Організація правового та превентивного виховання школярів

Досвід правовиховної роботи Майківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів

Актуальність правової освіти на правового виховання школярів на сучасному етапі.

Сучасне суспільство потребує такої форми політичної організацій, яка б забезпечувала розкриття творчого потенціалу людини. Це мож­ливо лише за умови вільного, демократичного устрою, де діють закони правової держави.

Основою демократичного ладу в правовій державі є людина, для якої демократія є природним середовищем задоволення її особистих та суспільних запитів. Правова держава — це сфера самовияву вільних індивідів і добровільно сформованих угрупувань, не санкціонованих державою зв'язків між громадянами. Сучасна демократія вимагає від особи не лише знання правових основ, законів та законодавчих норм, а й політичної активності, усвідомлення нею власної ролі й значення у житті суспільства та відповідальності за долю своєї держави.

Правова освіта та правове виховання — спеціалізована, систематична підготовка людей до суспільного життя в умовах демократії.

Правова освіта та правове виховання є складною динамічною сис­темою, що поєднує:

-правові знання, на основі яких формуються уявлення про організацію життя громадян у політичному, правовому, економічному, соціальному та культурному середовищах демократичної держави;

-правовий досвід участі у соціально-політичному житті суспільства та практичного застосування знань;

-громадянські чесноти — норми, установки, цінності та якості, при­таманні громадянину, демократичного суспільства.

Як процес розвитку і розповсюдження правова освіта і правове виховання є широким комплексом освітніх і виховних заходів. Україна — країна молода, її правові норми ще тільки встановлюються. Українська педагогіка спирається на багату спадщину, кращі традиції у вихованні громадянина України. Правове виховання є невід'ємною частиною, громадянського виховання, яке знайшло відображення в концепції дванадцятирічної освіти, де школа визнається осередком формування громадянськості, що має сприяти розвитку демократичної політичної культури, формуванню громадянської компетентності, політико-правових знань, політичних умінь, гідності та відповідальності молодих людей, усвідомленню і при­йняттю ними демократичних принципів життя та пріоритету прав людини.

Актуальність правової освіти і правового виховання в школі обумов­лена такими реаліями політичного життя України:

-спонтанністю, неузгодженістю та безсистемністю зусиль, спрямованих на демократизацію суспільного життя;

-низьким рівнем суспільного прийняття демократичного ладу та до­віри до нього;

-низькою демократичністю відносин між державою та суспільством і державою та особою;

-створенням умов для набуття учнями досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та конструктивної взаємодії.

У змісті системи виховної роботи школи правова освіта та правове виховання школярів посідає виняткове місце. Особливо актуальне це питання у зв'язку з тим, що нещодавно прийнятий Кримінально-про­цесуальний кодекс передбачає, що в нашій країні створюються дитячі суди, де розглядатимуться справи неповнолітніх, яким виповнилося одинадцять років. Значить, є потреба серйозно зайнятись правовим вихованням як у старших, так і в молодших класах школи.

Актуальність проблеми правового виховання школярів на сучасному етапі, крім цього, зумовлена наступними основними факторами:

-по-перше, однією зі сторін усебічного розвитку особистості є на­явність у неї високої культури поведінки, адже не можна вважати фізично здорову людину культурною, коли вона, маючи ґрунтовні знання, добре працюючи або навчаючись, порушує норми моралі чи законів;

-по-друге, в Україні спостерігається тенденція до зростання дитячої злочинності, поширення злочинності серед неповнолітніх виперед­жає її загальне зростання, при цьому вона «омолоджується».

Тому здійснення правовиховної роботи з учнями є доцільним з пер­ших днів їх перебування у школі.

Мета та завдання правової освіти та правового виховання

Мета правової освіти та правового виховання — створення умов для формування особистості громадянина України, якому притаманні правова культура, усвідомлення цінності свобод і прав людини.

Завдання правової освіти та правового виховання:

-сприяти становленню активної позиції учнів щодо реалізації прав і свобод людини;

-надати основні знання, сформувати мотивацію та вміння, необхідні для реалізації прав і свобод людини.

