Вступ

На сьогоднішній день в моду повертається такий напрямок оздоблення виробів та одягу як аплікація. Це є не тільки естетичним засобом прикрасити речі але доволі практичним.

В своїй творчій роботі я використала об’ємну аплікацію на подушці. В кольоровій гамі присутні три основні кольори - фіолетовий, синій та зелений. Такі кольори яскраво виглядають на світлому фоні, та асоціюються зі спокоєм. Назва цієї композиції - «віночок з фіалок». Я вважаю, що такій предмет буде пасувати до будь-якого інтер’єру.

Приємно працювати саме з натуральними матеріалами вони легкі у використані та виглядають неповторно, тому обрала такі матеріали як фетр та льон.

Доповненням до творчої роботи я виконала невелику сумку-клатч з використанням клеєної аплікації з бісеру, та використанням оздоблюючих воланів з тканини.

Робота виконувалась в такій послідовності:

Вибір сюжету аплікації;

Вибір розміру;

Складання ескізу;

Малювання окремих фігур;

Підготовка шаблонів;

Вибір фону, кольору для фігури;

Добирання матеріалів ( тканини);

Підготовка (сортування) матеріалу за кольором, розміром;

Розкрій деталей аплікації;

Складання аплікації(приметування, пришивання деталей);

Оздоблення аплікації (використання тасьми, страз, ґудзиків, стрічок, додаткової вишивки).

Отож, пропоную ознайомитись ближче з кравецькою аплікацією.

Загальні відомості про аплікацію

Аплікація (з лат. аррІісаНо — прикладання, приєднання) — виготовлення різних художніх зображень нашиванням або наклеюванням на основу різноманітних матеріалів (тканини, паперу, шкіри тощо); виріб, оздоблений таким способом. Виникнення цього виду мистецтва було спричинене утилітарними потребами — необхідністю ремонтувати одяг, а вже з часом перетворилося на цікавий вид творчості.

Аплікацією можна:

1.ефектно прикрасити виріб або використати під час оновлення одягу (закрити аплікацією місце плями, потертості, пошкодження тощо;

2. оздобити вироби зі шкіри: сумки, гаманці, скриньки, обкладинки, ремені, прикраси тощо;

3.Оздобити предмети домашнього вжитку.

Для оздоблення предметів використовують папір, ґудзики, намистинки, бісер, природний матеріал.

Аплікація буває: предметна й сюжетна аплікації, декоративна аплікація, пласка та об’ємна апліка-цїі, абстрактна аплікація, силуетна аплікація, матеріали для виготовлення аплікації, інструменти та пристосування для виготовлення аплікацїі.

Незвичні зразки аплікацій з використанням несподіваних матеріалів дали сучасні дизайнери в концертних сукнях та костюмах.

Аплікація не обов'язково має ткані матеріали. Як накладені та зафіксовані частини можуть бути частини обробленої шкіри з хутром чи без нього, золоті пластини з орнаментами чи зображеннями, стародавні монети тощо. Техніку аплікацій з золотими пластинками широко використовували скіфи. Саме завдяки непограбованим скіфським похованням можна відтворити тогочасний одяг та місця розташування золотих пластин на ньому.

Аплікація (кравецька) широко використовує

Фетр

шнури

Хутро

Бісер

окремі намистини

стрази

контрастні матеріали за кольором чи фактурою(вельвет, замша, шкірозамінники на джинсовій тканині) тощо.

Історія виникнення аплікації

Для того щоб оздобити одяг, побутові речі, люди з давніх-давен виконували аплікації.

Аплікація виникла понад дві тисячі років тому, коли кочівники прикрашали предмети домашнього вжитку, одяг, взуття, упряж й житло візерунками зі шматочків шкіри, хутра, повсті, берести.

Основним матеріалом для виготовлення аплікації в давнину були шкіра тварин і вовна.

Пізніше для оздоблення почали використовувати різні тканини (вовну, шовк, оксамит), хутро, шнури, тасьму, бісер, лелітки (блискучі кружальця). Кравці та ткачі виготовляли смуги тканих, вишитих орнаментів, які нашивали на одяг. Яскравими аплікаціями з оксамиту, сукна та шкіри оздоблювали шатра, господарський інвентар.