Російська інформаційна пропаганда в Україні на початку першої світової війни (28 липня 1914 – 1916 рр.)

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 36

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ У ВИСВІТЛЕННІ РОСІЙСЬКОЇ ПРЕСИ 6

1.1. Характеристика Першої світової війни на шпальтах газет 6

1.2. Об’єкти пропаганди російських періодичних видань 10

1.3. Вплив періодичних видань на ставлення населення до подій війни 14

РОЗДІЛ 2. АНТИНІМЕЦЬКІ НАСТРОЇ В ПЕРІОДИЧНІЙ ПРЕСІ В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ 16

2.1. Висвітлення в періодичній пресі «шпигуноманії» 16

2.2. Відображення в пресі боротьби з «німецьким засиллям» 19

ВИСНОВКИ 23

ДОДАТКИ 28

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сучасні політичні реалії переконують у тому, що пропаганда є дієвим механізмом не лише холодної «інформаційної» війни, а й її «гарячого» аналогу. Як зазначає Руслан Куцик «За останні три роки наша держава пережила чи не найбільше подій за всю її незалежність. Відбулася Революція Гідності, анексія Російською Федерацією Криму, а тепер триває АТО – війна за незалежність. В усіх цих випадках не останню роль відіграла інформація, а точніше її використання для власних цілей. Активно в цьому напрямку працювала Росія, яка завдяки активній пропаганді в засобах масової інформації створила ілюзію справедливої окупації та виправданості свого втручання у внутрішні справи нашої держави. Україна у цей час була неготова до такого розвитку подій, а тому програла перший етап інформаційного протистояння. Зараз же, усвідомивши, що інформація може стати сильною зброєю у руках, Україна починає вдосконалювати свій пропагандистсько-ідеологічний апарат, для того, щоб у майбутньому уже бути готовим до нових інформаційних протистоянь. Варто відзначити, що сам термін «інформаційне протистояння» (протиборство) не є новим. Його почали застосовувати уже досить давно. Але вперше, державного значення він набуває у період Першої світової війни» [22].

Тому, сьогодні буде актуальним зверненням до витоків формування російської інформаційно-пропагандистської системи в зазначений період, для того, щоб зрозуміти, як краще діяти в сучасних умовах, коли Україна перебуває в стані неоголошеної, гібридної війни.

Ефективність поєднання можливостей ЗМІ та пропаганди вперше була апробована та доведена представниками ворогуючих сторін в умовах Першої світової війни. Друковані засоби масової інформації, публіцистична література 1914-1918 pp. є важливим історичним джерелом, знайомство та вивчення якого дозволять по-новому прочитати сторінки історії сторічної давнини.

Прискорені темпи індустріалізації кінця XIX – початку XX ст. позначилися і на розвитку комунікацій. В арифметичній прогресії збільшувалась кількість періодичних видань, а за відсутності альтернативних джерел преса перетворювалася на монополіста, який став якісно новим засобом розповсюдження інформації та ідей.

Пропаганда в умовах війни має виховувати та закріплювати почуття ненависті до ворога. Як не парадоксально, але це почуття має об'єднувати громадян у боротьбі з ворогом. Адже саме народ дає рекрутів для армії, робітників для промисловості. Тил постачає фронту не лише зброю, обмундирування, продовольство. Тил постачає і настрій бійцям. Невдоволення з тилу швидко передається в окопи, і навпаки: невдачі на фронті викликають зневіру в перемозі серед цивільного населення. Згуртованість цивільного населення, неможливо досягти військовою дисципліною і муштрою. Це здобувається постійним повторенням певних ідей. Цьому процесу і служить пропаганда.

Об’єкт дослідження – суспільно-політичні настрої населення України на початку Першої світової війни (1914-1916 рр.).

Предмет дослідження – російська інформаційна пропаганда в Україні часів Першої світової війни та її вплив на українське населення.

Мета роботи полягає у з’ясуванні основних напрямків російської інформаційної пропаганди на теренах України часів Першої світової війни. Також метою науково-дослідницької роботи є розкрити суть та проаналізувати вплив пропаганди на населення України.

Мета роботи зумовила вирішення наступних завдань:

1. Надати характеристику висвітленню подій Першої світової війни на шпальтах газет;

2. Визначити об’єкти пропаганди російських періодичних видань;

3. Дослідити вплив періодичних видань на ставлення населення до військових подій та подій міжнародного значення;

4. Навести приклади висвітлення в пресі «шпигуноманії»;

5. Показати, яким чином в пресі показано «боротьбу з німецьким засиллям»

Хронологічні межі роботи. Науково-дослідницька робота охоплює часовий проміжок, окреслений 1914-1916 рр. Дані хронологічні межі обумовлені початком Першої світової війни. Саме перші її роки для Російської імперії були найзапеклішими, внаслідок чого, російський уряд намагався вести дуже інтенсивну пропагандистську діяльність на території України. Тому саме ці хронологічні межі були обрані для даної роботи.

Географічні межі визначаються місцем діяльності пропагандистських структур Російської імперії на території України (переважно більша частина українських земель) в роки Першої світової війни.

Наукова новизна роботи полягає у зборі та систематизації наявного в архівах матеріалу для розкриття представленої теми.

Джерельною базою роботи стали документи, що зберігаються в архівних фондах Рівненського обласного краєзнавчого музею, матеріали Рівненської обласної наукової бібліотеки, а також матеріалів, представлені в мережі Інтернет.

Структура роботи. Робота складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.

Закрити

Російська інформаційна пропаганда в Україні на початку першої світової війни (28 липня 1914 – 1916 рр.)

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.