Методика викладання, педагогіка та психологія вищої освіти 2
План
1. Рівні акредитації сучасних вищих закладів освіти.
2. Процес навчання та його психолого-педагогічні основи. Функції викладача.
3. Поняття педагогічної діяльності; її структура. Мотив педагогічної діяльності.
4. Сутність і особливості педагогічної діяльності (педагогічні уміння, функціональні компоненти педагогічної системи).
5. Педагогічна майстерність і особистість педагога.
1. Рівні акредитації сучасних вищих закладів освіти.
Основною метою діяльності вищого навчального закладу (ВНЗ) є забезпечення умов, необхідних для отримання особою вищої освіти, підготовка фахівців для потреб України.
Головними завданнями ВНЗ є:
здійснення освітньої діяльності певного напряму, яка забезпечує підготовку фахівців відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів і відповідає стандартам вищої освіти;
здійснення наукової і науково-технічної (для ВНЗ ІІІ-ІУ рівнів акредитації), творчої, мистецької, культурно-виховної, спортивної та оздоровчої діяльності;
забезпечення виконання державного замовлення та угод на підготовку фахівців із вищою освітою;
здійснення підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів та їх атестація в акредитованих ВНЗ ІІІ та ІУ рівнів акредитації;
вивчення попиту на окремі спеціальності на ринку праці і сприяння працевлаштуванню випускників;
забезпечення культурного і духовного розвитку особистості, виховання осіб, які навчаються у ВНЗ, у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України;
підвищення освітньо-культурного рівня громадян.
Встановлюються такі рівні акредитації вищих навчальних закладів:
ВНЗ першого рівня акредитації – вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста;
ВНЗ другого рівня акредитації – вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста та за напрямами підготовки освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;
ВНЗ третього рівня акредитації – вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, а також за окремими спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня магістра;
ВНЗ четвертого рівня акредитації – вищий навчальний заклад, у якому здійснюється підготовка фахівців за напрямами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, спеціальностями освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста, магістра.
Відповідно до існуючих напрямів освітньої діяльності в Україні діють вищі навчальні заклади таких типів:
1) університет – багатопрофільний ВНЗ четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації широкого спектра природничих, гуманітарних, технічних, економічних та інших напрямів науки, техніки, культури і мистецтв, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром, має розвинену інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, відповідний рівень кадрового і матеріально-технічного забезпечення, сприяє поширенню наукових знань та здійснює культурно-просвітницьку діяльність.
Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, медичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети;
2)академія– ВНЗ четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить фундаментальні та прикладні наукові дослідження, є провідним науково-методичним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
3)інститут – ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації або структурний підрозділ університету, академії, який провадить освітню діяльність, пов’язану зі здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у певній галузі науки, виробництва, освіти, культури і мистецтва, проводить наукову, науково-методичну та науково-виробничу діяльність і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
4)консерваторія (музична академія) – ВНЗ третього або четвертого рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у галузі культури і мистецтва – музичних виконавців, композиторів, музикознавців, викладачів музичних дисциплін, проводить наукові дослідження, є провідним центром у сфері своєї діяльності і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
5)коледж – ВНЗ другого рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ ІІІ або ІУ рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації у споріднених напрямах підготовки (якщо є структурним підрозділом ВНЗ ІІІ або ІУ рівня акредитації або входить до навчального чи навчально-науково-виробничого комплексу) або за кількома спорідненими спеціальностями і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення;
6) технікум (училище) – ВНЗ першого рівня акредитації або структурний підрозділ ВНЗ ІІІ або ІУ рівня акредитації, який провадить освітню діяльність, пов’язану із здобуттям певної вищої освіти та кваліфікації за кількома спорідненими спеціальностями, і має відповідний рівень кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Державному ВНЗ четвертого рівня акредитації відповідно до законодавства може бути надано статус національного.
Національному ВНЗ за рішенням Кабінету Міністрів України може бути надано повноваження:
укладати державні контракти з виконавцями державного замовлення для потреб вищого навчального закладу;
приймати рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, структурних підрозділів ВНЗ;
вносити пропозиції щодо передачі об’єктів ВНЗ до сфери управління інших органів, уповноважених управляти державним майном, у комунальну власність та передачі об’єктів комунальної власності у державну власність і віднесення їх до майна ВНЗ;
виступати орендодавцем нерухомого майна, що належить ВНЗ;
встановлювати і присвоювати вчені звання доцента чи професора ВНЗ;
визначати та встановлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників ВНЗ.
У своїй діяльності національний ВНЗ керується цим Законом.