Методика викладання історії 11

3. Визначте етапи і засоби формування знань причинно-наслідкових звязків. Прийоми і засоби формування

Первая группа — причинно-следственные связи. Сознательное их усвоение требует четких, конкретных представлений о каждом звене цепи, понимания связи между этими звеньями, умения обобщить последовательные звенья в единую причинно-следствениую цепь. Например, объясняя причины возникновения государства, учитель создает цепь последовательно взаимосвязанных собой образных фактов: усовершенствование орудий труда, повышение производительности труда и появление излишков продуктов, возможность эксплуатации одних людей другими, возникновение классов, образование государства. В дальнейшем обучении процесс установления причинно-след- гткеиных связей усложняется. Раскрываются связи со многими промежуточными звеньями. Старшеклассники учатся применять шания об уже известных связях для объяснения новых причин и следствий. Так, в курсе истории СССР (X кл.) ученикам предлагается не только объяснить причины победы Великой Октябрьской социалистической революции, но и сопоставить их с причинами поражения революции 1905—1907 гг.

4. Класифікація історичних понять, їх роль у процесі вивчення історії.

Історичні Поняття - це усвідомлене, систематизоване знання про зв'язки, підношення, суттєві ознаки історичних явищ і процесів. Поняття є однією з форм відображення світу в свідомості людини, за допомогою якої засвоюється сутність явищ, процесів, узагальнюються їх суттєві сторони та ознаки.

Овладение историческими понятиями означает усвоение учащимися наиболее важных, специфических признаков исторических фактов, отражение в их сознании исторических событий и явлений в наиболее существенных связях и отношениях.

В практике обучения создание исторических уявлень и формирование понятий происходит одновременно: понятия формируются на основе уявлень. Но между историческими представлениями и понятиями есть различия. Исторические представления всегда индивидуализированы, т. е. они могут быть разными у детей в одном классе. Это зависит от характера и психологических особенностей ребенка. Дело в том, что образ, который лежит в основе представлений, создается у школьников не только на уроках истории. На него влияют телевидение, кино, художественная литература и другие средства массовой информации. Но понятия, отражающие существенные признаки и связи исторических фактов, должны формироваться у всех учеников одинаковыми, определенными. Овладение историческими понятиями — необходимое условие осмысления огромного множества исторических фактов и основа формирования материалистического понимания развития общества.

У пізнанні суспільного життя, у засвоєнні історичних фактів та їх зв'язків поняттям належить вирішальна роль. Чим більшим та різноманітнішим є апарат понять учнів, тим більше можливостей має дитина для пізнання світу, формування власної точки зору та її аргументування.

Поняття в методиці навчання історії класифікуються за декількома критеріями:

1) за ступенем узагальненості: конкретно-історичні, тобто ті, що відбивають суттєві ознаки явищ, притаманних для конкретної історичної епохи (індульгенція, козаки, Західна Римська імперія); загально-історичні, такі, що відбивають явища та процеси протягом декількох історичних епох (держава, республіка, феодалізм, індустріальне суспільство, аграрно-ремісницька цивілізація); соціологічні - такі поняття, які відбивають суттєві ознаки явищ та процесів, характерні для всього людства і є філософськими за своїм змістом (суспільство, людство, економіка, культура, знаряддя праці, суспільний лад, політична система, духовні цінності);

2) за характером змісту (яка сфера суспільного життя відображена у понятті): політичні або політично-правові (ідеологія, партія, територіальна громада, закон); економічні (ринкові відносини, приватна власність, господарство, продуктивність праці); культурні (Ренесанс, Реформація, гуманісти, імпресіонізм, література, мистецтво) тощо. Така класифікація допомагає вчителю організувати вивчення історичного процесу в усій його різноманітності.