Дошкільна педагогіка 8

2. Характеристика видів і типів занять з художньої літератури

Змістом роботи з художньої літератури має стати формування у дітей художньо-мовлкеннєвої компетенції. У дошкільному навчальному закладі практикують такі типи занять з художньої літератури: фронтальні, групові; індивідуально-групові, індивідуальні.

Заняття з художньої літератури поділяють на декілька видів, оскільки вони мають різноманітний зміст та форми проведення:

розігрування забавлянок, утішок, пісень проводяться переважно з дітьми раннього й молодшого дошкільного віку (групові, індивідуально-групові, індивідуальні заняття);

читання і розповідання казок, бесіда за їх змістом (фронтальні іі групові заняття);

читання оповідань, бесіда за їх змістом (фронтальні й групові заняття);

заучування віршів (індивідуальні та індивідуально-групові заняття);

ігри-драматизації (фронтальні, групові, індивідуально-групові заняття);

етичні; узагальнювальні бесіди (проводяться лише з дітьми старщого дошкільного віку);

показ різних видів театру: іграшок, ляльковий, картонажний, магнітний, тіньовий, живих тіней та ін.;

показ діафільмів (фронтальне, групове), як сучасна альтернатива — виконання художніх творів у супроводі мультимедійних презентацій;

перегляд телепередач, мультфільмів (фронтальні, групові та ін. заняття);

прослуховування аудіозаписів творів художньої літератури та фольклору в акторському виконанні (фронтальні, групові та ін. заняття).

У всіх вікових групах заняття з художнього читання (розповідання народних казок, читання авторських казок, оповідань, віршів тощо) мають подібну орієнтовну структуру з такими складниками.

1. Зацікавлення дітей (залежить від вікової групи: в молодшій групі може бути сюрпризний момент; у середній — звернення до власне досвіду дітей, вступна бесіда на тему твору; в старшій групі заняття можна розпочати короткою вступною бесідою про творчість іменника, його раніше прочитані твори та ін.).

2. Повідомлення повної назви твору, його автора. Якщо вивчається народна казка, то зазначаються її повна назва та походження, наприклад: українська (чеська, російська та ін.) народна казка. Читання твору. Розглядання ілюстрацій. Повторне читання.

3. Бесіда за змістом твору (є обов'язковою складовою заняття, тому що лише спільно з дорослим дитина робить висновки, аналізує, порівнює, оцінює, замислюється над тим, що може пройти повз її увагу).

4. Приказки, прислів'я за темою твору, можливе виведення морального правила. Заняття доцільно завершити малюванням, гроні за прочитаним.

Слід зауважити, що знання жанру твору, його автора вимагаю від дитини лише у другому кварталі середньої групи. В старшій групі на одному занятті можна читати два твори, об'єднані однією темою (два короткі оповідання, казки, вірш і прозовий твір тощо).

Обов'язково в усіх вікових групах ознайомлюють дітей з поезією, заучують вірші напам'ять. Останніми науковими дослідженнями доведено, що заучування віршів — процес індивідуальний (кожна дитина має свій рівень запам'ятовування), тому не рекомендується проведення фронтальних, групових занять з цією метою. Є доцільним ознайомлення з поетичним твором, дібраним для заучування, проводити на групових заняттях, а його розучування — індивідуально.

З дітьми, які не запам'ятали вірш на груповому занятті, проводяться індивідуальні заняття.

Кілька ефективних способів заучування віршів, які вихователь може використовувати, враховуючи індивідуальні особливості дитини та зміст художнього твору.

Заучування за ілюстраціями — один із найефективніших способів заучування віршів з дошкільниками (на кожну закінчену думку вірша створюється малюнок, тобто до одного вірша добирається кілька ілюстрацій, вірш читається у їх супроводі (ілюстрації розкладені не по порядку), а після першого та другого прослуховування діти розкладають ілюстрації до вірша у логічній послідовності, намагаючись самостійно відтворити поетичний твір, тому за рахунок включення зорової пам'яті вірш швидко запам'ятовується).

Інсценування (розігруються всі дії, про які йдеться у вірші; включення рухової пам'яті, ігрові прийоми — все це допомагає швидкому запам'ятовуванню).

Домовляння останнього слова рими (вихователь читає рядок, останнє слово в ньому домовляє дитина).

Читання рядків із питальною інтонацією (вихователь читає рядок вірша з питальною інтонацією, дитина стверджує цим же рядком).

Яким би способом вірш не заучувався, він заучується цілком від початку до кінця; неприпустимо заучувати вірш частинами (окремим строфами чи рядками) — у дітей зникає цілісність сприймання твору.

Необхідно організовувати театралізовану діяльність дітей, ігри - драматизації, інсценування. З дітьми молодшого дошкільного віку ігри - драматизації (ігри для себе) проводяться на заняттях з художньої літератури, з дітьми старшого дошкільного віку — у повсякденні.