Принципи правової освіти та правового виховання

Правова освіта та правове виховання базуються на тих же загально-педагогічних і дидактичних принципах, що й освіта в цілому. Водночас специфічними для неї є такі:

-зв'язок з практичною діяльністю передбачає пріоритетність для систе­ми правової освіти навчання і виховання умінь і дій, зорієнтованість

-учнів на навички правової взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, перш за все у своєму життєвому середовищі, вміння самостійно приймати відповідальні рішення і діяти у право­вому полі;

-зорієнтованість на позитивні соціальні дії — цілеспрямованість право­вої освіти на соціальні очікування учнів, набуття позитивного досвіду правозахисних дій, формування правової культури учнів, виховання потреби спиратись на неї протягом усього життя;

-демократичність — виховання духу соціальної справедливості, основаної на засадах права, вміння конструктивно взаємодіяти з су­спільством та брати участь у прийнятті рішень, виходячи з правових засад;

-плюралізм означає виховання поваги до Закону, уникання проти­правних дій і поведінки у житті шкільного колективу, виховання усвідомлення того, що будь-які протиправні дії є неприйнятними. При реалізації змісту правової освіти і правового виховання необ­хідно дотримуватись;

-особистісно зорієнтованого підходу, за якого в центр навчально-виховного процесу ставляться інтереси особи учня. Центральною ідеєю правової освіти при цьому є виконання «Декларації прав людини», поняття невідчужуваних прав людини, а зміст її спрямовується на виховання громадянина правового суспільства, що прагне до вільного вибору власного життєвого шляху і способів його реалізації в рамках Закону, будує свою діяльність на основі визнання абсолютної цінності прав людини. Особистісно зорієнтований підхід при формуванні змісту правової освіти передбачає врахування вікових особливостей учнів, розробку змісту кожного конкретного етапу навчання за ві­ковою вертикаллю у взаємозв'язаному контексті всього навчального змісту;

-діяльнісного підходу, який визначає спрямування змісту правової освіти на розвиток уявлень і вмінь, що забезпечують успішність роз­витку правової культури особистості. Цей підхід реалізується шляхом створення навчальних ситуацій, в яких апробуються на практиці засвоєні правові відносини. Реалізація цього підходу здійснюється на основі позитивного досвіду участі учнів в окремих правозахисних акціях, проектах тощо;

-конкретно-історичного підходу, який вимагає розглядати навчальний ; зміст правових дисциплін у цілому, як історичну категорію, своєрідну модель конкретних вимог суспільства щодо підготовки молоді до життя та діяльності в правовому суспільстві.

Основним аспектом правовиховної роботи навчаль­ного закладу є формування у школярів культури поведінки. Саме її відсутністю характеризуються неповнолітні правопорушники. Адже, як правило, учні, які добре поводяться в школі, так само ведуть себе і за її межами. Хто привчився й звик виконувати правила для учнів, той легко виконуватиме й усі інші правила людського співжиття. Правила поведінки для учнів — це специфічні вимоги суспільства до свого молодого покоління.

Незнання законів — істотний недолік правової культури. Звичайно, одна тільки обізнаність в області чинного законодавства не здатна; як показують практика і спеціальні наукові дослідження, забезпечити високий рівень правосвідомості і відповідної поведінки. Адже незна­ння закону зовсім не звільнює людини від необхідності нести відпо­відальність за його порушення. Слід відзначити, що право як таке від правової культури відрізняється тим, що воно діє незалежно від того, знає людина закони або не знає, тоді як правова культура вимагає від людини глибоких і різнобічних правових знань.

В абсолютній більшості люди, що свідомо або навмисне скоювали правопорушення, та злочини, знали про те, що їхні дії або бездіяльність заборонені законом. У житті, разом з тим, ми нерідко стикаємось з та­кими фактами, коли той, хто вчиняє дії, абсолютно впевнений в їхній законності, а насправді вони суперечать закону. Часто ці дії вчиняються з добрими намірами: відновити справедливість, заради користі діла і т. ін..

Дехто з підлітків уважає, що при бажанні легко уникнути покарання за злочин. Їм здається, що слідчі, прокурори і судді тільки про те і думають, як би засудити обвинувачуваного, на можливо більший термін. Будучи спійманими за руку на місці злочину, вони кричать: «Я неповнолітній, ви не маєте права притягати мене до відповідальності?» Тут ми зіштов­хуємось зовсім не із дитинством, що затяглося, і простими незнаннями законів, а з серйозним викривленням правової свідомості, що вислов­люються в негативному відношенні до закону, правоохоронних органів.

