Роль соціального педагога у підвищенні виховного потенціалу у сім'ї
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З СІМ’ЄЮ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ.. 5
1.1. Психолого-педагогічні основи сучасного сімейного виховання. 5
1.2. Типи сімей з різним виховним потенціалом. 14
1.3. Помилки сімейного виховання. Форми і методи підвищення педагогічної культури батьків. 18
РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ВИХОВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІМ’Ї 24
2.1 Методики діагностичного обстеження сімей. 24
2.2 Корекційно-розвивальна програма та методичні рекомендації щодо підвищення виховного потенціалу у сім’ї 32
2.3 Аналіз та інтерпретація результатів повторного дослідження. 52
2.4 Методичні рекомендацій соціальним педагогам щодо діяльності з родинами для підвищення виховного потенціалу. 56
ВИСНОВКИ.. 60
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 62
ДОДАТОК
ВСТУП
Актуальність дослідження. Сім’я – це природне середовище первинної соціалізації дитини, джерело її матеріальної та емоційної підтримки, засіб збереження і передачі культурних цінностей від покоління до покоління. Актуальність теми полягає в тому, що вона передбачає дослідження особливостей сімейного виховання на сучасному, якісно новому етапі розвитку суспільства, яке під впливом різноманітних соціально-економічних факторів переживає зміну ролі сім’ї як соціального інституту.
Як структурна соціальна одиниця, сім’я віддзеркалює загальний стан суспільства, суперечності й наслідки процесів, що відбуваються в ньому. За сучасної економічної і політичної ситуації в Україні інститут сім’ї зазнає серйозних матеріальних і морально-психологічних труднощів. Наслідком цього є зменшення народжуваності, зниження у батьків орієнтації на виховання дітей з одночасним зростанням конкуруючих з цим аспектом видів діяльності. Прагнення членів сім’ї до самовияву значною мірою блокується суттєвою перепоною: вже вітальні потреби, які складають основу всієї піраміди потреб людини, переважна більшість громадян не може задовольнити повною мірою. До цього долучається моральне неблагополуччя, психологічна криза. І це далеко не повний перелік соціально-психологічних чинників, що впливають на життєдіяльність сімейного мікроколективу, негативно позначаючись на реалізації його основних функцій. Не можна не зважати й на невикористання батьками (через об’єктивні і суб’єктивні причини) досвіду народної педагогіки, певну їх відмежованість від здобутків психолого-педагогічної науки, що також не сприяє становленню й розвитку виховного потенціалу сім’ї.
Сьогодні в Україні проблемами сімейного виховання займаються такі науковці, як: В. В. Давидов, Л. С. Славіна, В. А. Семиченко, С. Т. Яценко, А. Б. Рацул, Т. В. Кравченко, В. П. Кравець, А. А. Фролова, Т. Д. Кочубей, В. Л. Федяєва, Н. Ю. Синягіна та інші.
Об’єкт дослідження – соціально-педагогічна робота з сім’єю.
Предмет дослідження – форми та методи роботи соціального педагога у підвищенні виховного потенціалу сім’ї.
Мета курсової роботи – дослідити психолого-педагогічні підвалини сучасного сімейного виховання в Україні та визначити роль соціального педагога у підвищенні виховного потенціалу сім’ї.
Виходячи з мети, завданням курсової роботи є:
-розглянути психолого-педагогічні основи сучасного сімейного виховання;
-визначити типи сімей з різним виховним потенціалом;
-дослідити помилки сімейного виховання та форми і методи підвищення педагогічної культури батьків;
-провести експериментальне дослідження щодо ефективності роботи соціального педагога у підвищенні виховного потенціалу сім’ї та зробити відповідні висновки;
-дати методичні рекомендацій соціальним педагогам щодо діяльності з родинами для підвищення виховного потенціалу.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань було використано комплекс методів: теоретичні (порівняльний аналіз літературних джерел за темою дослідження; моделювання; теоретичне узагальнення результатів дослідження); емпіричні (педагогічне спостереження, педагогічний експеримент); діагностичні (бесіда, тестування, опитувальні методики, створення спеціальних педагогічних ситуацій).
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.