Адміністративний процес

За загальним правилом, дисциплінарне стягнення оголошується в наказі і повідомляється службовцю під розписку.

Виконання дисциплінарного стягнення здійснюється різними особами в залежності від виду стягнення. Виконання стягнень може проводитися як самим суб'єктом дисциплінарної влади, так і за його розпорядженням.

Відповідно до Порядку ведення особових справ державних службовців в органах виконавчої влади, в особову справу державного службовця додаються накази, розпорядження, постанови про накладення та зняття дисциплінарних стягнень, а також про службове розслідування, якщо воно мало місце щодо даного державного службовця.

Факультативний стадією дисциплінарного провадження є перегляд рішення про накладення дисциплінарного стягнення за скаргою. Дана стадія сприяє реалізації прав і законних інтересів особи, яка підлягає заходам дисциплінарної відповідальності, а також дозволяє уповноваженим особам перевірити законність накладення таких заходів у кожному конкретному випадку.

Особи, на яких поширюється дія загальної дисциплінарної відповідальності державних службовців (норми КЗпП та адміністративно-правові норми) можуть оскаржити накладення на них дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому нормами КЗпП України. Крім того, ст. 32 Закону України «Про державну службу» передбачає, що рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо в суді. Щодо осіб, які підлягають спеціальній дисциплінарної відповідальності державних службовців, встановлюються спеціальні положення.

3. Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців

Особливості дисциплінарної відповідальності державних службовців зазначені у статті 14 Закону України «Про державну службу». Дисциплінарні стягнення до державних службовців застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов’язаних із проходженням державної служби, а також за вчинки, які порочать їх як державних службовців або дискредитують державний орган, у якому вони працюють.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 17.05.2012 р. № 4711-17 доповнено частину 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) пунктом 71, де визначено ще одну підставу припинення трудових відносин. Такою підставою є «набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого працівника притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення». Також законодавець визначив, що у випадках, передбачених пунктами 7 і 71 частини 1 цієї статті, особа підлягає звільненню з посади у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до державних службовців може бути застосовано тільки один з таких видів стягнень, як догана або звільнення. Статтею 14 Закону «Про державну службу» передбачено заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців за порушення трудової дисципліни, а саме:

- попередження про неповну службову відповідальність;

- затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Ці заходи є заходами дисциплінарного впливу, а не заходами дисциплінарного стягнення. Застосування вказаних заходів дисциплінарного впливу не виключає можливості застосування водночас заходів дисциплінарного стягнення, передбачених ст. 147 КЗпП України.

Законом України «Про державну службу» від 17.11.2011 р. № 4050-VI (далі - Закон) підставою для дисциплінарного стягнення визначено невжиття передбачених законом заходів щодо усунення конфлікту інтересів (п. 5 ч. 3 ст. 52). У ст. 53 цього Закону подається перелік видів та порядок застосування дисциплінарних стягнень.

До видів дисциплінарного стягнення віднесено:

1) зауваження;

2) догану;

3) сувору догану;

4) попередження про неповну службову відповідальність;

5) звільнення з посади державної служби.

Частинами 2 – 7 ст. 53 Закону визначено порядок накладання дисциплінарних стягнень на державних службовців.

За кожний дисциплінарний проступок накладається одне дисциплінарне стягнення. Воно повинно відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного поступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування завданої шкоди, попередня поведінка державного службовця та його ставлення до виконання службових обов’язків.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня вчинення ним дисциплінарного проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця, який має дисциплінарне стягнення, дисциплінарне стягнення, що накладається, може бути більш суворим, ніж попереднє.

У разі допущення незначного порушення правил внутрішнього службового розпорядку, посадових інструкцій суб’єкт призначення може застосувати зауваження.

У разі невиконання або неналежного виконання державним службовцем посадових обов’язків, порушення ним правил внутрішнього службового розпорядку або правил професійної етики державного службовця, інших вимог цього Закону та інших актів законодавства у сфері державної служби йому може бути оголошено догану.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків, порушення правил внутрішнього службового розпорядку або правил професійної етики державного службовця, інших вимог цього Закону та інших актів законодавства у сфері державної служби державним службовцем, який має дисциплінарне стягнення, йому може бути оголошено сувору догану.