Особливості відродження та розвитку Чехословаччини після І світової війни

Характеристика роботи

Курсова

Кількість сторінок: 49

Платна робота

Ціна: 300.00грн.

Замовити роботу

Зміст

Вступ. 3

Розділ 1. Утворення і розвиток чеської республіки (1918-1929 рр.) 5

1.1. Створення держави чехів і словаків. 5

1.2. Становлення парламентської системи і єдиної економіки. 10

1.3. Коаліція «національного єднання» при владі 17

1.4. Внутрішньополітична криза 1926 р. 24

1.5. Спроба національного примирення в період правління міжнаціональної коаліції 25

Розділ 2. Чехословаччина 30-х років та її окупація гітлерівською Німеччиною.. 29

2.1. Світова економічна криза та її наслідки для країни. 29

2.2. Зовнішньополітична орієнтація Чехословаччини. 33

2.3. Мюнхенський диктат і «друга республіка». 36

2.4. Виникнення «незалежної» Словацької республіки. 41

2.5. Окупація Чехії. Утворення Протекторату Богемії та Моравії 43

Висновки. 47

Список використаної  літератури. 50

Вступ

Актуальність роботи. До 1918 р. словацькі та чеські землі були у складі Австро-Угорської імперії. Століттями чехи та словаки були позбавлені національної самостійності. Перша світова війна викликала в чеських землях і Словакії широкий антивоєнний рух і посилення боротьби проти прогнилого режиму імперії. Чехи, словаки, закар­патські українці, призвані до австрійської армії, не бажали помирати за імператора, переходили на бік супротивників Австро-Угорщини. Всередині країни посилився саботаж, почастішали страйки, зріс опір австрійським чиновникам. У перебігу війни серед чеської та словацької буржуазії сформувалося два крила. Певна її частина, економічно пов'язана з імперією, орієнтувалася на перемогу німецько-австрійського блоку. Інша частина, на чолі якої стояли Т. Масарік і Е. Бенеш, прагнучи суверенітету й незалеж­ності, орієнтувалася на перемогу країн Антанти. Ці патріо­тичні сили й очолили національно-визвольний рух у Чехії та Словакії.

У 1919-1920 p. Версальським, Сен-Жерменським, Тріанонським мирними договорами були остаточно визначено кордони Чехословаччини: Чехія, Моравія, частина Сілезії, Словакія та Закарпатська Україна. Територія Чехословаччини ста­новила 140 тис. кв. км, населення — біля 13,6 млн. чол. Серед них: чехів — біля 7 млн., німців — 3 млн., словаків — 2 млн., угорців — 750 тис., українців — 500 тис., поляків — 100 тис.

З усіх створених держав Східної Європи Чехословаччина була найдемократичнішою, але це не означало, що стосунки між централь­ним урядом і населенням Закарпаття були безконфліктними. Питання про автономію завжди призводило до зростання напруги між Прагою та її східними провінціями.

20 лютого 1920 р. Національні збори прийняли Кон­ституцію Чехословацької республіки, що декларувала ос­новні демократичні свободи. Президент, якого обирали Національні збори терміном на 7 років, наділявся велики­ми повноваженнями, разом з урядом він здійснював вико­навчу владу. Законодавча влада належала законодавчим Національним зборам. Прийняттям Конституції заверши­лося створення Чехословацької республіки.

Чехословаччина, успадкувавши 4/5 промислового по­тенціалу імперії Габсбургів, стала однією з найбільш роз­винених в економічному відношенні країн Центральної та Південно-Східної Європи. Важливе значення для неї мало завоювання зовнішніх ринків, боротьба з конкуренцією промислове розвинених держав. На кінець 1923 р. еконо­міка країни вийшла з повоєнної економічної кризи. Чесь­кому монополістичному капіталу вдалося завоювати багато ринків, особливо в Центральній Європі, де раніше провід­ні позиції займали німецький та австрійський капітали. Чеські монополії підпорядкували собі економіку Словаки та Закарпатської України, перетворивши їх на аграрно-сировинні додатки економічно розвинених чеських зе­мель. В багатьох чехословацьких концернах сильні позиції належали англійському, французькому, бельгійському ка­піталам.

У Чехословаччині в 20-ті та на початку 30-х років на відміну від держав Центральної та Південно-Східної Єв­ропи істотних змін демократичного устрою вбік диктатор­ського правління не сталося. Хоча тенденції до таких змін існували, демократичні інститути влади та традиції чехословацької держави не дозволили прийти до влади пред­ставникам авторитарного напрямку.

На міжнародній арені Чехословаччина орієнтувалася на Францію, а в 1920-1921 p. разом з Румунією та Югославією створила Малу Антанту, що виявилася важливою ланкою системи військово-політичних союзів під егідою Франції.

Метою курсової роботи є дослідження розвитку та особливостей відродження Чехословаччини після першої світової війни.

Предмет - теоретичне обґрунтування особливостей розвитку Чехословаччини в 1918-1939 рр. ХХ століття.

Об’єктом роботи є Чехословаччина, її політичний та економічний розвиток після першої світової війни.

Закрити

Особливості відродження та розвитку Чехословаччини після І світової війни

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.