Соціально-правова діяльність соціального педагога в системі освіти в Україні

Вступ

У кожній державі, як і в кожному житті людини, є такі періоди, коли їй потрібна допомога іншої людини, групи людей, цілого суспільства. І в цій ситуації особливу роль можуть відіграти як окремі соціальні інститути, так і окремі спеціалісти, серед яких соціальний педагог посідає особливе місце. Суспільна потреба у таких фахівцях сьогодні вкрай необхідна.

Однак лише професійно грамотний спеціаліст може вирішувати ті складні, суперечливі і болючі проблеми, які назріли у молодій державі, що переживає кризовий період свого становлення.

Саме це стало причиною виникнення соціально-педагогічної діяльності. У колишньому Союзі Радянських Соціалістичних Республік, де педагогіка середовища як наука була започаткована на початку ХХ ст., соціально-педагогічна діяльність як професія офіційно зареєстрована у квітні 1991 р. До того часу функції соціального педагога виконували представники будь-яких професій – фахівці закладів освіти, соціального забезпечення, спорту, культури, працівники міліції тощо.

Концепцію соціально-педагогічної діяльності розвивали з філософського боку П.Барс та П.Наторп. У Росії ідеї соціально-педагогічної діяльності розвивав педагог польського походження С.Шацький.

Соціально-педагогічна діяльність є ключовим поняттям соціальної педагогіки і являє собою соціальну роботу, що охоплює і педагогічну діяльність, спрямовану на допомогу дитині в організації себе, свого психологічного стану, на встановлення нормальних відносин в сім’ї, школі, суспільстві.

В сучасних умовах кризи соціалізація дитини (підлітка) приймає загострений характер. Йому потрібна підтримка. Психологи зафіксували постійну тривожність школярів, яку викликають навчальне навантаження (перевантаження), двійки, несправедливий учитель, який не в змозі підійти до кожного учня, налаштування сім’ї, вулиця, де дитина потрапляє „на лічильник” (кримінальний прийом) чи в руки токсикоманів, наркоманів. Актуальні дані проблеми і дотепер.

Мета моєї курсової роботи полягає в тому, щоб розкрити сутність соціально-правової діяльності.

Провідна ідея – значущість даної діяльності для своєчасного діагностування і виявлення характеру відносин між дітьми і дорослими, впливу на ці відносини, розвитку різних видів самодопомоги, формування ціннісних орієнтацій.

Актуальність моєї теми полягає в тому, що соціально-правова діяльність сприяє людям успішно вирішувати їхні проблеми. Засоби досягнення цієї цілі – вивільнення і розвиток ресурсів людини і її соціального оточення, здійснення необхідних соціальних змін.

Дитині потрібна підтримка в невеликому колективі, підтримка протистояти злу, брехні, злочинам, п’янству, наркоманії, жорстокості батьків. Молодій людині потрібна підтримка в її адаптації в суспільстві, в прагненні реалізувати себе, навчанні спілкуватися, самовихованні. В підлітковому віці особливо проявляється прагнення бути гідним, стати громадянином, працівником, визнаним в колективі, рівним серед однолітків.

Об’єктом вивчення даної теми є соціально-правоа діяльність. А предметом є вивчення способів соціально-правового впливу на особистість та соціально-педагогічних процесів.

Завдання.

Під час розгляду даної теми постають такі завдання:

– розкрити суть і охарактеризувати основні структурні компоненти соціально-правової діяльності;

– розглянути соціально-правову діяльність як сферу практичної діяльності;

– здійснити аналіз професійної діяльності соціального педагога.

Для розв’язання цих завдань розглянемо основні особливості соціально-правової діяльності: її функції, цілі, методи, прийоми, принципи, які мають значення в забезпеченні навчально-виховними засобами направленої соціалізації особистості, в передачі індивіду і засвоєнні ним соціального досвіду людства, поверненні і встановленні соціальної орієнтації соціального функціонування.