Принципи аналізу художнього твору

Художні твори, що вивчаються у школі, повинні стати могутнім засобом формування світогляду учнів, виховання в них високих моральних якостей. Необхідною умовою для цього є керівництво учня в роботі над літературним твором науковими принципами його аналізу.

Такі принципи безпосередньо випливають зі специфіки літератури. Худож­ня література — мистецтво слова, і знайомити з нею дітей необхідно іншими засобами, ніж, скажімо, із законами фізики чи біології, з історією чи географією. Під час вивчення багатьох шкільних предметів переважають логічні форми засвоєння знань, раціональне, умоглядне сприймання матеріалу, примат розу­му над почуттям (елементи емоцій там мають супутній характер). Суто раціо­нальне сприймання літератури не тотожне з процесом її естетичного освоєння. Мистецтву властиві свої специфічні способи змалювання дійсності.

А між тим цю специфічну особливість ще не завжди беруть до уваги вчителі-словесники. Можна завчити закон Архімеда, певні математичні фор­мули, але хіба можна звести вивчення твору до зазубрювання його ідеї, формулюючи її, як логічне судження.

Вивчення художнього твору повинне будуватися на іншій основі, ніж вивчення точних наук ще й тому, що воно вимагає розвитку в дітей уміння побачити за образними художніми деталями неповторну особистість митця. “В законі, положенні, формулі, що відповідає науковій істині, немає ні грані суб’єктивності вченого, його особистості, його індивідуального бачення світу. У періодичній системі елементів марно шукати риси особистості Д.Мен­делєєва... Не те — у мистецтві. Оцінний, суб’єктивний момент становить невід’ємну частину (або, точніше, сторону) процесу художнього узагаль­нення. Але на відміну від науки особистість творця накладає істотний відби­ток на результат цього процесу. В усьому від предмета узагальнення до його трактування виражається особистість художника, його індивідуальні симпатії чи антипатії, широта його практики, його характер, його індивіду­альний світогляд. Ідеал, яким керується художник, практично втілюється як суб’єктивне бачення світу.”

Одним із важливих принципів аналізу художнього твору є вимога роз­глядати його в єдності змісту й форми. Адже для повноцінного сприймання твору важливе значення має не тільки те, що зображує письменник, але й те, як виражає через його окремі компоненти певну соціальну оцінку дійсності.

Зміст і форма літературного твору — нерозривна діалектична єдність. Художній твір повинен бути сприйнятий учнями як цілісна ідейно-художня структура. Поза цим не може бути глибокого сприймання мистецтва, того естетичного впливу, який воно здатне зробити на читача. Художня ідея у літературному творі не виражається декларативно автором. Вона захована в його тканині — в усіх його компонентах, які виступають у взаємному зчепленні. Література відображає життя через змалювання окремих люд­ських типів, і осягнути ідею твору можна тільки простеживши, як поступово вона реалізується через художні образи.

Сухий перелік проблем, тем, ідей, образів несумісний з повноцінним уроком літератури. “Завчена, але не пережита «ідея» — це форма без змісту, це пусті слова, що обтяжують пам’ять, але майже нічим не діють на волю, на інтелект, на емоцію, на поведінку і взагалі на внутрішній і зовнішній зміст юної істоти, — тобто не виховують її”. Простий переклад мови образів на мову понять суперечить специфіці літератури як мистецтва слова.

По-перше, художній образ як поетичне узагальнення дійсності за своїм змістом завжди набагато ширший тих об’єктів, що він зображує. По-друге, він багатомірний, і цю багатомірність можна збагнути лише тоді, коли художні образи розглядатимуться в їх безпосередньому функціонуванні, у тісному взаємозв’язку з іншими компонентами, тобто коли аналіз неминуче включає і синтез, — частина осмислюється лише в контексті цілого, — хоч ці поняття нерідко протиставляють одне одному. До речі, в художній літературі митець може змальовувати одне, а мати на увазі зовсім інше. Такі закони мистецтва.

