., Жернаков В.В.,Іванов С.О., Пашков О.С., Прокопенко В.І., Стависький П.Р., Хуторян Н.М., Шебанова О.І., Шеломов Б.О.,та інші.

Об’єктом дослідження є відносини в сфері припинення трудових договорів.

Предметом дослідження єтеоретичні і організаційно-правові питання, пов’язані з припиненням трудових договорів.

Мета роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу досягнень науки трудового права та вітчизняного законодавства розкрити сутність та правове регулювання припинення трудового договору в сучасних умовах.

Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання:

-визначити поняття та класифікацію підстав припинення трудового договору;

- дослідити особливості припинення трудового договору у зв’язку з певними юридичними діями, зокрема за згодою сторін, з ініціативи працівника, з ініціативи власника та з ініціативи третіх сторін;

- розкрити процес припинення трудового договору у зв'язку з порушенням правил прийняття на роботу.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.