Проводилося опитування підлітків, засуджених за багаторазові кра­діжки, і підлітків того ж віку, що не порушували закону. Всі опитані ви­знали, що привласнення чужих речей засуджується суспільною мораллю. Однак деякі (особливо злочинці) були схильні розглядати цю норму як виняток, що допускається в окремих випадках. Вони вважали, що можна виправдати привласнення чужих речей, якщо вони «дуже подобаються», «дуже хочеться їх мати» і т. ін.

Людина, у якої вихована повага до закону, як правило, готова не тіль­ки показувати приклад поведінки у відповідності з нормами суспільного життя, але і встати, якщо потрібно, на захист законності. Отже, коли ми говоримо про те, чому нас навчає закон, невірно об­межуватися питанням про знання або незнання правових норм. Ідеться про щось більше, що є найбільш повним вираженням правової вихова­ності, про правову культуру людини.

Правова культура людини — складне психологічне явище, що від­биває багато важливих сторін життя суспільства, держави. Його необ­хідно зрозуміти, щоб краще зрозуміти його значення для суспільства й окремої людини, щоб зі знанням діла оцінити свої можливості в цьому відношенні, свої сильні і слабкі сторони, постаратися виховати в собі високу правову культуру. Правову культуру людини можна порівняти з будинком.

Правова культура людини унікальна. Її унікальність полягає в тіс­ному зв'язку основних частин, причому у кожної людини цей зв'язок своєрідний, неповторний. Про правову культуру можна говорити тільки в тому випадку, якщо всі три частини (знання — відношення — пове­дінка) існують, є в наявності.

Якщо буде відсутній «третій поверх», якщо людина виявиться неспроможною поводити себе у відповідності з нормами права, не прагне сприяти зміцненню законності і правопорядку, про правову культуру не може бути мови.

Те ж саме можна сказати і про два інших «поверхи» (частини правової культури). Точно таким же чином відбивається на стані правової культури і відсутність (або слабкість) «фундаменту».

Таким чином, правова культура людини — це основана на мо­ральних переконаннях єдність глибоких і різнобічних правових знань і вмінь, поваги до закону, активної правоохоронної діяльності, в якій знаходять найбільш повне втілення знання права і повага до нього.

У Майківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів проблемі правового виховання відводиться важливе місце. Кожен учитель постійно вивчає психологічні, індивідуальні особливості учнів, їх здібності, нахили. В основу здійснення виховного процесу в школі покладено врахування вікових особливостей учнів.

Вчителі молодших класів дбають про сприятливу психолого-педагогічну атмосферу, проводять ранню діагностику і педагогічну корекцію відхилень у поведінці, вивчають індивідуальні особливості учнів, виявляють дітей з відхиленнями у розвитку й поведінці. Уваги заслуговує робота вчительки початкових класів Товтин Л. С., яка працює з сім’ями знайомиться з побутовими умовами, визначає, яка допомога потрібна у вихованні дітей.

В школі склалася своєрідна система профілактичної роботи (первинна профілактика). Постійно ведеться контроль за відвідуванням учнями школи (обліковується класними керівниками в журналі і в спеціальному зошиті). По класах проводяться цикли бесід на правову тематику. З учнями 1-4 класів проводяться бесіди по вивченню правил поведінки учнів, Статуту школи, правил дорожнього руху.

В учнівському комітеті діє комісія дисципліни і порядку, яка коригує правила поведінки і правопорядку учнями в урочний час.

Учні школи охоплені заняттями в шкільних гуртах і спортивних секціях

Всі учні по класах мають постійні та тимчасові доручення. Ведеться індивідуальна робота з учнями, класними керівниками, вчителями, заступником директора школи.

Особлива робота ведеться з учнями, які стоять на внутрішньошкільному обліку. На кожного учня, який стоїть на обліку, заведена індивідуальна картка, в якій фіксуються зміни в характері і поведінці дитини.

Випадки правопорушень розглядаються на класних зборах, на загальношкільних лінійках, випускаються сатиричні листівки (черговий клас).

Найбільш поширеними формами у роботі класних керівників з правового всеобучу є бесіди, класні години, рольові ігри для молодших школярів, диспути, вікторини, обговорення газетних статей.