Аналіз в єдності змісту і форми вимагає пильної уваги до тексту худож­нього твору. Художня мова на відміну від наукової, характеризується своїми закономірностями у змалюванні життєвих явищ. Зміст художньої мови без­посередньо виявляється лише у контексті. Окремі слова і вислови, художні деталі можуть нести велику інформацію, виражати такі думки і почуття, про які письменник прямо не говорить у своєму творі. Роман А.Головка «Бур’ян» починається так: “За кілька перегонів до станції Ганівка Давидові Мотузці вперше після міста та казарми степ війнув просто в лице міцним духом землі та рум’яних щік з морозу, з ранку сонячного осіннього”. За цими фразами криється глибокий підтекст. Давид любить степ, село. Він син землі, і вона йому, як рідному сину, вливає енергію і силу.

Аналізуючи твір, необхідно враховувати, що між змістом і формою існує діалектичний взаємозв’язок. Те, що в одному випадку є змістом, в іншомувиступає як форма художнього втілення. Наприклад, роман А.Головка «Бур’ян», як і кожен твір, має певний об’єктивний зміст, який виражається через художні образи. Таким чином, тут образи (як і в будь-якому іншому творі) є формою реалізації авторського задуму. І їх аналіз повинен проводи­тися на уроках саме під кутом зору тих ідей, які вони виражають, інакше твір розглядатиметься з позиції наївного реалізму. Проте образи-персонажі як засоби змалювання дійсності мають також свої форми вияву. Створюючи героїв, письменник розкриває їхні вчинки і взаємовідносини, вдається до зма­лювання їхньої зовнішності, використовує засоби прямої і непрямої характе­ристики. Кожний письменник відповідно до свого задуму і творчої манери по-своєму «ліпить» персонажів. Наприклад, А.Головко, змальовуючи образ Давида Мотузки, широко використовує внутрішні монологи, образи-симво- ли, інверсованість мови тощо. Увага до них допоможе зрозуміти твір, задум автора, з’ясувати найхарактерніші особливості творчої манери майстра.

Мистецтво вимагає історичного підходу до аналізу художніх явищ. Хіба можна, наприклад, зрозуміти послання І.Вишенського, новели М.Коцюбинсь­кого, поза контекстом історичного часу? Література є породженням відповід­ної історичної епохи. Це жива, сповнена барв і деталей історія народу, в якій зафіксований досвід попередніх поколінь, їхня боротьба за волю й щастя, людські характери, окремі людські долі. Не випадково у всіх визначних художніх полотнах відчувається пульс конкретної історичної доби. Про це говорить усе: соціальні відносини, психологія героїв, картини побуту, істо­ричні реалії й інше. Кожна епоха породжує в літературі свої теми, мотиви, ідеї, нерідко навіть окремі способи зображення дійсності. Твір, позбавлений чуття часу, не викличе інтересу в читача.

Важливе завдання вчителя — навчити дітей бачити в художній літературі змалювання конкретно історичної дійсності. На ґрунті історизму стає особ­ливо помітним творче зростання митця, його творча еволюція, внесок у розвиток літератури.

Щоб проаналізувати художній твір з позиції історизму, необхідно показати тісний зв’язок письменника з життям, з’ясувати, чим була викликана поява цього твору в контексті авторської творчості й історії літератури загалом, як у його художній системі —в композиції, сюжеті, образах, художніх засобахвідчувається пульс доби. Необхідно також простежити, як типізовані мит­цем факти і явища життя зберігають свій неперехідний зміст протягом багатьох віків.

Історичний підхід до аналізу художніх творів дасть можливість учням відчути відображення в художній літературі поступального процесу роз­витку людства. Бачити життя в революційному розвитку — це означає роз­глядати явища його у взаємозв’язку та взаємозумовленості, в постійній зміні, оновленні, в боротьбі старого і нового; розуміти, в якому напрямку і як розви­ваються події, як намагаються відстоювати свої позиції і як деградують сили, приречені на загибель і як ростуть, згуртовуються, перемагають сили прогресу й розуму.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 9

Безкоштовна робота

Закрити

Принципи аналізу художнього твору

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.