План

Вступ

Мозковий інсульт: сучасний погляд на проблему та стратегію лікування

Ішемічні порушення мозкового кровообігу

Геморагічний інсульт

Лікування гострого мозкового інсульту

Фізична реабілітація при інсульті

Висновок

Використана література

Фізична реабілітація при інсульті

Реабілітація хворих на інсульт проводиться у три етапи: І — ранній віднов­ний (до 3 міс), II — пізній відновний (до 1 року), НІ етап — залишкових пору­шень рухових функцій (понад 1 рік). З них І етап проводиться в стаціонарі під час лікарняного періоду реабілітації, II і ІІІ — у післялікарняний її період. Три­валість етапів, як і періодів реабілітації, залежить від клінічного перебігу зах­ворювання і ступеню порушення рухових функцій. Розрізняють п'ять ступенів порушення рухових функцій: 1 — легкий парез, 2 — помірний парез, 3 — па­рез, 4 — глибокий парез, 5 — плегія або параліч.

У лікарняний період реабілітації призначають ЛФК. лікувальний масаж, фізіотерапію.

Лікувальну фізичну культуру призначають у постільному (розширеному постільному) режимі, який поділяється на А (2а) і Б (2б). Про­типоказана вона у суворо постільному режимі, при серйозних порушеннях серцевої діяльності і дихання, коматозному стані. Однак з перших днів, коли тонус м'язів уражених кінцівок не понижений і він не перейшов у спастику, застосовують лікування положенням, що має велике значення у боротьбі з кон­трактурами ноги і руки, що формуються. Паралізованим кінцівкам надають положення, що протилежне позі Верніке-Манна. Укладання уражених кінцівок проводять в положенні лежачи на спині і здоровому боці і через кожні 1,5-2 год змінюють розгинальне положення кінцівки на згинальне і навпаки. Лікування положенням переривається під час їди, сну, масажу і лікувальної гімнастики. Його припиняють при появі болю і підвищенні еластичності м'язів.

Лікування положенням здійснюється так. В положенні лежачи на спині па­ралізовану руку розгинають у ліктьовому суглобі, відводять у горизонтальній площині від тулуба у бік до кута 90° і між нею і грудною кліткою кладуть ва­лик, що запобігає приведенню руки до тулуба. Далі плече повертають назовні, передпліччя — долонею догори, пальці випрямляють і розводять. Для збере­ження цього положення накладають лонгету від пальців до ліктя і на передпліччя кладуть мішечок з піском. Паралізовану ногу згинають під ку­том 15-20° у колінному суглобі, куди підкладають валик. Стопу встановлюють під кутом 90° і спирають у вертикальний щит або кладуть в опірний ящик. На зовнішньому боці стегна кладуть довгий мішечок з піском або ногу вміщують у протиротаційну шину, щоб не підвищувалася спастичність, використовуючи панчохи, ватнички та ін.

В положенні хворого на здоровому боці руку згинають у плечовому і лік­тьовому суглобах і укладають на подушку, а ногу згинають у кульшовому, колінному і гомілковостопному суглобах і укладають на іншу подушку.

Разом з лікуванням положенням на 3-4-й день хвороби у розширеному пос­тільному режимі 2а розпочинають заняття ЛФК. Її завдання: підняття психо­емоційного стану хворого; поліпшення функцій серцево-судинної і дихальної систем, рухової діяльності і шлунково-кишкового тракту; попередження зас­тійних пневмоній, контрактур, пролежнів, атрофії м'язів і тугорухливості у суглобах ураженої кінцівки; стимуляція появи в них довільних рухів; підготов­ка до активного повороту на здоровий бік. Використовують лікувальну гімнас­тику, самостійні заняття 5-6 разів на день у вигляді дихальних вправ, а у по­дальшому — пасивних рухів рукою, особливо кистю, що виконують з допомо­гою здорової.

Комплекси лікувальної гімнастики складаються з простих активних і па­сивних вправ для здорових і пасивних — для уражених кінцівок, а також з ди­хальних вправ і на розслаблення, пауз для відпочинку. Пасивні рухи почина­ють з проксимальних відділів кінцівок, поступово переходячи де дистальних (плечовий — ліктьовий — променево-п'ястковий суглоби й суглоби пальців; кульшовий — колінний — гомілковостопний суглоби й суглоби пальців). Ви­конують вправи у повільному темпі, плавно з максимально можливою амплі­тудою, суворо ізольовано у кожному суглобі і повторюють спочатку 3-4 рази, а згодом — 6-10 разів.

Особливу увагу звертають на проведення пасивних рухів у плечовому суг­лобі паретичної руки, не допускаючи розтягнення його сумки. Для цього реабілітолог має фіксувати однією рукою плечовий суглоб хворого, а другою охоплює зігнуту у ліктьовому суглобі уражену руку пацієнта і виконує колові рухи, натискуючи в бік плечового суглоба, ніби вгвинчує головку плечової кістки в суглобову западину.

