Методика викладання та педагогіка вищої освіти 13

5. Кредитно-трансферна система навчання та оцінювання навчальних досягнень студентів.

Впровадження кредитно-трансферної системи навчання потребує нових, сучасних методів оцінювання. У зв’язку з цим, особливого значення набувають письмові форми контролю, які мають ряд переваг. Вони зменшують емоційну напругу студентів і викладачів та сприяють об’єктивності оцінювання знань студентів. У такому випадку не тільки зменшується кількість конфліктних ситуацій, але й викладач починає відповідальніше ставитися до оцінювання відповідей студентів. Отже, можна стверджувати, що суттєво підвищується відкритість контролю.

Виходячи з того, що обсяг інформації, який необхідно засвоїти студентам, значний, тому більшу частину матеріалу пропонується вивчати самостійно. Отже, провідною складовою навчального процесу стає самостійна робота студента, яка повинна мати конкретні змістові характеристики, контролюватися, перевірятися й оцінюватися. І саме тут контроль перевірки правильності виконання поставлених завдань відіграє важливу роль. У таких випадках особливої уваги набуває виконання завдань у тестовій формі. Тестовий контроль стає дедалі популярнішим. Він поступово витісняє інші традиційні види контролю знань, зокрема усну та письмову перевірку. Принциповою відмінністю тестів від звичайних завдань, які використовуються для контролю знань студентів, є те, що тест - це науково обґрунтований метод і одночасно інструмент дослідження ряду наукових напрямків вивчення особистості, здібностей, а також інших питань, необхідних для наукової організації навчального процесу.

Тестування, як і будь-який інший метод контролю знань студентів, має переваги та недоліки. До переваг відносять: об’єктивність і справедливість оцінки знань; відсутність емоційних стресів і перевантажень, психологічного впливу на студента; порівняння оцінок з однієї і тієї самої дисципліни щодо викладачів, факультетів, інститутів, що дозволяє одержати об’єктивний матеріал про рівень підготовки студентів і якості викладання; можливість широкого використання технічних засобів та персонального комп’ ютера, які підвищують ефективність і якість роботи викладачів; можливість заощадження часу викладачів і студентів. Зазначимо, що це є цілісний метод контролю порівняно з вибірковим методом, який застосовується на екзаменах та заліках. До того ж така форма контролю охоплює великий обсяг інформації, зменшує витрати часу на опитування, підвищує об’ єктивність, є стимулюючим чинником та дає можливість розробляти всеосяжний план оцінки знань студентів. У зв’язку з цим викладачі нерідко використовують тестові методи для перевірки загальної орієнтації студентів із проблеми в цілому.

При оцінюванні результатів студентів не завжди можна ефективно скористатися вище запропонованими методами контролю. Саме тому пропонують використовувати альтернативні і комбіновані методи. Викладач не може покладатися тільки на усні опитування і контрольні роботи, щоб з'ясувати, як багато матеріалу студенти можуть відтворити за певний відрізок часу. Крім того, студенти повинні не тільки сприймати інформацію, але і розвивати навички аргументування і спілкування. Саме в цьому значенні використовується визначення "альтернативне оцінювання". Логіка така: виконання завдань розраховане не тільки на оволодіння матеріалом, але і на навички більш високого рівня - навички аргументування і спілкування. Це готує студентів до справжнього професійного життя. Традиційні усні опитування і письмові контрольні роботи не відповідають новим вимогам. Отже, повинні бути знайдені нові форми оцінювання. До альтернативних методів оцінювання можна віднести такі: участь у тематичних засіданнях; написання есе; участь у рольових іграх, диспутах; підготовка виставки чи зібрання матеріалу з якоїсь теми (портфоліо).

Варто зауважити, що навчання за кредитно-трансферною системою передбачає кардинально інший підхід щодо оцінювання навчальних досягнень студентів. Як відомо, шкала ЕСТ8, що використовується сьогодні у вищих навчальних закладах із метою оцінювання знань, умінь і навичок студентів, включає сім оцінок у буквеному і числовому еквівалент і, як передбачено Болонською угодою, використовується для перезарахування оцінок при переході студентів із одного ВНЗ до іншого. Ця технологія оцінювання є більш прогресивною, у порівнянні з традиційною чотирибальною, оскільки дає можливість оцінити весь спектр навчальних досягнень студентів. При цьому оцінюється практична, індивідуальна, самостійна, науково-творча, поточна робота.

6. Особливості організації навчального процесу студентів заочної форми навчання.

Навчальний процес для студентів заочної форми навчання, організовується відповідно до чинних положень МОН України та положень Університету й здійснюється протягом навчального року - під час настановчих сесій, у міжсесійний період і під час заліково-екзаменаційних сесій, згідно із робочим навчальним планом та графіком навчального процесу для цього напряму підготовки (спеціальності).

Настановча сесія - це кількаденні збори студентів на початку навчального року, під час яких до їх відома доводиться графік навчального процесу, де відображаються кількість сесій і терміни їх проведення, перелік навчальних дисциплін та їх обсяг, кількість контрольних робіт й індивідуальних завдань, термін їх виконання, форми семестрового контролю та державної атестації (на випускних курсах) і терміни їх проведення. У цей же період може відбуватися начитка окремих лекційних курсів.

Міжсесійний період для заочної форми навчання - це частина навчального року, протягом якого здійснюється робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під керівництвом викладачів (у тому числі із залученням технологій дистанційного навчання).

Заліково-екзаменаційна сесія для студентів заочної форми навчання - це частина навчального року, протягом якого здійснюються всі форми навчального процесу, що передбачені в навчальному та робочому навчальному плані: лекції, практичні, семінарські, лабораторні й індивідуальні заняття, консультації та контрольні заходи.

Сумарна тривалість сесій на кожен навчальний рік вказується в графіку навчального процесу, який формується на основі навчального та робочого навчального плану на поточний навчальний рік. Графік навчального процесу містить кількість сесій і терміни їх проведення, рекомендовані дати проведення міжсесійних аудиторних занять, перелік та обсяги нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, форми проведення навчальних занять та їх обсяги, а також форми й терміни проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації, граничні терміни ліквідації академічної заборгованості.

Графік складається для кожного напряму (спеціальності) підготовки й затверджується деканом факультету (інституту), проректором з навчальної роботи та доводиться до відома студентів заочної форми навчання на початку навчального року.

Навчальний процес на заочній формі навчання здійснюється у таких формах:

- навчальні заняття;

- самостійна робота;

- індивідуальна робота;

- практична підготовка;

- контрольні заходи.

Основними видами навчальних є:

- лекція;

- практичне, семінарське, лабораторне, індивідуальне заняття;

- консультація (індивідуальна або групова).