План

1. Розкрийте особливості зображення предметів з натури «геометральним» та «натуральним» способами.

2. Етапи побудови складних форм (геометральний спосіб зображення).

3. Використання інформаційних технологій, технічних засобів у викладанні ОМ у початковій школі.

4. В чому полягає навчання учнів особливостям зображення людей, різних видів тварин, дерев та інших рослин за певними пропорціями.

5. Зміна форми і пропорції в процесі руху (лінійні схеми).

6. Вкажіть можливості міжпредметної інтеграції на уроках образотворчого мистецтва. Розкрийте значення міжпредметних зв’язків та способи інтегрування навчальних дисциплін.

7. Послідовність у засвоєнні перспективи учнями початкових класів. Вимоги програми.

8. Зображення фігур людей в русі з виявленням їх пропорційних особливостей.

9. Визначте місце дисциплін естетичного циклу в загальній системі навчальних предметів загальноосвітньої школи.

10. Дайте стислу характеристику програмних вимог з образотворчого мистецтва стосовно опанування учнями знань та уявлень про форму, розміри, пропорції.

Для, щоб навчитися малювати людину, треба знайти співвідношення частин її фігури, частіше виконувати короткочасні начерки і триваліші замальовки з натури. Знання пропорцій людини допоможе у малюванні за уявою. У різні періоди життя пропорції людини мають свої особливості. Так, у дитячому віці голова вміщується у висоту фігури п’ять-шість разів, у підлітка – сім, у дорослого – вісім.

Порівнюючи всі частини фігури з висотою голови, помітили, що висота голови дорослої людини вміщується по ширині плечей двічі, по довжині ніг – чотири рази. Довжина рук трохи коротша. Висота тулуба з головою дорівнює половині висоти фігури, решту займає довжина ніг. Довжина голови дорівнює довжині ступні ніг. Розпрямлена долоня сягає відстані від підборіддя до брів. Жіноча фігура відрізняється від чоловічої.


9. Визначте місце дисциплін естетичного циклу в загальній системі навчальних предметів загальноосвітньої школи.

Необхідно підкреслити важливе методологічне положення, яке виникає у зв'язку з розширенням дисциплінарного поля освітньої галузі "Мистецтво — Естетична культура": ефективність художньо-естетичної освіти та виховання залежатиме не тільки від якості викладання кожного окремого предмета циклу, а, насамперед, від взаємозв'язку та взаємоузгодженості між усіма предметами й курсами, які входять до інваріантної та варіативної частин. Обґрунтування предметно-інтегративної моделі шкільної мистецької освіти, яка реалізується через державні освітні стандарти і комплекс предметних навчальних програм, передбачає здійснення гнучких зв'язків не тільки між предметами та курсами в межах галузі, а й широких міжгалузевих зв'язків, що дає змогу наблизити зміст художньо-естетичного виховання до реального статусу культури в сучасному інформативному суспільстві епохи глобалізації. Процес художньо-естетичного виховання не може обмежуватися лише вивченням дисциплін освітньої галузі "Мистецтво — Естетична культура", він поширюється і на інші види навчальної діяльності школярів. Мистецтво має можливості перетину з усіма освітніми галузями: "Мови і літератури", "Суспільствознавство", "Математика", "Природознавство", "Технології", "Здоров'я і фізична культура".

Усі види мистецтва тісно пов'язані з літературою (пісенний фольклор, театральні постановки та екранізації української та зарубіжної літературної класики), історією (епічні музично-словесні жанри, живописні та скульптурні портрети видатних людей минулого та сучасності; пам'ятники та архітектурні споруди минулих епох), народознавством (фольклор, декоративно-ужиткове мистецтво), доцільно розширювати сферу художньо-естетичного виховання на уроках природознавства (анімалістичний та пейзажний жанри живопису, пасторальна музика), математики (краса і гармонія геометричних форм), фізики (акустичні закономірності звуків у музичному мистецтві, природа кольору і світла в образотворчому мистецтві) тощо.

Інтегративна спрямованість програми художньо-естетичного виховання учнів у навчальній діяльності має на меті формування цілісного художнього образу світу як невід'ємної частини загальної картини світу. Водночас не можна абсолютизувати будь-яку модель інтеграції знань і взагалі перебільшувати її значущість, адже організація знань — справа не тільки систематизованих курсів і цілеспрямованих педагогічних зусиль загалом, а й справа особистості учня, якому вчитель допомагає "подолати хаос у собі".


10. Дайте стислу характеристику програмних вимог з образотворчого мистецтва стосовно опанування учнями знань та уявлень про форму, розміри, пропорції.

У 1 класів учень розпізнає прості геометричні фігури (площинні та об’ємні); називає за допомогою вчителя прості площинні геометричні фігури (прямокутник, квадрат, трикутник, коло); намагається передавати основний, узагальнений характер форми: лінією, силуетом або в об’ємі; передавати спів розмірність окремих складових частин форми; рівномірно заповнювати зображенням площину аркуша; відтворювати форму об’єктів конструктивним способом ліплення (складання цілого з частин); уміє (на елементарному рівні) складати, вирізувати та прорізувати прості силуетні форми; вирізувати симетричну силуетну форму із застосуванням однією або декількох вісей симетрії; аналізує (за допомогою вчителя) основну форму, її взаємозв’язок з частинами; намагається передавати в зображенні елементарні співвідношення частин форми; намагається передавати в об’ємі елементарні співвідношення частин форми; узгоджувати основну форму з елементарними оздобленнями; намагається поєднувати силуетну форму та декор.

У 2 класі учень уміє передавати прості за характером силуетні форми і поверхні предметів та об’єкті вживої природи; спостерігає, порівнює та аналізує будову та пропорції тіла людини (співвідношення між тулубом і головою,довжина рурк і ніг у порівнянні із тулубом); уміє малювати великі цільні зображення, уникаючи дрібності, узгоджувати величину зображення із розміром робочої поверхні; вирізати симетричні форми.

У 3 класі учень розуміє і пояснює виражальні можливості об’ємної та рельєфної форми в скульптурі; уміє передавати в практичній роботі основні форми будови тіла тварин, враховуючи їхні пропорції; уміє виділяти головне в композиції (розмір, розміщення, колір).

У 4 класі учень має елементарне уявлення про значення форми і декору у творах декоративно-прикладного м-ва; залежність форми будівлі від призначення; уміє (на елементарному рівні) створювати втразну, цілісну декоративну форму (на площині та в об’ємі); має уявлення про особливості та основні пропорції форми голови (обличчя ) людини; знає основні пропорції фігури людини; уміє відтворювати характерні особливості будови і пластичну виразність фігури людини і тварини.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 13

Безкоштовна робота

Закрити

Методика викладання образотворчого мистецтва 9

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.