Хворою навчають посилати вольові імпульси до активних рухів одночас­но з пасивним розтягненням передпліччя, згинанням гомілки.

Орієнтовний комплекс вправ лікувальної гімнастики для хворих на інсульт при розширеному постільному режимі

(за В,М. Максимовою, Т.С. Ананьєвою, 1995)

1.В.п. — лежачи на спині, паретична нога в "коригованому" положенні, а паретична ру­ка, з мішечком піску на долоні, вздовж тулуба. Згинання та розгинання у плечовому суг­лобі випрямленої здорової руки, 6-8 разів, темп середній, амплітуда повна.

2. В.п. — те саме, тільки паретичну руку хворого інструктор підтримує знизу в ліктьово­му суглобі, а другою рукою фіксує кисть і пальці в положенні розгинання. Пасивне зги­нання та розгинання у плечовому суглобі випрямленої паретичної руки. 8-10 разів. Темп повільний, рухи плавні, амплітуду збільшувати поступово.

3. В.п. — те саме. Пасивне згинання та розгинання у ліктьовому суглобі паретичної руки хворого, зберігаючи розігнуте положення кисті та пальців. 5-6 разів, темп повільний, амплітуда повна, рухи плавні.

4. В.п. — те саме. Пасивна супінація та пронація кисті паретичної руки. 5-6 разів, темп повільний, амплітуда повна, дихання спокійне.

5. В.п. — те саме. Пасивне відведення та приведення у плечовому суглобі випрямленої па­ретичної руки. 6-8 разів.

6. В.п. — те саме, тільки паретична рука трохи відведена, передпліччя в середньому поло­женні Пасивне згинання в суглобах пальців паретичної руки. Відведення та приведен­ня великого пальця. По 10-12 разів у кожному суглобі, дихання довільне.

7. В.п. — те саме, паретичні кінцівки в "коригуючому" положенні, здорові — випрямлені. Відведення здорової ноги в бік із поверненням у в.п. 5-6 разів, амплітуда рухів повна, темп повільний, дихання не затримувати.

8. В.п. — те саме для паретичної руки. Інструктор рукою фіксує стопу під прямим кутом, а другою знизу підтримує гомілку у верхній третині. Пасивне згинання та розгинання паретичної ноги з колінному та кульшовому суглобах. 8-10 разів, темп повільний, зги­нання з максимально можливою амплітудою, а розгинання — з неповною.

Ч. В.п. — те саме для паретичної руки, паретична нога на валику. Згинання та розгинання паретичної ноги у колінному та культовому суглобах. 8-10 разів, темп повільний, ам­плітуда повна.

10. В.п. — те саме для паретичної руки. Інструктор рукою фіксує стопу паретичної ноги під кутом, другою підтримує знизу гомілку у верхній третині. З допомогою інструктора ви­конати активне згинання та розгинання паретичної ноги в колінному та кульшовому суглобах. 8-10 разів, темп повільний, амплітуда по можливості, активне згинання не підміняти пасивним рухом.

Розширений постільний режим 2б призначається орієнтовно на третьому тижні захворювання. Завдання ЛФК: поліпшення загального тонусу хворого; розгальмування тимчасово загальмованих нервових клітин, зниженим м'язо­вого напруження в паретичних кінцівках, стимуляція відновлення активних рухів в них; протидія патологічним синкінезіям, атрофії м'язів, трофічним по­рушенням, вторинним деформаціям; переведення хворого в положення сидя­чи, підготовка нижніх кінцівок до переходу у положення стоячи.

Комплекси лікувальної гімнастики складають з вправ для здорових частин тіла, пасивних рухів паретичннми кінцівками, вправ на розслаблення, дихальних вправ, пауз для відпочинку. Виконують вправи з вихідних положень лежа­чи на спині, животі, боці. Заняття починають з вправ для здорових кінцівок, чергуючи їх з пасивними для паретичних (табл. 1). Особливої уваги приділя­ють таким пасивним рухам: згинанню і супінації плеча; розгинанню і супіна­ції передпліччя; розгинанню кисті і пальців; відведенню і протиставленню ве­ликого пальця руки; згинанню і ротації стегна; згинанню гомілки при розігну­тому стегні; тильному згинанню і пронації стопи. Дія пасивних рухів краща, коли окремим сегментам кінцівок надають спеціальних вихідних положень. Так, пальці легше розгинаються, якщо кисть зігнута; розгинання передпліччя ефективніше при приведеному плечі, супінація передпліччя буде повноцінні­шою, якщо лікоть зігнутий, а відведення стегна повнішим у зігнутому поло­женні.

