План

1. Діагностика соціального статусу дитини у школі

2. Соціально-педагогічна робота робота з „дітьми вулиці”

Список використаної літератури

1. Діагностика соціального статусу дитини у школі

Роботу над даною проблемою ми вирішили поділити на два етапи: 

1) дослідження самооцінки кожного учня, обраного нами класу; 

2) виявлення статусу кожного підлітка у власному класі.

Власне дослідження ми розпочали методикою “дослідження самооцінки”, яка дає можливість вивчати рівень домагань підлітків, його адекватність.1 В опитуванні прийняли участь 20 підлітків. Пропонуємо результати, які ми отримали за допомогою даної методики:

Здорові піддослідні незалежно від самооцінки і об’єктивної життєвої ситуації не схильні до крайностей і вказують “своє місце” переважно на 4 – 5 сходинці, тобто десь посередині. Вони бачать себе з середнім здоров’ям, розумом, характером, щастям. До них можна віднести: Борсук, Волкомовець Н., Коновалов, Кузнецова В., Міліція Н., Павлюк Н., Роєнко В., Саткова Т., Сінельніков Т., Тарасова Д., Тарасова О. Інші підлітки мають постійну самооцінку, вони схильні до крайнощів і викривлень оцінок, що свідчить про хворобливі нервові стани. Це: Димчук, Калубська, Ковальчук, Колесник, Лобоцька, Рудчук, Рязанцева, Целіковський.

Наступна методика, за допомогою якої ми вивчали самооцінку підлітків був “тест-опитувальник самовідношень”2, опитувальник вимагає шкали:

Шкала S – вимірює інтегральні почуття “за” чи “проти” власного “я” піддослідного;

Шкала І – самоповаги, віри у свої сили;

Шкала ІІ – аутосимпатії (дружелюбність – ворожість до себе);

Шкала ІІІ – шкала очікування позитивного ставлення інших;

Шкала IV – самоінтересу.

Опитувальник містить також сім шкал спрямованих на вимірювання вираженості установки на ті чи інші внутрішні дії на адресу “я”:

Шкала І – самовпевненість;

Шкала ІІ – ставлення оточуючих;

Шкала ІІІ – самосприйняття;

Шкала ІV – самокерівництво, самопослідовність;

Шкала V – самозвинувачення;

Шкала VI – самоінтерес;

Шкала VII – саморозуміння.

Згідно даної методики ми отримали такі дані:

Таблиця 1.

Прізвище, ім’я S І ІІ ІІІ IV I II III IV V VI VII
Борсук 11 5 7 9 7 2 6 4 2 2 6 3 64
Димчук 7 13 6 3 6 4 7 4 3 3 1 6 63
Калубська 15 5 8 11 4 5 6 7 2 4 6 2 72
Ковальчук 23 11 14 13 6 6 8 1 4 1 6 4 103
Коновал 10 5 3 5 5 3 3 7 3 6 4 0 48
Колесник 15 10 12 11 7 6 7 3 4 4 6 3 93
Кузнецов 18 7 7 13 3 6 7 5 1 6 4 4 80
Лобоцька 21 12 12 11 6 5 7 6 5 3 7 5 99
Максимчук 18 8 12 9 5 4 6 5 5 3 5 2 83
Міліція 14 7 11 5 4 4 5 6 4 3 3 2 67
Павлюк 18 6 11 11 7 6 6 6 4 3 6 3 87
Роєнко 17 8 13 8 5 6 5 7 1 3 5 2 79
Рудчук 21 10 14 12 7 6 7 7 4 1 7 4 104
Рязанцева 19 9 12 10 7 6 6 6 5 3 6 5 95
Саткова 19 7 11 9 6 7 6 2 3 4 7 3 88
Сінельніков 9 4 3 5 3 1 4 5 5 5 1 1 43
Тарасов Д. 16 7 8 8 7 4 5 5 2 5 6 2 75
Тарасов О. 12 6 8 8 5 5 5 7 2 1 5 3 68
Целіковський 23 10 13 13 6 7 8 7 4 2 6 3 102

Якщо виходити з того, що здорове самовідношення визначається в суті по всім шкалам, 123 балами можна зробити висновок, що у більшості наших обстежуваних переважає негативне самовідношення, а отже і занижена самооцінка. Особливо це проявляється у Сінельнікова Т., Коновал О, Димчука Д, Бурсук І, Тарасова О.

