Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 42

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

ПЛАН 

Вступ. 

Розділ 1. Теоретичні основи формування музичного слуху в учнів молодших класів ДМШ.

1.1. Визначення критеріїв сформованості музичного слуху.

1.2. Організаційно-методичні принципи оптимізації процесу формування музичного слуху в учнів молодших класів ДМШ.

Висновки до першого розділу.

Розділ 2. Експериментальне дослідження формування музичного слуху в учнів молодших класів ДМШ (фортепіано).

2.1. Специфіка педагогічного  керівництва процесом формування музичного слуху в учнів молодших класів ДМШ.

2.2. Опис методики дослідження.

2.3. Кількісна та якісна обробка результатів.

2.4. Корекційна програма. Шляхи вдосконалення формування образності слухової сфери молодших учнів фортепіанного класу.

Висновки до другого розділу.

Загальні висновки.

Список літератури.

ВСТУП

Актуальність дослідження. Мистецтво музики вирізняється з-поміж інших видів мистецтв тим, що все навколишнє життя відображається в звуках, в звукових образах. Музика відображає почуття й думки, викликані тими чи іншими явищами навколишньої дійсності: суспільне життя, взаємини між людьми, явища природи, літературні твори.

Музика - мистецтво, образи якого виникають і розвиваються в часі. Зміни в музичному звучанні викликають переживання у слухачів. Ці переживання можливі тільки тоді, коли людина навчиться сприймати музику.

У працях Б. Теплова, II. Запорожця, Н. Ветлугіної, І. Дзержинської, О. Ростовського доведено, що діти вже в ранньому віці емоційно відгукуються на звучання музики.

Водночас у художньо-педагогічній роботі встановлюється тісний зв'язок естетичного та розумового їх розвитку. Музично-слухове сприйняття та відтворення органічно поєднуються з мисленнєвими операціями, починаючи з простих форм порівняння й співставлення і до глибокого аналізу та узагальнення. Однією з найважливіших умов успішного навчання є усвідомленість. Без розуміння немає й повноцінного емоційного відгуку. Так само і без цілеспрямованої (і головне, довільної) уваги немає належної якості відтворення музичних образів.

В музичному навчанні провідну роль відіграє формування музично-слухових уявлень, поза якими повноцінна музична діяльність стає неможливою (Т. Беркман, А. Віцшський, С. Майкапар, Г. Прокоф'єв, С. Савшинський та ін.). Оскільки музично-слухові уявлення виступають репродуктивним компонентом музичного слуху і є передусім уявленнями звуковисотних і ритмічних співвідношень звуків, оскільки саме ці елементи музичної мови є основними носіями смислу музики в процесі їх формування розвиваються музичні здібності і, таким чином, здійснюється загальний музичний розвиток.

У найбільшій мірі цей процес розкривається в індивідуальному навчанні дітей грі на музичному інструменті. Однак реальні умови даної навчальної роботи постійно відсувають турботу про естетичну сторону навчання на другий план. Викладачі класів гри прагнуть передусім виконати річні вимоги навчальної програми з опанування комплексом технічних навичок та розучування встановленої кількості п'єс та етюдів, підготувати своїх учнів до обов'язкових виступів на академічних концертах, екзаменах. Обмежений у часі викладач, який інколи зустрічається з інертністю, або лінню учня, змушений буває підмінювати творчі форми роботи посиленим механічним тренажем, "натаскуванням", а стимулювання - примусом. Такі заняття, як зазначав Д. Кабалевський, вбивають дух творчості, викорінюють справжній зміст виконуваної учнем музики. Зазначимо, однак, що і при сприятливому протіканню занять музичний розвиток учня виявляється все ж одностороннім: технічне випереджає естетичне в силу характеру занять, коли живе сприйняття музики затуляється рішенням технічних завдань (не слід забувати при цьому, що художні цілі у виконавському мистецтві досяжні лише при опановуванні технікою гри).

