Формування культури здорового способу життя учнів основної школи в позакласній роботі

ВСТУП

Актуальність дослідження. Однією з провідних особистих функцій людини є ставлення до власного здоров’я як до най­важливішого чинника реалізації життєвих сенсів і цілей.

На сучасному етапі розвитку суспільства соціальна напру­женість та погіршення екологічних характеристик місця існу­вання людини, породжені ситуацією перебудови економіки і соціальної сфери, наполегливо вимагають підготовки особис­тості до умов існування, які динамічно змінюються. Звідси зро­стають вимоги до адаптаційних здібностей організму, рівня здо­ров’я і його ресурсів. У зв’язку з цим функції загальноосвітніх навчальних закладів не зводяться до озброєння учнів знаннями відповідно до навчального плану. На перше місце виходить під­готовка випускників до входження в складні, часто несприят­ливі життєві ситуації, розвиток у них здатності протистояти несприятливим чинникам, які руйнують здоров’я. У зв’язку з цим особливого значення набуває формування особистих уста­новок, розумного ставлення до свого організму, до здоров’я як однієї з вищих цінностей, яка забезпечує самореалізацію, самоактуалізацію людини в суспільній та особистій сферах.

На необхідність удосконалення роботи системи освіти щодо збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального та морального здоров’я школярів, формування в них умінь та навичок здорового способу життя вказують Конституція Украї­ни, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню осві­ту», Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Національна програма «Діти України», Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку духов­ності, захисту моралі та формування здорового способу життя».

Аналіз наукової літератури показав, що актуальність про­блеми збереження та зміцнення здоров’я не тільки не знижуєть­ся, а, навпаки, з кожним роком набуває все більшого значення. Проблема збереження, зміцнення та відновлення здоров’я осо­бистості розглядається з різних наукових позицій у працях філо­софів, медиків, психологів, соціологів (М.Амосов, Г.Апанасен- ко, Г.Борисов, М.Віленський, О.Газман, М.Гончаренко, Г.Зайцев, Д.Ізуткін, В.Казначеєв, Ю.Лисицин, В.Петленко, С.По­пов, А.Степанов, Л.Сущенко, Г.Царегородцев, А.Щедріна та ін.). Концептуальні основи здоров’язберігаючого виховання зак­ладені в працях Є.Бойченко, Є.Бондаревської, І.Брехмана, О.Дубогай, 3.Малькової, Л.Новікової, Н.Полєтаєвої, М.Талан- чука, Л.Татарнікової.

Разом з тим, аналіз наукової літератури з проблеми форму­вання культури здорового способу життя учнів основної школи виявив протиріччя між:

- потребою в розробці цілісної системи позакласної роботи з метою формування культури здорового способу життя учнів основної школи і відсутністю педагогічних технологій для здійснення цієї мети;

- зростанням запиту суспільства на здоров’я як основопо­ложну цінність та його погіршенням у підлітків.

Таким чином, зростаюча актуальність, теоретична і прак­тична значущість, недостатня розробленість педагогічних тех­нологій формування культури здорового способу життя в учнів основної школи визначили зміст навчально-методичного по­сібника з питання формування культури здорового способу життя учнів основної школи у позакласній роботі.