Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 42

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Теоретичні основи, проблеми і педагогічне значення розвиваючих ігор. 7

1.1. Розвиваючі ігри та їх загальна характеристика. 7

1.2. Педагогічне значення розвивальних ігор. 12

1.3. Прийоми керівництва розвивальними іграми. 16

Розділ ІІ. Педагогічні умови використання розвиваючих ігор у навчальному процесі дошкільного закладу. (Експериментальне дослідження, проведене у дитячому). 21

2.1. Вивчення рівня розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку. Методика організації навчально-виховної роботи в старшій групі дитячого садка з використанням розвиваючих ігор. 21

2.2. Вплив розвиваючих ігор на підвищення рівня розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку. 27

Висновок 30

Список використаної літератури 33

Додатки 35

Вступ

На сучасному етапі розвитку системи освіти в Україні, відродженні в ній духовної та національної культури, проблема виховання дошкільнят набуває особливої гостроти. Те, що закладено в маленьку людину на світанку її свідомості, здебільшого залишається з нею на все її життя. Тому так важливо, використовуючи всі форми і методи впливу, сформувати світогляд майбутнього члена суспільства у відповідності з загальнолюдськими нормами гуманності і високої культури. Однією з форм, що активно можуть формувати світогляд дошкільнят, є гра.

Дитяча гра - це діяльність, спрямована на орієнтування в предметній і соціальній діяльності, в якій дитина відображає враження від їх пізнання. Мати дитинство — це передусім мати право на розвиток власної ігрової діяльності, яка є важливою складовою дитячої субкультури. Водночас гра є могутнім ви­ховним засобом, у ній, за словами К. Ушинського,реалізується потреба людської природи. Саме через гру діти розвивають свій інтелект, своє тіло, свою свідомість. Тому питання ролі гри у вихованні дітей дошкільного віку є важливим і актуальним. Одним з ефективних засобів виховання і навчання дошкільників є розвиваючі ігри. Ці ігри націленівиключно на розвиток творчих розумових здібностей дитини.

Стан наукової розробки теми.Наукові спроби з'ясувати психологічні джерела, сут­ність, особливості, історичний розвиток гри приводили вчених до різних концептуальних висновків, що було зу­мовлене різними теоретичними засадами, методологічни­ми принципами, фактами, якими послуговувалися вони.

Одним з основоположників теорії гри був німецький філософ, психолог, автор відомих праць «Ігри тварин» та «Ігри людей» Карл Грос (1861 —1946). На основі порівнянь особливостей ігрової діяльності дітей та інстинктивної ді­яльності дитинчат тварин він доводив, що гра має біологіч­ну природу, є одним зі способів підготовки до майбутньої серйозної діяльності, головним змістом життя дитини.

Проблеми ігрової діяльності цікавили німецького пое­та Фрідріха Шіллера (1756—1805). Він вважав гру осно­вою будь-якого мистецтва, яке живиться енергією, що за­лишається у людини після задоволення життєво важливих потреб. Теорію «надлишку енергії» розвинув англійський філософ, педагог Герберт Спенсер (1820—1903), який стверджував, що сили молодого організму, не знаходячи приводу для «справжньої» діяльності, реалізуються в на­слідуванні, втілюючись у різноманітних іграх. Для дити­ни гра є наслідуванням як власної діяльності, так і діяль­ності дорослих, можливістю вивільнити, «вижити» інс­тинкти руйнування, розбійництва, тому потрібно надати їй змогу вичерпати цю «негативну енергію».

Американський психолог, засновник педології Грен-вілл-Стенлі Холл (1846—1924), вважаючи розвиток психі­ки дитини своєрідним повторенням етапів розвитку людс­тва незалежно від умов її життя і виховання, доводив, що гра дитини за формою і змістом дублює історію від первіс­нообщинного ладу до сучасного суспільства. Наприклад, ігри малюків з піском є повторенням печерного періоду життя людства, мисливські ігри — втіленням мислив­ських інстинктів та ін. Тому гра не підвладна педагогіч­ним впливам і розвивається за своїми законами.

Психоаналітична теорія гри, яку обґрунтував австрій­ський психолог, психіатр Зігмунд Фройд, а пізніше розви­нули його співвітчизник Альфред Адлер (1870—1937) та німецько-американський психолог Карен Хорні (1885— 1952), зосереджується на проблемах: несвідомого і напів­свідомого в ігровій діяльності; використання гри як засобу вираження дитиною інстинктів, бажань, прагнень, які во­на не може реалізувати безпосередньо в житті (3. Фройд); самоствердження її, реалізації обмежуваного дорослими прагнення до влади і могутності (А. Адлер), і відповідно — як засобу вдосконалення особистості дитини через перебо­рювання негативних інстинктів і поривань.

Більшість дослідників зосереджується на виявленні можливостей гри як форми організації життя дітей, а також визначенні її місця у педагогічному процесі дитячого садка. Із цього погляду широкі можливості відкриваються в процесі становлення і розвитку ігрового колективу, в якому неминучими є реальні стосунки, що стимулює фор­мування у дитини якостей, необхідних для її входження до ігрового колективу: встановлення зв'язків з дітьми, які граються, підпорядкування своїх дій ролям, контроль і ви­конання правил гри тощо.

За висновками російського педагога Д. Менджерицької, відображення дитиною у грі взаємин дорослих, явищ суспільного життя є передумовою глибокого пізнання нав­колишньої дійсності, прагнення брати участь у житті до­рослих. У багатьох дослідженнях порушено різноманітні аспекти цієї проблеми: формування ігрового колективу протягом дошкільного віку під впливом повноцінної ігро­вої діяльності (В. Воронова), виховання організованості ді­тей у творчій грі (А. Матусик), виховання у дошкільників інтересу до праці дорослих (І. Власова), до школи (В. Гелло),вплив розвивальних ігор на розвиток дитини (Б. Нікітін) та ін.

У педагогічному процесі дитячого садка гра є засобом виховання, формою організації навчання, виховання, методом і прийомом навчання дітей.

Сучасні українські науковці (Л. Артемова, Г. Григоренко, К. Щербакова та ін.) досліджують формування сус­пільної спрямованості дитини дошкільного віку у грі, роз­виток моральних стосунків у творчих іграх тощо. За їхніми твердженнями, гра містить більші можливості для формування особистості дошкільників, ніж будь-яка інша діяльність, оскільки мотиви її мають велику спонукальну силу і дітям зрозуміле співвідношення мотиву і мети гри.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є вплив розвиваючих ігор на розвиток дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є розвиваючі ігри як фактор, що активно сприяє розвитку дитини.

Суб’єкт дослідження. Суб’єктом дослідження і діти дошкільного віку, з якими проводилися ігри розвиваючого характеру.

Мета дослідження. Метою дослідження є висвітлення ролі розвиваючих ігор на розумовий і творчий розвиток дітей дошкільного віку.

Завдання:

- дослідити праці видатних педагогів з проблематики впливу розвиваючих ігор на розвиток дітей дошкільного віку;

- вивчення стану сучасних досліджень з даної тематики;

- практично дослідити на прикладі групи дитсадка приклад впливу розвиваючих ігор на малюків.

Закрити

Роль розвиваючих ігор на розумовий і творчий розвиток дітей дошкільного віку

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.