План

1. Правосуб'єктність народів і націй які борються за самовизначення

2. Україна як суб'єкт міжнародного права

3. Поняття визнання та його юридичне значення

4. Поняття правонаступництва

5. Поняття джерел міжнародного права

6. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права

7. Міжнародний договір як джерело міжнародного права

8. Інші джерела міжнародного права

9. Норми міжнародного права

10. Поняття та характерні риси основних принципів міжнародного права

11. Класифікація принципів міжнародного права

12. Принципи що стосуються підтримання миру і безпеки

13. Принципи пов'язані з міжнародним співробітництвом держав

14. Поняття та джерела міжнародних договорів

15. Види міжнародних договорів

16. Структура і мова міжнародного договору

6. Міжнародний звичай як джерело міжнародного права

Міжнародно-правовий звичай - це стійке правило поведінки держав, що склалося в практиці, й за яким держави визнають юридичну силу, тобто виражають свою злагоджену волю. Міжнародно-правовий звичай, як і міжнародний договір - це угода між державами, що покладає на них юридичні зобов’язання, він виступає джерелом міжнародного публічного права, а у внутрішній сфері держави його дія опосередковується національно-правовими формами. Міжнародний правовий звичай застосовується у практиці конкретної держави, якщо держава прямо визнала його в нормативному акті: дипломатичному чи законодавчому.


7. Міжнародний договір як джерело міжнародного права

Міжнародний договір - це письмова угода, що регулюється міжнародним правом, укладена між двома або декількома суб'єктами міжнародного права незалежно від того, міститься вона в одному документі, у двох або кількох пов'язаних між собою документах, а також незалежно від її конкретної назви (договір, угода, конвенція, пакт, протокол тощо).

Міжнародний договір може бути складений у вигляді одного чи декількох документів (наприклад, обмін нотами). Договір складається або на мовах усіх договірних сторін, або на одній чи декількох узгоджених між ними мовах. Договори, укладені в рамках міжнародних організацій, складаються на офіційних мовах цих організацій. Міжнародні договори є одним з найважливіших джерел міжнародного права.

Найбільш важливими універсальними конвенціями, що регулюють відносини у зв'язку з укладанням і застосуванням міжнародних договорів, є: Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р., що докладно регламентує порядок укладення міжнародних договорів між державами, набуття ними чинності, тлумачення, використання та скасування, а також умови їхньої дійсності; Віденська конвенція про правонаступництво держав стосовно договорів 1978 р.; Віденська конвенція про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р. (Конвенція ще не набула чинності, але її норми мають силу звичаєвих), ряд міжнародних звичаїв.


8. Інші джерела міжнародного права

Враховуючи динаміку розвитку міжнародного права, у міжнародно-правовій практиці нерідко виникає питання й про інші джерела: резолюції міжнародних організацій та конференцій; рішення міжнародних судових установ; норми "м'якого" права, односторонні акти та інші акти.


9. Норми міжнародного права

Норма міжнародного права - це правило поведінки, яке створюється державами та іншими суб'єктами міжнародного права узгодженням своїх позицій і визнається ними як юридично обов'язкове, спрямоване на регулювання відносин між учасниками міжнародних відносин.

Виходячи із загальної теорії права, слід виділити основоположні характерні риси, притаманні нормам міжнародного права, що можна розглядати як:

- узагальнене правило поведінки суб'єктів міжнародного права;

- юридичну обов'язковість застосування;

- наявність санкцій (а не лише моральних наслідків і здорового глузду);

- розгалужену їх класифікацію і т.д.

Більшість міжнародно-правових норм створюється у два етапи:

  • узгодження волі суб'єктів міжнародного права стосовно правил поведінки;
  • надання суб'єктами міжнародного права згоди на юридичну обов'язковість узгоджених правил поведінки.
  • Разом з тим у міжнародному праві існують норми, які створюються у три етапи. Йдеться про так звані імперативні норми (норми jus cogens). Процес їх створення виглядає так:

    a. узгодження волі суб'єктів міжнародного права щодо правила поведінки;

    b. узгодження волі цих суб'єктів стосовно надання даному правилу поведінки вищої юридичної сили в даній правовій системі;

    c. надання суб'єктами міжнародного права згоди на юридичну обов'язковість узгодженого правила поведінки.


    10. Поняття та характерні риси основних принципів міжнародного права

    Основні принципи міжнародного права - це система основоположних норм міжнародного права, які регулюють відносини між його суб’єктами і є критерієм правомірності міжнародних правотворчого та правозастосовчого процесів, дійсності інших міжнародно-правових норм.

    1.Вони є загальновизнаними як основні принципи сучасного міжнародного права. Ця загальновизнаність випливає з того, що світова співдружність держав закріпила їх у Статуті ООН; у Декларації про принципи міжнародного права, які стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 р., у Заключному акті Наради з питань безпеки та спів робітництва у Європі 1975 р. і в ряді інших міжнародних документів. Більше того, від часу закріплення основних принципів міжнародного права у вказаних документах жоден суб´єкт міжнародного права не заявив, що він їх не визнає.

    2.Вони є універсальними - обов’язковими для виконання всіма суб’єктами міжнародного права, незалежно від того, чи вони є членами ООН, чи брали участь у прийнятті вищезазначеної Декларації.

    3.Вони є критерієм законності всієї системи міжнародно-правових норм. Основні принципи міжнародного права мають перевагу над іншими нормами цієї системи права.

    4.Вони є фундаментом міжнародного правопорядку. Вони досить часто застосовуються за наявності прогалин у міжнародному праві.

    5.Основні принципи міжнародного права функціонують тільки у взаємодії. Вони мають комплексний характер, взаємозумовлюють один одного. Зміст одного принципу можна цілком з’ясувати лише в контексті інших принципів


    11. Класифікація принципів міжнародного права

    Відповідно до зазначених джерелами найбільш важливими, сутнісними ознаками цього виду норм є наступні:

    - Обов'язковість для всіх суб'єктів міжнародного права, в силу чого на них не поширюється загальний принцип права «pactatertiis пес nocent пес prosunt», перекриваємо п. 6 ст. 2 Статуту ООН: «Організація забезпечує, щоб держави, які не є її членами, діяли відповідно до цих принципів, оскільки це може виявитися необхідним для підтримання міжнародного миру та безпеки»;

    - Наявність зворотної сили щодо не відповідають йому норм, хоча б і виникли раніше нового основного принципу (ст. 64 Віденської конвенції 1969 р.).

    Для більш повного уявлення про основні принципи, виявленні їх співвідношення, взаємозв'язків з іншими нормами системи в доктрині використовується метод класифікації. Вперше класифікація за подібністю об'єкта (об'єктна класифікація) була розроблена М. Т. Блатовой, що запропонувала три позиції:

    - Принципи, що забезпечують мирну співпрацю держав;

    - Принципи, що захищають права людини, народів і націй;

    - Принципи, що забезпечують загальний мир і безпеку

    Характеристика роботи

    Контрольна

    Кількість сторінок: 13

    Безкоштовна робота

    Закрити

    Міжнародне право 3

    Замовити дану роботу можна двома способами:

    • Подзвонити: (097) 844–69–22
    • Заповнити форму замовлення:
    Не заповнені всі поля!
    Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

    Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.