Проблемні питання участі захисника у кримінальному провадженні

ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України проголошує, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги діє адвокатура.В сучасній правовій системі України інститут адвокатури затверджений і діє на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», прийнятого Верховною Радою України 5 липня 2012 року. Таким чином, зрозумілим стає, що тема є дуже цікавою для дослідження і, водночас, не простою і вкрай важливою з огляду на складну ситуацію, що склалась у країні. Тому метою магістерської роботи є дослідження основних елементів правового забезпечення діяльності захисника, процесуальне і правове положення захисника в кримінальному процесі, а також гарантії діяльності захисника та його участь на різних стадіях судового процесу, визначення проблемних питань та вироблення власних обґрунтованих поглядів на можливі шляхи їх вирішення.

Проблемними питаннями участі захисника у кримінальному провадженні, зокрема кримінально-процесуальними гарантіями, до прийняття Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», від 05.07.2012р., і нового КПК України, займались такі науковці, як: А.М. Бірюкова, В.І. Бояров, Т.В. Варфоломеєва, І.Ю. Гловацький, С.В. Гончаренко, Ю.М. Грошевий, О.Л. Жуковська, Я.П. Зейкан, Н.С. Карпов, О.М. Бандурка, Ю.М. Грошевий, О.М. Джужа, Н.А. Дрьоміна, В.Т. Маляренко, В.В. Медведчук, О.Р.Михайленко, М.М. Михеєнко, А.Л. Ривлін, С.Ф. Сафулько, О.Д. Святоцький, В.Т. Тацій, Д.П. Фіолевський, Г.І. Чангулі, В.П. Шибіко та інші науковці. Зважаючи на зміну законодавства, слід зазначити необхідність правового аналізу нових норм, можливості їх удосконалення, виявлення проблем та способів їх вирішення.

Вкрай важливе значення матиме і практичний аспект дослідження, адже зроблені висновки, можуть бути використані у майбутніх дослідженнях даної теми та суміжних з нею галузей права, для поглиблення наукових знань, пов'язаних зі становленням і розвитком інституту адвокатури в Україні, статусу адвоката, його участі у кримінальному процесі.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження полягає в комплексному вивченні теоретичних і практичних проблемних питань, що виникають під час здійснення адвокатом своєї професійної діяльності в кримінальному провадженні; визначенні недоліків та прогалин чинного кримінального процесуального законодавства, інших законодавчих актів, яке регулюють діяльність адвокатури в Україні; розробці й формулюванні на цій основі обґрунтованих пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення законодавства в зазначеній частині та підвищення ефективності його застосування.

Для досягнення зазначеної мети під час дослідження поставлено такі завдання:

- проаналізувати чинне кримінально-процесуальне законодавство щодо поняття захисту та статусу захисника;

- дослідити процесуальний порядок допуску захисника до участі в кримінальному провадженні;

- дослідити підстави, за якими чинне кримінально-процесуальне законодавство України надає можливість усунути захисника з кримінальної справи та визначити їх особливості;

- дослідити процесуальний порядок визначення підстав усунення захисника зі справи в кримінальному судочинстві, визначити їх особливості;

- проаналізувати чинне кримінально-процесуальне законодавство та правозастосовну практику, виявити недоліки в правовому регулюванні системи гарантій діяльності захисника у кримінальному провадженні;

- визначити актуальні проблеми, які виникають на практиці під час реалізації законодавства у сфері адвокатської діяльності, та розробити пропозиції щодо їх вирішення.

Обєктом дослідження є правовідносини які виникають та розвиваються у сфері участі захисника у кримінальному провадженні.

Предметом дослідження є проблемні теоретичні та практичні питання які виникають підчас участі захисника в кримінальному провадженні.

Методи дослідження. Методологічну основу магістерського дослідження становлять положення діалектики про співвідношення загального, окремого та особливого, про взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальних процесів. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта й предмета дослідження, у роботі використано загальнонаукові та спеціальні методи. За допомогою формально-юридичного методу досліджено норми Конституції України, чинного КПК України та КПК України 1960 р., Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992р. та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р., інших законів України, з’ясовано зміст і значення використаних у них понять і термінів, обґрунтовано висновки і пропозиції щодо їх зміни та доповнення . Метод порівняльного правознавства покладено в основу аналізу та співставлення чинного законодавства України з тим, яке втратило чинність.

Теоретичну основу магістерського дослідження складають наукові праці та дослідження, що стосуються кримінально-процесуального права, теорії держави і права, конституційного права, судоустрою, юридичної психології, етики, організації адвокатури тощо.

Нормативно-правову базудослідження становлять: міжнародно-правові акти ратифіковані Україною, Конституція України, Кримінальний процесуальний кодекс України, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та інші нормативні акти України. Під час проведення дослідження також було проведено аналіз положень попереднього КПК України 1960 р. (реєстраційний №1001-05), та Закону України «Про адвокатуру» від 19.12.1992р.