Питання правового виховання і правової освіти постійно вивчається і виноситься на розгляд нарад при директору, педрад. В школу для індивідуальних бесід з учнями приходить дільничний інспектор відділу внутрішніх справ. Традиційними стали зустрічі із працівниками районної служби молоді, які проводять з учнями просвітницьку роботу, щодо здорового способу життя, пропонують перегляд відеофільмів даної тематики.

Як підсумок правовиховної роботи в школі проводиться тиждень правових знань, який сприяє тому, що учні опановують усі рівні пізнання (знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання), розвивають критичне мислення, рефлексію, уміння розмірковувати проблеми). Формуючи життєву компетентність за допомогою тижнів правових знань ми прагнемо підготувати дітей до участі у громадському житті. Виховуючи у них почуття впевненості у собі, у своїх діях і разом з тим критичне ставлення до своєї особистості, намагаємося формувати у них повагу, толерантне ставлення до людей.

З метою профілактичної роботи у школі склалась система проведення і організації дозвілля школярів: відзначення дат народного календаря, участь у різних заходах місцевого та районного масштабу. Учні школи активно долучаються до волонтерського руху, ведуть шефство над ветеранами війни, вдовами, одинокими людьми, інвалідами, не забувають вітати вчителів – пенсіонерів з Днем Вчителя та іншими святами. Приймають участь у благоустрої шкільного подвір’я, території села, упорядковують братські могили, що знаходяться на кладовищі села. З натхненням працюють учні на навчально – дослідних ділянках, з азартом беруть участь у посадці лісу.

Важливе місце у системі правової освіти відводиться роботі з батьками. Питання правової тематики виносяться на розгляд класних батьківських зборів. Обговорюється питання засвоєння моральних цінностей та ідеалів, норм взаємин між людьми. У шкільній бібліотеці діє пересувна виставка „Ти і Закон”, є підшивки газет і журналів зі статтями на відповідну тематику. Шкільний бібліотекар Луцюк Т.В. проводить індивідуальні бесіди з учнями, зокрема про шкідливість куріння, культуру поведінки.

Упровадження в навчально-виховну роботу школи гендерного підходу є однією з найбільш значущих інновацій, яка тільки починає набирати оберти. По-перше, з теорією даного питання знайомилися класні керівники, вчителі-предметники на методобיєднаннях, нарадах, зокрема «Сутність гендеру та особливості гендерної соціалізації», «Школа як джерело гендерної рівності». Також, було проведено засідання юридичної вітальні «Гендерна рівність. Міф чи реальність?». У ході даного заходу представлено презентацію «Міфи про хлопчиків і дівчаток».

Класні керівники у плани виховної роботи включають заходи, метою яких є формування уявлення про основні гендерні поняття.

Знайомство з даним питанням починається з молодших класів. Результатом такої роботи на даному етапі став конкурс малюнків «Обовיязки моєї сімיї».

В останні роки значна увага приділяється ознайомленню з питанням гендерної рівності.

З учнями 7-9 класів було проведено опитування за системою Сандри Бем з визначення маскулінності/фемінінності. Попередньо було роз’яснено термінологію опитувальника.

Результати опитування: Кількість опитаних - 12.

з ниххлопчиків - 3, дівчаток - 9.

1.Яскраво виражена маскулінність – 0

2.Маскулінність – 0

3.Андрогінність – 8

4.Фемінінність – 3

5.Яскраво виражена фемінінність – 1

Система правовиховної роботи, яка склалась у школі, дає змогу зробити висновки, що певних результатів у правовому виховання школярів досягнуто. За останні роки зі сторони учнів школи не вчинено грубих правопорушень. Вся робота, що ведеться педагогічним колективом школи, сприяє розширенню правових знань учнів, формує вміння застосовувати їх у повсякденному житті.

Структура правового виховання та освіти у Майківській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів

Завдання правового виховання

полягає в тому, щоб на основі загальної правовиховної мети в кожної людини були сформовані:

Повага до права і законів;

Повага до правоохоронних органів;

Свідома правомірна поведінка;

Критичне ставлення до порушень і порушників закону;

Потреба брати особисту участь у боротьбі з правопорушеннями;

Усвідомлена звичка дотримуватися законів.