Однобічність музичного розвитку учнів у виконавських класах багато в чому пояснюється також обмеженістю отримуваних ними музичних вражень. Займаючись грою на інструменті в класі під керівництвом Педагога або вдома самостійно, учень не в стані вийти за тісні межі своєї програми, до того ж виконавські можливості дитини ще вкрай скромні. І хоча постійно виявляється турбота про різноманітність та художню якість навчального репертуару виконавських класів, однак цей репертуар не забезпечує бажаного багатства й новизни естетичних вражень, постійного притоку різнобічних знань про музику, що є необхідним для підтримки інтересу до занять та для гармонійного музично-естетичного розвитку. Односторонню спрямованість інструктивних п'єс педагогічного репертуару, що розвиває пальці дитини, але при цьому абсолютно не торкається її душі та уяви, відмічав Г. Нейгауз.

Швидко зростаючі з роками можливості сприйняття й розуміння музики вже в ранні шкільні роки дозволяють дітям з цікавістю слухати класичну музику, розбиратися в її особливостях, замислюватись над змістом. Завдання музичної педагогіки в зв'язку з вище сказаним полягає у такій організації комплексного впливу музики на учнів, при якому вона породжувала б душевний відгук та кликала до роздумів.

В цьому розумінні очевидною є важлива роль предмету музичної літератури як необхідного компоненту музичної освіти. Водночас ця дисципліна вивчається лише в середніх та старших класах ДМШ. Завдання ж педагогіки музичної школи полягає в тому, щоб дитина, навчаючись грі на інструменті, якнайраніше та у повній мірі духовно опанувала музикою, щоб здатність насолоджуватися прекрасним формувалася у неї в повсякденній роботі, особливо на початковому етапі, ще до пробудження справжньої любові до музики.

Об'єкт дослідження - навчальна діяльність учнів молодших класів ДМІІІ у процесі опанування предмету "Фортепіано".

Предмет дослідження - шляхи формування музичного слуху у молодших учнів інструментального класу.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-методичні принципи формування музичного слуху в учнів молодших класів ДМШ з предмету "Фортепіано".

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що ефективність формування музичного слуху у молодших учнів інструментального класу зростає при застосуванні у виконавському навчанні додаткових методів стимулювання розвитку навичок естетичного сприйняття та аналізу музичних творів.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження необхідно було вирішити такі завдання:

1.Визначити критерії сформованості музичного слуху в учнів молодших класів ДМШ.

2.Узагальнити педагогічні підходи до формування музично-слухової сфери виконавця.

3.Виявити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно — методичні принципи оптимізації процесу формування музичного слуху у молодших учнів інструментального класу.

Теоретичну основу дослідження становлять положення і висновки щодо:

- категоріального синтезу "художній образ у музиці" (І. Способін, Ю. Степанов, Ю. Тюлін, С. Шин);

- особливостей формування музично-слухових уявлень музиканта (Ь. Асаф'єв, А. Малінковська, С. Назайкінський, В. Нетрушин, Б. Теплов, Г. Ципін);

- методів формування естетичного сприйняття музики (Н. Гродненська, Г. Дорошенко, О. Єременко, Д. Кабалевський, С. Науменко, В. Ражнікова, В. ІІІацька);

- педагогічних умов розвитку музично-слухових уявлень інсрументаліста (Л. Барснбойм, Я. Мільштейн, Г. Нейгауз, Л. Оборін, Н. Перльман, Я. Флієр).

Для розв'язання поставлених завдань застосувалися такі методи: аналітичний - при вивченні наукової та методичної літератури з теми курсової роботи, теоретичний - при узагальненні досліджуваного матеріалу та уточненні даної праці; емпіричні (педагогічного спостереження, слухання музичних творів, тестування, бесіди) – у проведенні експерименту; математичної статистики - при підтвердженні його підсумків.

Дослідження полягає в:

- узагальненні педагогічного досвіду формування музичного слуху, що стосується масового виховання та, зокрема, навчання виконавця;

- розробці критеріїв оцінки сформованості музичного слуху в молодших учнів інструментального класу;

- теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці організаційно-методичних принципів оптимізації процесу формування музичного слуху в учнів молодших класів ДМШ.

Практичне значення дослідження полягає у розробці та впровадженні в навчальний процес у молодших класах ДМШ додаткових методів оптимізації розвитку музичного слуху.

Структура роботи. Дослідження складається із Вступу, двох розділів, Висновків до розділів, Загальних висновків, Списку використаної літератури, (37 найменувань).

Закрити

Розвиток музичного слуху у дітей

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.