Отримані нами результати в даному випадку показали деяку відмінність у певних учнів між результатами їхньої самооцінки (дані попередньої методики) та рівень самовідношення, отриманого в результаті тестування. Це можна пояснити більш глибоким змістом даної методики, яка вимагає різні складові самовідношення і як наслідок, дає можливість отримати більш достовірні результати.

Ще однією методикою, яку ми використали для складання загальної картини самооцінки підлітків досліджуваного нами класу є “шкала по визначенню самоповаги”1. Вона дає можливість виявити найважливіші елементи самооцінки – глобальне ставлення до себе. Це відношення виявляється в тривожності, деприсивності, психосоматичних захворюваннях (чим вона нижче, тим і більше), в активності, у спілкуванні, прагненні до лідерства, почутті міжособистісної безпеки (чим вище глобальне самовідношення, тим сильніше це почуття). Нажаль, за допомогою даної методики були опитані, лише двоє учнів результати яких ми і пред’являємо.

Максимальна сума балів, яку можна було набрати в даному тесті складає 40 і свідчить про здорове, позитивне ставлення до себе. Як виявилося, жоден з опитуваних не набрав цієї кількості балів. Найбільш наближеними до неї стали Рудчук Н. (36 балів), Саткова Т. (31 бал) та Рязанцева І (30 балів). Мінімальна кількість балів – 10. Її також жодний з опитуваних не набрав.

Однак можна виділити підлітків, які з усіх набрали найменшу кількість балів – це Сінельніков Т (25 балів), Борсук І (26 балів), Вовкомовець Н (26 балів) та Павлюк Н (26 балів).

Отже, як бачимо, в даному класі немає учнів із завищеною самооцінкою, бо деяка перевага якоїсь однієї якості зменшується завдяки недооцінюванню іншої. Однак можна виділити декілька підлітків із дещо заниженою (за даними методик) самооцінкою – це Димчук Д., Борсук І., Сінельніков Т., Вовкомовець Н., Коновал О., Тарасов О. А чи справді впливає така самооцінка обстежуваних на їх статус у класі ми дізнаємося проаналізувавши дані отримані за допомогою соціометричної методики1, яка дозволяє визначити положення піддослідного в системі міжособистісних взаємин тієї групи, до якої він належить.

Для початку побудуємо соціометричну матрицю, яка дозволить нам відразу ж виявити кількість отриманих виборів і відхилень кожного учня в класі.

Соціометрична матриця.

Отже, абсолютним лідером обстежуваного нами класу виявилися Борсук І, яка набрала найбільшу кількість виборів 19 і жодного відхилення; близьким до неї (набрали по 18 виборів і лише по 1 – 2 відхилення) Кузнецов, Саткова. Найменшу кількість виборів отримав Роєнко (5 виборів), який і став найбільшою антипатією класу. Недалеко від нього опинились Волкомовець, Димчук, Колубська.

Більш детальну і нагальну картину взаємин, що склалися у класі можна отримати, побудувавши спеціальні діаграми, які називаються соціограмами.

Соціограма – мішень.

Кількість концентричних кіл, з яких складається соціограма – мішень, зазвичай відповідає максимальній кількості виборів, отриманих в даній групі ким-небудь з її членів. Це – та кількість виборів, яку отримав лідер в класі. Він умовно показаний на соціограмі в центрі. Інші учасники класу розташовані на соціограмі -мішені на периферії в межах тих кіл, які відповідають кількості отриманих ними виборів. Від центру до периферії ця кількість зменшується. Нарешті, за межами всіх кіл, які є на соціограмі, розташовані ті члени групи, яких не обрав ніхто. Це – ізольовані від інших учасники групи, які не мають позитивних взаємин з іншими членами. Але в нашому класі таких підлітків не виявилося.

