Препарати вітамінів

Фізіологічна роль кислоти аскорбінової зумовлена її участю в окис¬но-відновних процесах. Вона необхідна для нормального тканинного обміну та тканинного дихання, активує синтез фібробластами колагену, сприяє утворенню хрящів, кісток, дентину зубів та інших видів сполучної тканини, стимулює утворення активних метаболітів вітаміну Д. Сприяє засвоєнню глюкози та піровиноградної кис¬лоти у циклі Кребса. Кислота аскорбінова необхідна для всмоктування заліза із шлунково-кишкового трак¬ту та включення його до складу гему, для перетворення фолієвої кислоти на тетрагідрофолієву, яка бере участь у синтезі нуклеїнових кислот і білків. Вітамін С активує синтез антитіл, комплементу, інтерферону, відновлює функцію лейкоцитів, яка пригнічується при вірусних захворюваннях. У малих і середніх дозах кислота аскорбінова проявляє антиоксидантні й антирадикальні властивості. У великих дозах, навпаки, стимулює перекисне окислення ліпідів. Вітамін С активує синтез кортикостероїдів у корі наднир¬кових залоз, прискорює білоксинтетичну та детоксикаційну функції печінки. Разом із вітаміном Р кислота аскорбінова стабілізує судинну стінку.

При гіповітамінозі С спостерігаються в’ялість, стомлюваність, кровоточивість ясен, гіпохромна анемія та ін.

Кислота аскорбінова застосовується при станах, коли спостерігається підвищення її споживання: вагітність, лактація, вірусні, бактеріальні інфекції, інтенсивні заняття спортом, інші фізичні навантаження, стресові стани, в дітей у періоді статевого дозрівання. Її призначають для прискорення ліквідації ацидозу при пневмонії, набряку легень, зневодненні, порушеннях кровообігу, шокових станах. Вітамін С показаний при капіляротоксикозах, при алергічних реакціях негайного типу, недостатній регенерації. Застосовують у комплексній терапії психічних порушень, при лікуванні гострих гіпотензій. Її доцільно використовувати при тривалому призначенні хворим нестероїдних протизапальних засобів, тетрациклінів, які сприяють виведенню кислоти аскор¬бінової з організму, разом із вітаміном Д – для профілактики і лікування рахіту, з препаратами заліза – гіпохромних анемій.

При тривалому застосуванні кислоти аскорбінової у великих дозах мож¬ливі ураження острівцевого апарату підшлункової залози, явища гіпертензії, схильність до тромбоутворення, зміни формених елементів крові, патологія вагітності (викидні). При раптовій відміні вітаміну С, який використовувався у великих дозах, можуть розвиватися явища гострого гіпо- і навіть авітамінозу.

Рутин – вітамін Р. Природними джерелами вітаміну є чорна смородина, цитрусові, чорноплідна горобина, чай, особливо зелений. Комплексний препарат кислоти аскорбінової і рутину – аскорутин.

Рутин збільшує депонування аскорбінової кислоти в тканинах і є її синер¬гістом. Він підвищує щільність клітинних мембран, у тому числі ендотелію судинної стінки, знижує їх проникність і транссудацію плазми у тканини, зменшує активність гіалуронідази.

Застосовують вітамін Р в поєднанні з аскорбіновою кислотою при геморагічних діатезах, крововиливах у сітківку ока, променевій хворобі, септичному ендокардиті, ревматизмі, алергічних захворюваннях, кору, скарлатині, тромбопенічній пурпурі та ін.

Напівсинтетичним похідним вітаміну Р є троксевазин (венорутон, троксерутин). Препарат зменшує проникність капілярів. Має протинабрякову і протизапальну дію. Використовують усередину, в м’язи, внутрішньовенно, місцево (у вигляді гелю) при хронічній венозній недостатності, тромбофлебіті поверхневих вен, варикозних виразках.

Препарати

Тіаміну хлорид (Thiamini chloridum) – таблетки по 0,002 г, 0,005 г, 0,01 г; ампули по 1 мл 2,5 % і 5 % розчину.

Рибофлавін (Riboflavinum) – таблетки по 0,002 г, 0,005 г, 0,01 г.

Рибофлавін-мононуклеотид (Riboflavini mononucleotidum) – ампули по 1мл 1 % розчину.

