Методика дошкільного навчання 7

За характером заняття поділяються на комплексні, тематичні, підсумкові та контрольні. На заняттях реалізуються такі завдання виховання звукової культури мовлення:

• розвиток артикуляційного апарату (м’язів мовленнєвого апарату);

• ознайомлення дітей з будовою мовленнєвого апарату;

• розвиток мовленнєвого дихання;

• розвиток фонематичного слуху;

• оволодіння правильною вимовою усіх звуків рідної мови;

• удосконалення дикції:

• розвиток інтонаційної виразності мовлення (інтонація, теми, тембр, сила голосу, мелодика, наголоси тощо);

• робота над усвідомленням дітьми звукового складу рідної мови. Усі завдання звукової культури здійснюються в єдності і забезпечують формування у дітей фонетичної компетенції.

Різноманітні групи завдань із виховання звукової культури мовлення входять до складу комплексних занять з розвитку мовлення як одна із трьох самостійних частин. Завдання з виховання звукової культури мовлення плануються у складі комплексних (групових) занять двічі на місяць у всіх вікових групах. На таких заняттях використовують методи і прийоми виховання звукової культури, що розглядалися вище.

Фронтальні тематичні заняття з виховання звукової культури мовлення проводять один раз на квартал наприкінці місяця (четвертий тиждень) в усіх вікових групах.

На тематичних заняттях обов’язково повторюється матеріал, який був опрацьований з дітьми на комплексних заняттях упродовж кварталу, та вирішуються нові завдання з виховання звукової культури мовлення залежно від програми вікової групи.

Індивідуально-групові заняття з виховання звукової культури мовлення здебільшого мають корекційний характер.

Індивідуальні заняття слід проводити з дітьми, які мають значні порушення у звуковимові чи в інших чинників звукової культури мовлення і відстають у розвитку звукової сторони мовлення. Такі заняття плануються двічі-тричі на тиждень поки діти не оволодіють правильною вимовою звуків. Тривалість індивідуального заняття 5-10 хв.

4. Методика формування граматичної правильності мовлення дітей дошкільного віку

У зв'язку з тим що в мовленні дітей дошкільного віку трапляється багато граматичних помилок, вихователі повинні проводити наполегливу систематичну роботу по усуненню та попередженню їх, а саме:

а) перевірка дитячого мовлення та попередження помилок;

б) наявність-правильного зразка для наслідування;

в) виправлення допущених помилок;

г) розвиток слухової уваги;

д) спільна робота дитячого садка і сім'ї.

Для того щоб правильно накреслити шляхи роботи з формування граматичної правильності мовлення, вихователь повинен знати, які саме помилки характерні для дітей даної групи, як часто вони трапляються. З цією метою в кожній віковій групі дитячого садка проводиться індивідуальна перевірка мови дітей двічі на рік: восени (вересень – жовтень) і навесні (травень – червень).

Для формування граматичної правильності мови використовуються такі методи:

•дидактичні ігри,

•дидактичні вправи,

•розповіді з використанням слова, в якому діти допускають помилку,

•картинки,

•переказування оповідань,

•читання віршів,

•складання дітьми розповідей на групу слів, на тему, запропоновану вихователем.

Найефективнішим методом формування граматичної правильності мови є дидактичні ігри. Вони занадто поширені в роботі дитячих садків, проте вихователі не завжди правильно підбирають ту чи іншу гру з потрібною метою.

Групи дидактичних ігор, які використовують для формування граматичної правильності мови:

•дидактичні ігри на формування вміння дітей відмінювати іменники множини в давальному відмінку («Чого не стало?», «Чого більше?»);

•на відмінювання іменників множини в називному відмінку («Що змінилось?», «Назви предмети», «Опиши картинку», «Пошта»);

•на відмінювання іменників однини і множини у знахідному відмінку («Що я бачив», «Розкажи про картинку»);

•на вживання роду іменників («Плутанина», «Одягти ляльку», «Магазин іграшок»);

•на вживання невідмінюваних іменників («В гостях у ляльки», «Що я чув по радіо»);

•на вживання дієслів за особами, дієслівних форм з чергуванням приголосних в основі («Що ми робимо?», «Що написано в листі?»);

•на узгодження числівників з іменниками («Що змінилось?», «Порахуй, скільки?»);

•на відмінювання іменників, що вживаються тільки в однині або множині («Кому що потрібно?», «Про що ми задумали?»);

•на правильне вживання прийменників («Сховай зайчика», «Що змінилось», «Де ведмедик?»);

•на виправлення помилок, зумовлених двомовністю («Назви слово другою мовою», «Що змінилось?», «Магазин іграшок», «Про що ми подумали»);

•на виправлення граматичних помилок («Так чи не так?», «Виправ, Петрику», «На уроці рідної мови» та ін.).

Крім дидактичних ігор у практиці роботи дитячих садків повинні знайти широке застосування дидактичні вправи, які доступні дітям старшого дошкільного віку.

З метою формування граматичної правильності мови в старшому дошкільному віці використовуються різні групи дидактичних вправ.

Вправи на словотворення, їх мета – формування інтересу до слова, розвиток критичного ставлення до мови, пошук серед різних варіантів слів граматично правильного слова. Це такі вправи: Утворення іменників за допомогою суфіксів («Хто у нього мама?», «Хто вона (він)?», «Скажи одним словом»).

Сюжетні картинки. Розповідь за такими картинками дає змогу простежити побудову речень. Картинки слід добирати так, щоб дитина могла скласти речення різної складності, наприклад, з двох слів (Хлопчик читає; Дівчинка поливає; Бабуся плете); з трьох слів (Дівчинка тримає ромашку), багатослівні (Дівчинка прибирає свої іграшки), складні речення (Дівчинка подає кубики хлопчику, а хлопчик складає їх у машину; Дівчинка дивиться, як хлопчик малює), речення з прийменниками (Дівчинка сидить на стільці, а хлопчик стоїть біля неї; Хліб лежить на столі, а яблука в тарілці).

Читання невеликих оповідань та бесіда за їх змістом. Вихователь читає оповідання і звертається до дітей з двома-трьома запитаннями. Наприклад такі оповідання: К. Ушинського «Півник з родиною»; Л. Толстого «Була у Насті лялька Катя», «Курочка», «Кінь»; М. Коцюбинського «Дві кізочки», «Про двох цапків».