В цьому і наступних режимах слід стежити за тим, щоби під час виконан­ня вправ не виникали патологічні синкінезії. Можуть виникати такі недоціль­ні порочні співдружні рухи: згинання ліктя і приведення плеча при згинанні кисті чи пальців; згинання руки при згинанні ноги; ротація стегна назовні, ви­прямлення коліна і підошовне згинання стопи при ходьбі та ін. Зрозуміло, що краще попереджати синкінезії, використовуючи ретельне укладання кінцівок і правильне утримання їх при лікуванні положенням.

Хворого потрібно навчити диференційованому напруженню окремих м'язів та м'язових груп, контролю за можливою появою співдружніх напру­жень та рухів у визначених м'язах. У випадках появи синкінезій використовують такі методичні прийоми: свідоме пригнічення імпульсів у м’язових синкінезійних групах, загальмовування співдружніх рухів; фіксація лонгетою, елас­тичним бинтом одного або двох суглобів, у яких найбільше виявляються син­кінезії; активне розслаблення синергічних м'язів.

Під час занять слід виявляти початкові довільні рухи. Для цього застосо­вують зручні і полегшені вихідні положення з використанням ліжкових рам, блоків, гамачків для підтримання паретичної кінцівки. Хворого навчають роз­слаблення м'язів здорової ноги і руки, а після засвоєння цієї вправи — ура­жених. Під час заняття здійснюється перехід пацієнта в положення сидячи у бік паретичної кінцівки з допомогою, тому що інакше він може впасти. Реабілітолог трохи піднімає тулуб хворого під кутом 30° і утримує у такому поло­женні 3-5 хв. Якщо після цього прискорення пульсу не перевищує 10-20 за хвилину, то кут протягом трьох днів поступово доводять до 90°, а час сидіння - до 15 хв.

Спочатку хворий сидить у ліжку з обов'язковим забезпеченням упору для спини. Пізніше, коли він починає самостійно сідати у ліжку, йому доз­воляють сидіти на ньому зі спущеними ногами за таких умов: уражена рука в лонгеті, зігнута у лікті під тупим кутом, лежить на подуш­ці; стопи спираються на лавочку, стопа ураженої ноги — у спеціальній туфлі.

Напівпостільний режим призначають наприкінці першого місяця і почат­ку другого. Завдання ЛФК: поліпшення загального тонусу хворого; відновлен­ня старих і утворення нових умовно-рефлекторних зв'язків, розвиток тимчасової компенсації; зниження м'язового то­нусу у паретичних м'язах, протидія контрактурам, атрофії м'язів, синкінезіям; стимуляція подальшого відновлен­ня активних рухів і навичок самообслу­говування, перехід у положення стоячи і навчання ходьби.

Таблиця 1

Орієнтовна схема комплекса лікувальної гімнастики (8-12 занять) для хворих з геміпарезом у постільному режимі (за В.М. Мотковим, 1982)

№ п/п Вправи Дозування Методичні вказівки
1 Вправи для здорової руки 4-5 разів З залученням променевоза- п'ясткового і ліктьового суглобів
2 Вправи у згинанні і випрямленні хворої руки у лікті 3-4 рази Розслаблення за допомогою здорової руки
3 Дихальні вправи 4-5 разів Дихання середньої глибини
4 Вправи для здорової ноги 3-4 рази Із залученням гомілковостопного суглоба
5 Вправи у підніманні і опусканні плечей 3-5 разів Поєднувати з фазами дихання
6 Пасивні рухи у суглобах кисті і стопи 6-10 разів Ритмічно, із збільшенням амплітуди, поєднувати з погладжуванням і розтиранням
7 Активні пронація і супінація у ліктьових суглобах 4-6 разів Допомагати при супінації
8 Ротація здорової ноги 4-6 разів Активно з великою амплітудою
9 Ротація хворої ноги 3-4 рази Допомагати і посилювати внутрішню ротацію
10 Дихальні вправи 3—4 рази Дихання середньої глибини
11 Можливі активні вправи для кисті і пальців при вертикальному положенні передпліччя 3—4 рази Підтримувати, допомагати. підсилювати розгинання
12 Пасивні рухи для всіх суглобів паралізованої кінцівки 4-5 разів Ритмічно, поступово збільшувати об'єм
13 Відведення і приведення стегна при зігнутих кінцівках 5-6 разів Допомагати і полегшувати виконання вправи
14 Дихальні вправи 3-4 рази Дихання середньої глибини
15 Активні колові рухи плечей 4-5 разів 3 допомогою і регулюванням фаз дихання
16 Прогинання спини без піднімання таза 3-4 рази Виконувати без напруження
17 Дихальні вправи 3-4 рази Дихальні вправи
18 Пасивні рухи для кисті 2-3 рази По можливості знижувати вигідність

Примітка:

1.Тривалість заняття 25-30 хв.

2. Під час заняття робити паузи для відпочинку тривалістю 1-2 хв.

3. Після заняття забезпечити правильне положення паретичних кінцівок

Характеристика роботи

Реферат

Кількість сторінок: 40

Безкоштовна робота

Закрити

Інсульт. Фізична реабілітація

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.