Авторитарний стиль спілкування з учнями негативно позначається на вивченні літератури в школі. Спілкування з мистецтвом виключає диктат, грубе нав’язування істин, неувагу до власної думки. Моральні цінності, які нав’язані, але внутрішньо не прийняті людиною, — бездійові. Авторитарність губно впливає на розвиток творчих можливостей дітей. Як зауважив психо­лог А.Хараш, авторитарний стиль керівництва так чи інакше пов’язаний із втручанням у сферу чужої свідомості. Авторитарність ґрунтується на “анта­гоністичному протиставленні свого-чужому, себе-іншому.” Авторитарність часто породжує у дітей негативні емоції, створює атмосферу пригніченості, викликає незадоволення навчальним процесом, пасивність, нерішучість, невпевненість у собі. Спостерігається психологічна заторможеність, відособ­леність учня від учителя. Страх веде до гальмування мислительних процесів, не випадково видатний фізіолог І.Павлов вважав оптимальним такий пси­хологічний стан, за якого найбільш успішно відбувається мислительна діяль­ність і розвивається вольова активність індивіда, коли є нормальна бадьора рівновага між збудженням і гальмівними процесами.

Демократичний стиль керівництва передбачає належну гнучкість у сто­сунках з учнями, врахування їхніх інтересів, духовних запитів, ціннісних орієнтацій.

Для демократичного стилю спілкування є характерним широке залучення школярів до активної взаємодії в класі, намагання зробити їх не лише об’єк­тами педагогічного впливу, а й суб’єктами дії. Учителі подібного стилю вміють створити сприятливий педагогічний клімат, атмосферу невимушеної розмови, доброзичливо, щиро ставляться до своїх вихованців, прагнуть укрі­пити у кожній дитині віру в свої сили, справедливі й об’єктивні в оцінці їхніх знань. Спілкуючись з учнями, вони не нав’язують готових суджень про худож­ній твір та творчість письменника, а прагнуть до вироблення колективної думки. Демократичний стиль керівництва будується на повазі до сувере­нітету чужої життєдіяльності й свідомості. “Комунікатор, який діалогічно включається у свідомість реципієнта, зовсім не прагне зайняти в ньому місце диктатора чи законодавця; він з самого початку є його співрозмовником, який не просто визнає право свого партнера спілкування на власне судження, а й зацікавлений у тому, щоб його партнер зберіг самостійність у судженнях, оскільки вона — запорука рівноправного діалогу, якого й домагається кому- нікатор. Звичайно, він прагне утверджувати свого позицію в свідомості реци­пієнта, але так, щоб не витісняти при цьому складових його особистості”1. Учителі демократичного стилю спілкування підпорядковують дії окремих школярів інтересам класного колективу. Демократичний стиль спілкування з учнями найоптимальніший з погляду ефективності викладання літератури в школі, не тільки тому, що приносить радість і задоволення від спілкування з твором, з письменником. Він забезпечує найсприятливіші умови для моти­ваційних основ навчання, розвитку творчих сил і можливостей дітей.

Найтиповішою ознакою ліберального стилю керівництва є відсутність належної вимогливості, принциповості, об’єктивності в оцінюванні учнів, у ставленні до них.

З усіх стилів спілкування найоптимальнішим є демократичний стиль.

Демократичний стиль спілкування ґрунтується на високій культурі педа­гогічної праці і вимагає від учителя витримки, перцептивних здібностей (уміння спостерігати, слухати, розуміти, відчувати іншу людину), володіння зворот­ним зв’язком. Як показали результати дослідження вчителів демократичного стилю спілкування, учні використовують від 20 до ЗО % часу менше на вико­нання одних і тих же завдань, ніж за авторитарного стилю. Авторитарність спричиняє до формування в учнів конформізму, підвищує втому школярів. Погрози, постійні настанови, начальницький тон, роздратованість учителя, залякування учнів — все це викликає негативні емоції. І навпаки, взаємодія, довірливий тон спілкування, повага, взаєморозуміння, взаємозацікавленість діяльністю позитивно впливають на розвиток мотивації. В таблиці означені найтиповіші вияви самооцінки учнів за умов різних стилів спілкування.

