Методика викладання природознавства 18

«Прісна та морська вода» (3 клас). Зміст та методика опрацювання.

Мета:розширитизнанняучнів про воду, про прісну та морську воду; розповісти про способиопріснення води та використанняпрісної і морської води людиною; розвиватимислення; виховуватипізнавальнийінтерес.

Хід уроку

1. Хвилинка спостережень за природою. Повторення вивченого матеріалу.

Актуалізація опорних знань

Вправа «Погода»— Яка зараз пора року? — Який місяць? — Яке число?

— Тепло чи холодно надворі? — Який стан неба? — Яка температура повітря?

— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Мотивація навчальної діяльності та повідомлення теми уроку

1.Бесіда

— Щоназиваютьрозчином?

— Наведітьприкладирозчинних у водіречовин.

— Доведіть, щокрейда не розчиняється у воді.

— Розкажіть, як властивість води розчинятидеякіречовини люди використовують у житті.

2. Повідомлення теми і мети уроку

— Сьогодні на уроці видізнаєтесябільше про прісну та морську воду.

3. Сприйняття і осмислення нового матеріалу

1. Робота за підручником (с. 18–20)

— Чому воду називаютьрозчинником?

— Назвітьрозчини, якіможназустріти в природі.

— Пригадайте смак морської води.

— Чомуморська вода солона?

— Поміркуйте, якої води на Землібільше — прісноїчисолоної.

— Розгляньтемалюнок 11 на с. 18. Чипідтвердилася ваша думка?

— Яка найбільшарічкаУкраїни?

— У якихрічкахУкраїнимістятьсязначні запаси прісної води? ВідшукайтеїхнакартіУкраїни.

— Розгляньтемалюнок 13 на с. 19. Щовизнаєте про озера Ялпуг і Синевир? Де вонизнаходяться?

2. Фізкультхвилинка

4. Закріплення та систематизація набутих знань про обєкти і явища природи.

1. Продовженняроботи за підручником (с. 20–21)

Робота в парі

— Поясніть, як вирозумієтеприслів’я: «Один глечик прісної води дорожчий від усієї солоної річки»

— Про що ви дізналися в рубриці «Для допитливих»?

— Морська вода може бути опріснена та використовуватися як питна.

Один із методів опріснення — нагрівання очищеної води до температури кипіння. Коли вода кипить, вона випаровується, а солі, в свою чергу, залишаються в ємності. Існують й інші методи опріснення, зокрема — заморожування, засноване на принципі того, що сіль не потрапляє на лід при заморожуванні.

Дослідницький практикум. Як опріснити воду? (с. 21)

2. Як очистити воду для пиття?

— Уявіть, що ця вода з річки. Чи можна її пити прямо з річки?

— Що ж робити? Як зробити так, щоб воду можна було пити?

— Воду потрібно очистити. Для цього існують спеціальні фільтри.

Фільтр — пристрій для очищення рідини.

Удома у багатьох є фільтри системи «Джерельце». Основна частина фільтру — активоване вугілля, але ним може служити і спеціально очищений пісок.

5. Застосування набутих знань і умінь про обєкти та явища природи на практиці

1. Гра «Виправ помилки»

Учням пропонують твердження з помилками. Помилки необхідно знайти та виправити.

- Солоною є вода річок. (Прісною).

- Світовий океан об’єднує 5 океанів. (Чотири)

- Прісної води на планеті набагато більше, ніж солоної. (Навпаки)

- Один глечик солоної води дорожчий від цілої прісної річки. (Навпаки)

- Моря та океани містять прісну воду. (Солону)

6. Підбиття підсумків.

— Прочитайте висновки на с. 20–21.

— Яка вода є на нашій планеті?

— Де знаходиться солона вода?

— Де знаходиться прісна вода?

— Якої води на планеті більше — прісної чи солоної?

7. Повідомлення домашнього завдання

С. 18–21

«План місцевості» (4 клас). Зміст та методика опрацювання.

Мета і завдання уроку: а) формувати елементарні поняття «план», «масштаб», «умовний знак», «план місцевості»; вміння зображати план простих предметів; читати і креслити простий план місцевості, використовуючи умовні знаки і масштаб; б) формувативмінняперекодовуватиінформацію моделей на інформацію про реальніоб’єктиприроди, логічноміркувати, висловлюватисячітко і послідовно, робитивисновки; в) виховуватизосередженість у навчально-пізнавальнійдіяльності, прагнення до самовираження у поєднанні з повагою до іншихучнівпід час спільноїдіяльності в групі або парі.

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень за природою. Повторення вивченого. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Осінь/ Сумує жовтень в нашому саду, Поодцвітали мальви сніжно-білі. Хмелі перебродили у меду, Вже не сміються ластівки малі.Не золотіє мак духмяним цвітом.А яблуні - заплакані й сумні...Вони не скоро знов побачать літо.Все листопади вдаль перенесли...Бузкова тиша. Сад тривожно-синій.Смородина ще в залишках золи, А на гілках цвіте холодний ін. (Н. Донець)

-Назвіть ознаки осені.

-Чому сумує жовтень?

-Чому яблуні заплакані й сумні?

-Чому не сміються ластівки?

Хвилинка «Календаря природи».1. Заповнення куточка погоди в зошиті. 2. Опис учнями погоди, опис змін у природі. Жовтіє трава в лузі, листя на деревах (учні називають дерева). Довшають ночі (називають час, коли починає темніти). Сонечко пізніше сходить і раніше заходить. Летять срібні павутинки тощо.

Закінчи речення.

Горизонтом називають...

-Лінія горизонту — це...

-Чи можна дійти до лінії горизонту?

-Відкритою називають місцевість...

Люди яких професій постійно користуються компасом?