Піридоксину гідрохлорид (Pyridoxini hydrochloridum) – таблетки по 0,002г, 0,005 г, 0,01 г; ампули по 1 мл 2,5 % та 5 % розчину.

Кислота нікотинова (Acidum nicotinicum) – таблетки по 0,05 г; ампули по 1мл 1 % розчину.

Нікотинамід (Nicotinamidum) – таблетки по 0,005 г, 0,015 г, 0,025 г; ампули по 1 мл 1 % розчину, по 1 мл і 2 мл 2,5 % розчину.

Ціанокобаламін (Cyanocobalaminum) – ампули по 1 мл 0,003 %, 0,01 %, 0,02 %, 0,05 % розчину.

Кислота фолієва (Acidum folicum) – таблетки по 0,001 г.

Кальцію пантотенат (Calcii pantothenas) – таблетки по 0,1 г; ампули по 2мл 20 % розчину.

Кальцію пангамат (Calcii pangamas) – таблетки по 0,05 г.

Кислота аскорбінова (Acidum ascorbinicum) – таблетки по 0,025 г, 0,05 г, 0,1 г; ампули по 1 мл і 2 мл 5 % і 10 % розчину.

Рутин (Rutinum) – таблетки по 0,02 г.

Аскорутин (Ascorutinum) – таблетки N. 50.

Препарати жиророзчинних вітамінів

До жиророзчинних вітамінів, як зазначалось, належить А (антиксерофтальмічний), Д (антирахітичний), Е (антистерильний), К (антигеморагічний).

Вітамін

А – це об’єднана назва групи ретиноїдів: ретинолу (вітаміну А1), 3-дегідроретинолу (вітамін А2), ретиналю та ретиноєвої кислоти. Вказані сполуки відрізняються за фізіологічними властивостями. Зокрема, окислена форма вітаміну А – ретиналь бере участь у забезпеченні нормального функціонування органа зору. Ріст та інші функції організму підтримує ретиноєва кислота. Для процесів репродукції необхідний ретинол. Природними джерелами вітаміну А є печінка, яєчний жовток, вершкове масло. Особливо велика кількість його міститься у печінці деяких морських риб (тріска, морський окунь) та ссавців (кит, тюлень, морж). Багато продуктів рослинного походження містить провітамін А – каротин. Це морква, петрушка, шпинат, зелена цибуля, червоний перець, томати, обліпиха, абрикоси, чорниці, персики та ін.

Добова потреба у вітаміні становить: у чоловіків 5000 МО, в жінок 4000МО (в період вагітності і лактації – 6000 МО), у дітей, залежно від віку, від 1500 до 3500 МО.

У стінці кишечника b-каротин, що міститься у рослинних продуктах, може перетворюватись на вітамін А. Цей процес відбувається за участю жовч¬них кислот під впливом ферменту b-каротин-11, 12-диоксигенази, яка локалізується у ядерно-мембранній фракції клітин слизової оболонки кишечника. Незначна кількість вітаміну А з каротину може також утворюватись у шкірі та печінці.

У продуктах тваринного походження ретинол міститься у вигляді ефірів з жирними кислотами, переважно пальмітиновою.

Після всмоктування у кишечнику ретинолу пальмітат транспортується ліпопротеїнами плазми крові у печінку, в якій депонується. До органів-мішеней ретинол надходить у зв’язаному із специфічним білком вигляді. Ретинол-зв’язуючий білок (РЗБ) синтезується у печінці, тому при порушеннях її функ¬ції зв’язування ретинолу і перенесення його в органи страждає.

У клітинних мембранах органів-мішеней міститься клітинний ретинол-зв’язуючий білок (КРЗБ) – специфічний рецептор, який розпізнає комплекс ретинол + РЗБ. Комплекс рецептор-ретинол проникає у ядро, де відбувається розгальмування генів, що призводить до активації білкового синтезу.

Ретинол необхідний для росту і диференціювання тканин, особливо епітеліальної, процесів репродукції. За його участю відбувається утворення компонентів сполучної тканини, хрящів, кісток, синтез клітинних та субклітинних мембран. Ретиноєва кислота бере участь у процесах росту, сприяє реалізації дії активних форм вітаміну Д. Ретиналь необхідний для нормальної функції сітківки ока, для прояву дії зорового пурпуру родопсину, забезпечує сутінковий зір.