Педагогічне спілкування - основа професійної діяльності вчителя

Вступ

Актуальність: Цютему неможливо назвати не актуальною, адже саме спілкування це частина життя усіх людей на Землі. Кожна людина не може існувати в соціумі, якщо не хоче спілкування, адже навіть люди з вадами мовного апарату існують в суспільстві завдяки мові жестів. Спілкування та його вплив завжди будуть актуальними, але все таки, знаючи про це незавжди хтось справді замислюється.

Мета: Ознайомитися з темою якомога глибше, завдяки носіям інформації: інтернет, книги, статті в газетах. Також чітко, зрозуміло скомбінувати отриману інформацію в правдиве джерело навчання та пізнання.

Завдання: Зібрати потрібний матеріал, котрий якомога повніше розкриває тему, а також дасть змогу зрозуміти мінуси та плюси в спілкуванні викладача з дитиною. Виходячи зі здобутої інформації скласти висновок.

Об’єкт дослідження: Педагог котрий несе навчання словом своїм, а також учень котрий готовий навчатися та пізнавати себе та світ навколо з допомогою вчителя.

Предмет дослідження: Ставлення педагога до обраної професії та саме спілкування педагога з учнями. Його прагнення навчати та доносити інформацію до кожного учня.

Гіпотеза: Усвідомлюючи можливості живого слова: «Слово – це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна і спотворити її. Тож оволодіймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса.

Головне це формування гармонійного дуету – школи і сім’ї, які разом шукають шлях до розуму й серця дитини.

Основним джерелом словесної творчості є Учитель, майстер переконуючого ораторського слова, який своїм словом одухотворює дитину, настроює «струни мислі» на вірний лад оркестру.

«За найбільшу творчу знахідку в своїй педагогічній майстерності вважайте ту мить, - коли дитина сказала своє слово».