Препарати вітамінів
Вітамін Е – це група з восьми різних токоферолів. У природі токофероли, найбільш активним з яких є a-токоферол, містяться у зелених частинах рослин, зародках злакових, особливо пшениці, рослинних маслах (соняшниковому, кукурудзяному, обліпиховому та ін.). Невелика кількість їх є в м’ясі, яйцях, молоці.
Всмоктування a-токоферолу, що прийнятий всередину, відбувається у кишечнику за допомогою активних транспортних механізмів і за участю жирів і жовчі. У плазмі крові циркулює у складі ліпопротеїнів дуже низької щільності. Надходячи у різні органи і тканини, вбудовується в їх мембрани. Депонується у жировій тканині, печінці, м’язах. Виділяється із жовчю. Характерна ентерогепатична циркуляція.
Вітамін Е – активний антиоксидант, що проявляє також антирадикальну дію. Є компонентом природної антиоксидантної системи, захищає клітинні та субклітинні мембрани від пошкоджень, спричинених активними формами кисню та надмірним переокисленням мембранних ліпідів. Під його впливом стимулюється синтез гему і гемовмісних ферментних білків (гемоглобіну, міоглобіну, цитохромів, у тому числі цитохрому Р-450, каталази, пероксидази). У результаті покращується тканинне дихання, активу¬ються синтетичні процеси, зокрема синтез колагену, скоротливих білків смугастих, гладеньких м’язів, серцевого м’яза, білків слизових оболонок, зокрема альвеол, плаценти. Вітамін Е проявляє гальмівний вплив на процеси утворення ендопероксидів – попередників простагландинів, у зв’язку з чим зменшує агрегацію тромбоцитів.
При авітамінозі Е розвиваються дегенеративні процеси в зародковому епітелії, в м’язовій тканині, жирова дистрофія печінки, дегенеративні зміни спинного мозку.
Застосовується токоферолу ацетат при різноманітній патології, яка супроводжується активацією процесів перекисного окислення ліпідів: гепатитах, міокардитах, інфекційних захворюваннях, флебітах, міопатіях, м’язових дистрофіях. Показаний також при порушеннях менструального циклу, загрозі переривання вагітності. Вітамін Е ефективний у комплексному лікуванні залізодефіцитних анемій. При цьому його призначають разом із препаратами заліза, оскільки він стимулює синтез гему. Враховуючи синергічну дію токоферолу і вітаміну Д, він показаний хворим на рахіт. В останньому випадку він здатний попереджувати токсич¬ну дію вітаміну Д.
Синтетичний препарат вітаміну Е – токоферолу ацетат. Застосовують для профілактики і лікування вищезгаданих станів. Призначають його у вигляді олійного розчину (в краплях всередину) або в капсулах по 50-150 мг на добу. При порушенні всмоктування вітаміну Е з травного тракту його вводять внутрішньом’язово. Токоферолу ацетат входить до складу багатьох полівітамінних препаратів.
При тривалому застосуванні вітаміну Е у великих дозах можуть розвинутись явища гіпервітамінозу. При цьому порушуються фагоцитарна активність лейкоцитів, процеси регенерації, з’явля¬ються геморагії, розвивається гепатомегалія.
Вітамін К є антигеморагічним фактором (стор. 432). У природі міститься в зелених частинах рослин, в моркві, шипшині та ін. у вигляді вітаміну К1. Бактеріальна флора кишечника людини синтезує вітамін К2. У медичній практиці використовують отриману синтетично водорозчинну форму вітаміну К – препарат вікасол. Добова потреба у вітаміні становить 100 мкг.
Гіпо- та авітаміноз К спостерігається при обтураційній жовтяниці, гострих ураженнях печінки, діареї, виразковому коліті, захворюваннях підшлункової залози. Рання ознака гіповітамінозу К – гіпопротромбінемія.
Застосовують вікасол при патологічних станах, які супроводжуються геморагічним синдромом і гіпопротромбінемією.
Враховуючи, що в природі вітаміни зустрічаються не ізольовано, а у вигляді комплексів, створено полівітамінні препарати різного складу. При цьому розраховують на те, що при поєднаному застосуванні вітаміни краще засвоюються, посилюють дію один одного, попереджують токсичні ефекти. До таких препаратів належать аевіт, декамевіт, ревіт, ундевіт, квадевіт, комплівіт та ін. Застосовувати полівітамінні препарати необхідно тільки за призначенням лікаря.
Препарати
Ретинолу ацетат (Retinoli acetas) – драже по 3300 МО; таблетки по 33000 МО; флакони по 10 мл 3,44 %, 6,88 %, 8,6 % олійного розчину (в 1краплі відповідно міститься 5000, 10000 та 12500 МО); капсули по 0,2 г 0,568 %, 0,86 %, 5,68 % олійного розчину (відповідно по 3300, 5000, 33000МО); ампули по 1 мл олійного розчину (25000, 50000 або 100000 МО).
Ергокальциферол (Ergocalciferolum) – драже по 500 МО; капсули по 500МО і 1000 МО олійного розчину; флакони по 10 мл 0,0625 %, 0,125 %, 0,5 % олійного розчину (в 1 краплі відповідно міститься 625, 1250 та 5000МО); флакони по 10 мл 0,5 % спиртового розчину (в 1 краплі – 4000 МО).
Токоферолу ацетат (Tocoferoli acetas) – флакони по 10 мл, 20 мл і 50 мл 5 %, 10 %, 30 % олійного розчину; капсули по 0,1 мл і 0,2 мл 50 % олійного розчину; ампули по 1 мл 5 %, 10 %, 30 % олійного розчину.
Ревіт (“Revitum”) – драже N. 50, N. 100.
Квадевіт (“Quadevitum”) – таблетки N. 30.
Риб’ячий жир (Oleum jecoris Aselli) – флакони по 50 мл і 100 мл.
Список літератури
1. Демецкая А. Витамины в дефиците // Фармацевт практик. — 2011. — № 3. — с. 53-55.
2. Клінічна фармація / І. А. Зупанець, В. П. Черних, І. Г. Купновицька [та ін.]; за ред.: В. П. Черних, І. А. Зупанця, І. Г. Купновицької; Національний фармацевтичний університет. – Харків: НФаУ: Золоті сторінки, 2013. – 910 с.
3. Коденцова В. Витамины: функции, витаминный дефицит, пути его ликвидации. // Врач. — 2007. — № 9. — с. 14-20.
4. Мамчур В.И., Опрышко В.И., Зленко Е.Т. и др. Общая фармакология. – Днепропетровск: ДГМА, 2006.
5. Маркова И.В., Михайлов И.Б., Неженцев М.В.. Фармакология. – Санкт-Петербург, «Фолиант». – 2001.
6. Скакун М.П., Посохова К.А. Фармакологія. Підручник. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. – 740 с.
7. Соколов В.Д., Рабинович М.И., Горшков Г.І. та інших. Фармакология. Під ред. Соколова В.Д.- М.: Колос, 1997.
8. Харкевич Д.А. Фармакология. Учебник для студентов высших медицинских учебных заведений. – Москва, 2006 – 670 с.
9. Чекман І.С., Горчакова Н.О.. Казак Л.І.Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів. Видання 2-ге – Вінниця: Нова книга, 2011. – 784 с.