Писанкарство, як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Принцип всебічного і гармонійного розвитку особистості, поряд з іншими ідеями, які лежать в основі процесу виховання загальної естетичної культури і розвитку почуття краси молодшого школяра, знаходить відображення у Концепції національного виховання, у змісті Державної національної програми «Освіта».

Знайомство з традиціями та обрядами українського народу є важливим елементом у вивченні українського декоративно-прикладного мистецтва. Писанки - це важлива складова української культури, народних традицій. Тому ознайомлення з витоками писанкарства, техніками розпису писанок є важливими у вихованні поваги школярів до традицій українського народу.

Писанка — яйце, декороване традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників та сучасних технологій оздоблення. Писанка – це оберіг, який несе в собі прості образи: благополуччя, достаток, сімейне щастя, здоров’я. Різноманітність художніх традицій у цьому виді народного мистецтва – надзвичайна, що дає унікальний матеріал для вивчення української національної орнаментики.

Відродження писанкарства в шкільному курсі на уроках трудового навчання сприяє пізнаванню культури українського народу, його звичаїв, традицій, розвитку в школярів естетичного розуміння світу, виховання любові до рідного краю.

На уроках трудового навчання діти засвоюють технологію писанкарства, глибше пізнають традиції українського народу, вчаться розуміти орнаментику писанки. Це сприяє духовному, естетичному збагаченні душі дитини. Ситуація успіху, радості, самоутвердження, які переживає дитина під час написання писанки, спонукає її продовжити творчу роботу, але вже на вищому рівні.

Нові знання допоможуть сформувати в учнів естетичні та художні смаки, творчу уяву, координацію рухів у процесі виготовлення макетів писанок, сприятимуть пробудженню нових задатків, допитливості, цікавості, виробленню потреби створювати красу своїми руками.

До проблеми походження феномену писанкарства та особливостей виготовлення писанок зверталися багато дослідників, зокрема Сумцов Н., Воропай О., Бутник С., Біняшескький Е., Вовчок М., Маркович О., Семенов А., Скорик М. Вчені минулого і сучасності, зокрема К. Ушинський, Л. Толстой, С. Миропольський, Я. Чепіга, О. Музиченко, С.Ананьїн, В. Сухомлинський, Б. Йєменський, Д. Кабалевський, Т. Деркач та інші, досліджували основи естетичного виховання учнів початкових класів.

Необхідність використання писанкарства на уроках трудового навчання і спричинило вибір теми курсової роботи – «Писанкарство, як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів».

Об’єкт дослідження – писанкарство, як засіб активізації пізнавальної діяльності молодших школярів.

Предмет дослідження - методикаактивізації пізнавальної діяльності молодших школярів засобами писанкарства на уроках трудового навчання.

Мета курсової роботи - розкрити цінність і символіку унікального витвору української культури – писанки та дослідити методи активізації пізнавальної діяльності молодших школярів на уроках трудового навчання засобами писанкарства.

Основними завданнями курсової роботи є:

- розкрити сутність та методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках трудового навчання;

- дослідити значення українського писанкарства у структурі виховання особистості молодших школярів;

- розглянути символічні знаки у візерунках писанки;

- визначити основні методи активізації пізнавальної діяльності молодших школярів засобами писанкарства на уроках трудового навчання.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.