Шляхи ознайомлення дошкільників з геометричними фігурами
ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ГЕОМЕТРИЧНИМИ ФІГУРАМИ 5
1.1. Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження 5
1.2. Особливості сприймання форми предметів та геометричних фігур дітьми дошкільного віку 9
1.3. Завдання ознайомлення дітей з геометричними фігурами 14
1.4. Зміст роботи щодо ознайомлення дітей з геометричними фігурами у різновікових групах 16
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ ШЛЯХІВ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ З ГЕОМЕТРИЧНИМИ ФІГУРАМИ 27
2.1. Діагностика рівнів сформованості уявлень про геометричні фігури у дошкільників 27
2.2.Методика застосування дидактичних ігор та вправ у процесі ознайомлення дошкільників з геометричними фігурами 31
2.3. Аналіз результатів експериментального дослідження 42
ВИСНОВКИ 45
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 47
ДОДАТКИ 50
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Логіко-математичний розвиток дітей дошкільного віку – непросте завдання для педагогів, які мають насамперед пробудити інтерес дітей до математики, «підштовхнути» їхню уяву, зацікавити загальними закономірностями навколишнього світу. Відомо, що дитяча пам’ять вибіркова – дитина засвоює лише те, що її зацікавило, здивувало, потішило тощо.
Однією з важливих властивостей навколишніх предметів є форма: вона отримала узагальнене відображення в геометричних фігурах. Іншими словами, геометричні фігури - це еталони, за допомогою яких можна визначити форму предметів або їх частин. У дошкільному віці відбувається знайомство з основними еталонами форми (коло, овал, квадрат, прямокутник, трикутник, багатокутник).
Проблема знайомства дошкільників з геометричними фігурами має значну роль в їх математичному розвитку, зокрема, застосування знань про форму в ігровій, навчальній, трудовій діяльностях. У Базовому компоненті про дошкільну освіту сказано, що пізнавальне середовище передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об'єктів довколишнього світу [1].
Діти дошкільного віку проявляють спонтанний інтерес до математичних категорій; кількість, форма, час, простір, величина, які допомагають їм краще орієнтуватися в речах і ситуаціях, впорядковувати і пов'язувати їх один з одним, сприяють формуванню математичних понять. Однак, без спеціально організованого навчання засвоєння цих понять буде неякісним. Дошкільні навчальні заклади враховують цей інтерес і намагаються розширити знання дітей в цій галузі. Проте ознайомлення із змістом цих понять і формуванням елементарних математичних уявлень не завжди систематично реалізується.
Перова М.П. вважає що головне місце в житті дитини займає гра. Це провідна діяльність дитини, неодмінний супутник її життя. Для успішного навчання і виховання дітей під час проведення дидактичних ігор необхідно пробудити їх інтерес, захопити, мобілізувати увагу, активізувати їх діяльність. Цінність дидактичних ігор у процесі навчання полягає в тому, що вони створюються в навчальних цілях, служать вихованню та розвитку дітей.
Проблему ознайомлення дітей з формою предметів та геометричними фігурами в різних видах діяльності досліджували такі вчені: Б.Г. Ананьєв, Л.В. Артемова, В.В. Давидов, А.В. Запорожець, В.П. Зінченко, А.В. Леонтьєв, А.М. Лєушина, Л.А. Венгер, Є.І. Тихеєва, Н.П. Сакуліна, А.Л. Смоленцева, С.Г. Якобсон та ін.
Об’єкт дослідження - освітньо-виховний процес у дошкільному закладі.
Предмет – формування у дошкільників уявлень про геометричні фігури.
Мета курсової роботи – теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити ефективні шляхи ознайомлення дошкільників з геометричними фігурами.
Для досягнення поставленої мети, необхідно вирішити наступні завдання:
- проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даної проблеми.
- виявити знання старших дошкільнят про геометричні фігури та форми предмета.
- показати можливості використання дидактичних ігор у формуванні уявлень про геометричні фігури та форми предмета у дітей старшого дошкільного віку.
Методи дослідження: теоретичний аналіз педагогічної, психологічної, методичної літератури; педагогічного досвіду; педагогічний експеримент; педагогічне спостереження.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.