План

1. Вступ

2. Гіпофіз

3. Будова епіфіза. Гормони епіфізу.

4. Щитоподібна залоза. Прищитоподібні залози.

5. Будова підшлункової залози. Ендокринна частина підшлункової залози.

6. Надниркові залози

7. Вилочкова залоза

8. Статеві залози

Підшлункова залоза

Підшлункова залоза одна з найбільших залоз людини. Розташовується позаду шлунка на задній черевній стінці на рівні 1-2 поперекових хребців. Залоза має довгасту форму, її розміри і вага сильно варіюють: довжина – 14-23 см, вага – 60 -115 г. В ній розрізняють три частини: головку, тіло, хвіст. Виразних границь між ними немає. Головка – потовщена частина, лежить в «підкові» дванадцятипалої кишки. Тіло – середня частина, має форму тригранної призми, лежить позаду шлунка. Хвіст – звужена частина залози, прилягає до вісцеральної поверхні селезінки. Залоза складається з багатьох часток, клітини яких виробляють підшлунковий сік. З кожної часточки виходить вивідна протока яка впадає в основну протоку підшлункової залози. основна протока підшлункової залози відкривається на великому сосочку (Фатерів сосочок ) дванадцятипалої кишки. Крім основної може ще бути додаткова протока, яка відкривається на малому сосочку дванадцятипалої кишки. В хвостовій частині залози є острівці Лангерганса – скупчення особливих залозистих клітин, які виробляють гормони (інсулін і глюкагон ). Вони вивідних протоків не мають.

Отже підшлункова залоза є залозою зовнішньої і внутрішньої секреції.

Підшлункова залоза вкрита тонкою сполучнотканинною оболонкою – капсулою. Очеревина вкриває залозу тільки спереду.

Ендокринна частина підшлункової залози

Підшлункова залоза регулює рівень глюкози в крові. З цією метою вона виробляє відразу два гормони з протилежною дією – інсулін, що знижує рівень глюкози, і глюкагон, що його підвищує.

Виробництвом гормонів зайняті спеціальні клітини, зосереджені в мікроскопічних утвореннях округлої форми – острівцях Лангерганса. Бета-клітини острівців виробляють інсулін, а альфа-клітини – глюкагон. Острівці Лангерганса розподілені по всій тканині підшлункової залози, але їх кількість наростає у напрямку до хвоста.

Для швидкого підживлення рівня глюкози в крові існує особливий і швидкодіючий акумулятор – запас глікогену. Глікоген – це полімер, що складається цілком з глюкози, за структурою схожий на крохмаль. Організм має значні запаси глікогену, достатні на кілька днів голодної дієти. Він міститься в усіх тканинах, а найбільш багаті ним печінка і м’язи.

Зниження рівня глюкози служить сигналом для викиду з альфа-клітин глюкагону, який стимулює у всіх тканинах організму переробку глікогену на глюкозу. У результаті її рівень відновлюється.


Надниркові залози

Надниркові залози знаходяться в за очеревинному просторі над верхнім полюсом кожної нирки на рівні 11-12 грудних хребців. Зовні кожна надниркова залоза вкрита фіброзною капсулою. До фіброзної капсули прилягає кіркова, а в центрі надниркової залози знаходиться мозкова речовина.

Кіркова речовина надниркової залози складається з трьох відділів. Зовнішній називають клуб очковою зоною, середній – пучковою, а прилеглий до мозкової речовини – сітчастою зоною.

Клубочкова зона включає специфічні клітини, розташовані у вигляді клубочків. Ці клітини оточують дрібні кровоносні судини.

Пучкова зона є найширшою частиною кіркової речовини надниркових залоз. Вона складається з великих клітин з безліччю граней, розташованих перпендикулярно до поверхні органа. Лежать ці клітини довгими тяжами, між якими проходять капіляри. Клітини пучкової зони містять багато аскорбінової кислоти і холестерину.

Сітчаста зона утворена дрібними клітинами, які створюють невеликі групи. Між групами йдуть капіляри, разом вони формують мережу. Всі три зони чітко розділені. Клубочкова секретує мінералокортикоїди, пучкова – глюкокортикоїди, сітчаста – статеві гормони (андрогени, естрогени і трохи прогестерону).

До глюкокортикоїдів відносять кортизон, кортикостерон і гідрокортизон.

Фізіологічні ефекти глюкокортикоїдів:

1. регулюють обмін білків, жирів і вуглеводів в організмі ( сприяють розпаду білків,мобілізують жири із жирової тканини й проявляють антагоністичну дію щодо інсуліну );

2. стабілізують клітинні мембрани. Як наслідок – мають здатність пригнічувати розвиток запального процесу;

3. пригнічують вироблення антитіл. Цей ефект використовують для лікування алергічних захворювань (анафілактичний шок ).

Мінералокортикоїди ( альдостерон ) регулюють водно-електролітний обмін організму. Вони підсилюють зворотне всмоктування Na+, а значить і води в дистальних канальцях нефронів нирок і полегшують транспорт K+ і H+ у протилежному напрямку. Як наслідок – альдостерон регулює рівень артеріального тиску через збільшення тонусу судин або збільшення об’єму рідини.

Статеві гормони (андрогени, естрогени,прогестерон) сприяють у дитячому віці розвитку статевих органів і появі вторинних статевих ознак. Для чоловіків - це ріст бороди і вусів, волосся на тілі, зміна голосу, форми тіла,психіки і поведінки. Для жінок – розвиток молочних залоз, поява волосся в певних ділянках тіла, зміна його форми, психіки і поведінки.

Мозкова речовина надниркових залоз являє собою скупчення великих клітин, що перемежовуються кровоносними судинами. Ці клітини мають коричневий колір і поділяються на два типи: епінефроцити і норепінефроцити. Перші секретують адреналін, другі – норадреналін.

Мозкова речовина надниркових залоз продукує катехоламіни – адреналін і норадреналін. Дія адреналіну на організм подібна до дії симпатичної нервової системи, а саме: під впливом адреналіну збільшується частота і сила серцевих скорочень, зростає хвилинний об’єм крові, підвищується провідність і збудливість серцевого м’яза, звужуються кровоносні судини ( як наслідок – підвищується артеріальний тиск ) за винятком судин серця, мозку, судин працюючих скелетних мязів. Адреналін гальмує секрецію, моторику і всмоктування в шлунково-кишковому тракті, а також розслаблює бронхіальні м’язи, внаслідок чого бронхи розширюються. Адреналін розширює зіниці. Ось чому при проявах сильних емоцій, при інтенсивному болю у людини зіниці розширюються. Адреналін впливає на обмін вуглеводів, жирів, білків. Він сприяє перетворенню глікогену печінки у глюкозу.

Адреналіну в крові у нормальних умовах дуже мало. Але при стресових ситуаціях, коли виникає небезпека і необхідна мобілізація всіх сил організму, водночас з активізацією симпатичної нервової системи надниркові залози виділяють у кров велику кількість адреналіну. Тому вирізняють симпатико-адреналову систему, а адреналін називають «гормоном тривоги».

Симпатико-адреналова система сприяє розвитку захисних пристосувальних реакцій в організмі. 

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 19

Безкоштовна робота

Закрити

Анатомічна будова і функції залоз внутрішньої секреції

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.