Стиль спілкування Самооцінка
адекватна завищена занижена
авторитарний +
демократичний +
ліберальний + +

Стилі спілкування і керівництва вчителя педагогічним процесом найчасті­ше поєднуються. Наприклад, демократичний стиль може бути з відтінком авто­ритарності, авторитарний — з елементами демократичного стилю, лібераль­ний — з окремими рисами авторитарності тощо. У кожного вчителя є свої неповторні особливості, що зумовлюють характер спілкування з дітьми. Як справедливо відзначає Ф.Гоноболін, “про хорошого педагога не завжди мож­на сказати, що він завжди суворий чи м’який, активний чи пасивний і т.п. Він, звичайно, буває і тим, і іншим. Залежно від обставин теплота в стосунках з дітьми необхідна, але й буває потрібна деяка холодність.” На думку Ф.Гоно- боліна, необхідно зберігати певну міру у виявленні відповідних якостей, оскіль­ки останні можуть переходити в свою протилежність. “Так, гіпертрофія вимог­ливості, суворості, може пригнічувати учня, проявляється в прискіпливості, грубості, різкості. Прямота ж і щирість іноді перетворюється в безтактність, що ображає дитину. Доброта, м’якість, поступливість може перейти в ослаб­лення вимогливості, у невтручання, навіть безпринципність. Надмірний спокій призводить до байдужості, надмірна активність учителя може зробити учнів пасивними, безініціативними.

Певна авторитарність учителя зумовлюється хоча б уже тим, що йому належить останнє слово в трактуванні твору, наукових положень, закономір­ностей тощо. Будучи вираженням стійких тенденцій комунікативної поведін­ки, стиль вчителя, закономірно, повинен допускати гнучкість у спілкуванні з дітьми. Більше того, відсутність цієї гнучкості негативно відбивається на навчанні та вихованні школярів. Гнучкість є виявом педагогічної мудрості, невід’ємним компонентом педагогічної стратегії і тактики. Тільки за цієї умо­ви можливий правильний підхід до дітей. Однією з граней педагогічної май­стерності є вміння відповідним чином змінювати систему засобів спілкування та способів педагогічного впливу.

Таким чином, стосовно стилю спілкування поняття “стійкий” слід спри­ймати не у вузькому, а в широкому розумінні, адже мається на увазі стійкість не взагалі, а відносна стійкість у подібних ситуаціях.

Гнучкий стиль спілкування найоптимальніший і педагогічно виправ­даний.

Повного протилежністю гнучкому стилю спілкування є регідний стиль. Регідність як психічна риса особистості характеризується тим, що людина не може своєчасно адекватно реагувати і змінювати свою поведінку, певні прийоми спілкування залежно від характеру конкретних ситуацій, а також правильно реагувати на них.

Серед багатьох учителів спостерігається і гнучкий, і регідний стиль спілкування, що часто виявляється в педагогічній нестабільності й непослі­довності їхньої поведінки.

Таким чином, від особистості вчителя та характеру педагогічного спілку­вання залежить, чи будуть учні з інтересом працювати на уроці. Емоційне- оцінне ставлення учнів до вчителя є одним із важливих факторів їхньої комунікативної активності.


Список літератури

Беленький Г.И. Теория литературы в средней школе. - М.: Просвещение, 1976. - 222 с.

Бугайко Т.Ф., Бугайко Ф.Ф. Українська література в середній школі: Курс методики. - К.: Рад. школа, 1962. - 391 с.

Глухова Г.К. Позакласна робота як засіб підвищення ефективності уроку. - К.: Рад. школа, 1983. -119 с.

Золотухін Г.О., Жебка І.І., Литвиненко Н.П. Твір з української мови та літератури. - К.: Наукова думка, 1997. - 275 с.

Капська А.Й. Виразне читання на уроках літератури в 4-7 класах. - К: Рад. школа, 1980. - 120 с.

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Спілкування на уроках літератури

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.