Індивідуальні соціограми абсолютного лідера (Л) та антипатії класу (А).

В центрі індивідуальної соціограми розташовується той член групи, чиї відносини дана індивідуальна соціограма представляє, а повного нього колами позначаються інші учасники групи, з якими у даної людини встановилися певні взаємини (ті, кого вона обрала або відхилила, і ті, хто її саму обрав або відхилив). Ті члени групи, з якими склалися більш тісні позитивні або негативні взаємини, на індивідуальній соціограмі розташовані ближче до центру, а ті, з ким склалися менш тісні взаємини, далі до периферії. Перші зображуються за допомогою кіл більшого, а другі – меншого розміру.

Для отримання більш детальної інформації про положення людини в системі внутрігрупових взаємин дані, що були представлені на соціограмах доповнюються числовими показниками – індексами:

1. Різниця між кількістю виборів, зроблених даним членом групи, і кількістю зроблених ним же відхилень. Цей індекс свідчить про відношення даної людини до групи в цілому.

Аналізуючи даний індекс можна зробити висновок про перевагу виборів над відхиленнями майже всіх учнів класу. Винятком є лише Сінельніков Т., який зробив на одне відхилення більше ніж виборів.

2.Різниця між кількістю отриманих виборів і кількістю отриманих відхилень. Це – оцінка ставлення групи до даної людини.

Згідно отриманих даних в групі спостерігається позитивна тенденція щодо ставлення групи до своїх членів. І хоча лише лідер групи не отримав жодного відхилення, в більшості випадків спостерігається перевага кількості отриманих виборів над кількістю отриманих відхилень. Винятком, в даному випадку, є лише дві найбільші антипатії групи: Роєнко В. та Савчук Л.

3. Кількість взаємних виборів, які є у даної людини з іншими членами групи. Це – індекс позитивних взаємозв’язків даної людини з іншими членами групи.

Як правило, найбільшу кількість взаємних виборів має лідер класу Борсук І (19), а найменшу – Колубська Ю (2).

4. Кількість отриманих взаємних відхилень. Це – індекс взаємної неприйнятності, що проявляється у відносинах даної людини з іншими учнями класу.

Знову ж, найбільшу кількість взаємних відхилень має антипатія обстежуваного нами класу – Роєнко В (5). Інші ж учні або взагалі не мають жодного взаємного відхилення, або мають від одного до трьох (Кузнецов – 1, Павлюк – 1, Тарасов Д – 2, Волкомовець – 2, Колубська – 3).

Отже, за допомогою даної методики ми визначили, хто ж з даного класу займає в своїй групі статус лідера, а хто є антипатією. А чи існує прямий взаємозв’язок між цими статусами підлітків та їх самооцінкою ? Для цього співставимо дані, які ми отримали в ході соціометрії. Проаналізувавши їх ми виявили, що в основному, підлітки з дещо заниженою самооцінкою займають в класі статус лідера. Дуже яскраво це проявляється на прикладі Борсук І., яка набрала найбільшу кількість виборів і жодного відхилення; Коновал О – 17 виборів, одне відхилення; Сінельнікова Т – 16 виборів, жодного відхилення; Тарасова О – 15 виборів, 4 відхилення. Як правило, вони мають найбільшу кількість взаємних виборів і не мають взаємних відхилень. І лише Димчук Д та Волкомовець Н. При заниженій самооцінці лише 1 і 2 вибори набрали більше ніж відхилень, що свідчить про їх наближені до статусу антипатії класу. Такі дані дають нам право зробити висновок, що самооцінка підлітка не має істотного впливу на його статус у групі, так як в багатьох випадках вона може бути дуже суб’єктивною і зовсім розходитись з оцінкою даної людини оточуючих. А, отже, наша гіпотеза, проте, що підлітки з низькою самооцінкою зазвичай є антипатіями групи підтвердилась лише частково.

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Технології соціально-педагогічної діяльності 1

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.