Методика викладання трудового навчання

1. Які цілі та завдання трудового навчання і виховання стоять перед початковою школою?

Трудове навчання являється органічною складовою частиною єдиної системи навчання предметів, які включені в програму початкового ступеня навчання, виховання та розвитку дітей в середній загальноосвітній школі I-III ступеня. Програма трудової політехнічної підготовки в початкових класах направлена на здійснення розумового, морального (духовно-морального), фізичного (тілесного) і естетичного розвитку та виховання дітей, має свою ціль:

-розширення трудового досвіду дітей, їх знань про вробничу діяльність та техніку;

-виховання в дусі працелюбства, великої поваги до праці і людей праці;

-вироблення елементарних трудових навичок, залучення учнів до продуктивної праці;

-активне ознайомлення з професіями, виховання потреби у праці;

-використання досвіду народної педагогіки, залучення школярів до вивчення народних ремесел, створення умов для органічного включення їх у трудову діяльність.

Завданнями трудового начання в початковій школі є:

-розширення технічного кругозору;

-оволодіння найновішими знаннями та вміння використовувати їх на практиці;

-набуття навички творчо відноситися до будь-якої роботи;

-уміння гармонійно поєднувати фізичну і розумову працю, адже розум і руки – основа і джерело всестороннього розвитку і виявлення людських сил і здібностей.

2. Хто із зарубіжних педагогів пропагував і втілював ідею трудового навчання і виховання підростаючого покоління.

Велике значення трудовому вихованню надавав осно-воположник педагогіки нового часу Я. А. Коменський. Він вважав, що саме завдяки праці можна виховати творчу, свідому, з найкращими рисами характеру особистість.

Дальший розвиток ідеї трудового виховання знайшли місце у спадщині французьких просвітників, зокрема, у творчості Жана-Жака Руссо, а згодом у практичній діяльності швейцарського педагога Й. Г. Песталоцці. Думки Ж. Ж. Руссо про розвиток ремісничої праці, як другого ступеня після вироблення певних навичок ручної праці, не знайшли підтримки у його сучасників. Потрібно було багато часу, щоб практично здійснити ці ідеї.

Йоган Генріх Песталоцці не тільки пропагує введення трудового виховання, а й знаходить деякі практичні шляхи здійснення своїх ідей. В організованих дитячих притулках крім навчання діти працювали в майстернях (прядильній, ткацькій, годинниковій), на пришкільній ділянці і в полі, доглядали за тваринами. Ідея Песталоцці про поєднання навчання з продуктивною працею широко впроваджувалася в практику шкіл Європи. Педагог розробляє основи трудового виховання і навчання. Він доводить, що формування вмінь не зводиться тільки до односторонніх механічних навичок і твердить, що внутрішня суть розвитку технічних і професійних умінь полягає у розвитку здібностей людини.

Особливу увагу питанню трудового виховання і навчання приділяли просвітники XIX ст. Роберт Оуен і Шарль Фур'є. Новим у педагогічній теорії Р. Оуена було те, що він вказував на необхідність зв'язку теоретичних знань з трудовим навчанням.

У вченні педагога К. Д. Ушинського праця виступала як основа, засіб і мета людського існування, як джерело морального, розумового і фізичного вдосконалення людини. «Серйозна і вільна, улюблена праця, - писав Ушинський, - є змістом людського життя, і тільки слід бажати, щоб цей основний закон людської природи ввійшов у загальну свідомість. Виховання повинне відкрити дитині цей закон, повинне прищепити вихованцеві повагу і любов до праці... дати йому й звичку до праці». Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. - Т. 2. - К.; 1983.

3. Які психологічні категорії розвиває дитина в процесі трудової діяльності.

Значення праці в розвитку особистості загальновизнано. Можливості для цього розвитку містяться уже в самих знаряддях, предметах і результатах праці. В знаряддях праці, крім призначення, втілено пізнання людиною явищ, закони, властивості і умови існування предметів. Умови праці теж повинні бути пізнані людиною. Предмет, знаряддя і умови праці є найбагатшим джерелом знань про істотну частину навколишньої дійсності. ці знання є основною ланкою в світогляді людини. Для успішного здійснення трудової діяльності вимагає участь всієї особистості індивідуума: його психічних процесів, станів і властивостей. За допомогою психічних процесів, наприклад, людина орієнтується в умовах праці, формує ціль, контролює хід діяльності.

Високі вимоги до людини пред'являють соціальні умови праці.

В різноманітних дитячих трудових об'єднаннях праця носить колективний характер і його здійснення пов'язане з включенням школяра в широку і складну систему виробничих, моральних та міжособистісних відносин. Включення учня в колективну працю сприяє засвоєнню ним названих відносин, перетворенню їх із зовнішніх в внутрішні. Це діється під впливом панівних норм поведінки, суспільних поглядів, організації взаємодопомоги і взаємної вимогливості і дії таких соціально-психологічних феноменів, як внутрішньо групова навіюваність, змагання. Важливою похідною цих соціально-психологічних чинників є формування відповідальності за результати праці колективу.

Великі вимоги до людини пред'являють результати праці. Таким чином, вимоги предмету, знарядь, умов і результатів праці є найважливішою умовою розвитку психіки людини в процесі трудової діяльності.

Другою умовою розвитку психіки людини під впливом праці є доцільна діяльність самого суб'єкту. Перетворюючи предмет праці, створюючи суспільно цінні продукти, вона перетворює себе.

Для повного використання можливостей, що розвиває праця, вони повинні доповнюватись діяльністю старших - навчанням і вихованням.

Діяльність вихователя є третьою умовою розвитку психіки в процесі праці.