Перетворення Римської імперії в наймогутнішу Середземноморську державу

Вступ

Актуальність теми полягає в тому, що римська історія являє собою заключну ланку розвитку античної цивілізації і є важливим етапом всесвітньої історії. На руїнах Римської імперії виникла і сформувалася переважна більшість західноєвропейським держав, постало чимало закладів, зародки сучасної літератури і юриспруденції, шедеври архітектури. Початок римської історії відноситься до того часу, коли вже не одне тисячоліття існували стародавньосхідні держави, а в сусідній Греції виникли поліси, які згодом відіграли виняткову роль в історії світової культури. Однак залишки римських монументальних споруд, які збереглися до нашого часу, латинські терміни, що увійшли в усі сучасні європейські мови, догми римського права, які стали підґрунтям в історії законодавства європейських країн, яскраві особистості, що ними рясніє римська історія, привертали і привертають до неї пильну увагу дослідників.

Рим не лише назва міста, це водночас держава і суспільство, яке виникло в VІ ст., до н.е. на території сучасної Італії На ранніх етапах свого розвитку Рим не був пов'язаний зі світовими центрами і тогочасними подіями. Однак поняття „Стародавній Рим” не лише умовне, але й змінне. Якщо в VI-ІV ст. до н.е. Стародавній Рим включав центральну частину Апеннінського півострова, то від кінця III ст. до н.е. - це вже наймогутніша держава Західного Середземномор'я, а в І-ІІ ст. н е - гігантська імперія, яка розляглася на берегах Середземного моря й обіймала чималі території Західної і Південно-Східної Європи, Північної Африки і Переднього Сходу. Утворення Римської імперії сприяло поширенню того культурного спадку, який залишили інші давні народи, перш за все греки. Але хоча Рим використовував досягнення попередніх епох. його культура не мала наслідувального характеру. У межах величезної Середземноморської держави з численними племенами і народностями, які перебували на різних ступенях історичного розвитку, була створена висока антична культура, що послужила основою розвитку європейської цивілізації. Хоча вона на певному етапі увібрала в себе досягнення всіх народів Середземномор'я, синтезувала їх і дала поштовх для подальшого розвитку європейської культури. Стародавній Рим залишив багатий оригінальний культурний спадок. Залишки римських міст, приміщень театрів і амфітеатрів, акведуків і мостів, терм і базилік, храмів і портиків, тріумфальній арок і колон, військових таборів і портів, багатоповерхових будинків, вілл і міцних доріг вражають сучасників. Вони дивують витонченою технікою і міцністю побудови, раціональною архітектурою і розкішшю рельєфів, фресок тощо. Все це реальний показник тісного зв'язку давньої римської історії із сучасністю, свідчення того, що римська культура лягла в основу європейської, а через неї впливала і на сучасну цивілізацію.

В утворенні Римської світової держави немаловажне значення мало центральне місце розташування Апеннінського півострова. Воно полегшувало Риму культурне посередництво між Заходом і Сходом.

Історія Стародавнього Риму вивчає становлення, розвиток і паління суспільних і державних структур, які утворилися спочатку на території Апеннінського півострова, а з ІІ ст. до н.е. - і в країнах всього Середземномор'я Вона починається віл VШ ст. до н.е. - з виникнення перших ранньодержавних об'єднань в етруських містах і грецькі колоніях Південної Італії, а з VI ст, до н.е. на території Лація, і закінчується в другій половині V ст. не з падінням Західної Римської імперії. За цей тривалий історичний відтинок часу стародавні римляни створили складну економічну систему, що базувалася на раціональному поєднанні рабської прані з працею дрібних вільних виробників полісну організацію з республіканським ладом, а пізніше - могутню імперію, високою культурою, яка відчутно вплинула на розвиток європейської світової цивілізації.

Об’єкт дослідження.

Об’єктом дослідження є перетворення Римської республіки в наймогутнішу Середземноморську державу.

Предмет дослідження.

Предметом дослідження курсової роботи виступає взаємозв’язок між розвитком рабовласництва у Стародавньому Римі зазначеного періоду і посиленням агресивної політики цієї держави щодо сусідніх держав і держав, що потрапили в сферу інтересів Стародавнього Риму.

Мета дослідження.

Метою дослідження цієї курсової роботи є показати розвитоку Стародавнього Риму, агресивної політики і посилення експансії. Атакож шлях розкрити хід подій, що привели до перетворення Риму в могутню державу Середземномор’я.

Практичне значення.

Практичне значення даної курсової роботи полягає в можливості застосування матеріалу роботи при підготовці шкільних уроків, а також використання матеріалу у подальшій науковій роботі.

Щодо використаної літератури, то слід згадати працю Машкіна М. О. „Історія стародавнього Риму” що вийшла у видавництві „Освіта” у 1955 році, де подається систематичний виклад матеріалу з історії Риму від заснування міста до падіння Римської імперії. Більша частина праці написана на основі вивчення джерел.

Використовувалась також праця Романюка В. В. „Рим перетворення” вийшла в Київському видавництві «Вища школа», 2002 році.

Згаданою проблемою займалися такі дослідники: Балаух В.О., Коцур В.П. Історія стародавнього Риму. – Ч. – Книги ХХІ ст. – 2005. Бойко В.І. Утворення Римської імперії. – К.: Віпас, 1999. Бокщанин А.Г. Древня Греция и древний Рим. – М.: Просвет, 1952. Кобылина М.М. Искусство древнего Рима. – М.: «Зоря», 1959. Ковалев С.И. История Рима. – Л.: „Аркас”, 1999.

Конопелько І.І. Рим і Середземномор’я. – К.:„Будівельник”, 1997. Кораблев И.Ш. «Ганнибал» Изд 2-е. – Наука. – М.: 1981. Кравчук О.А., Власюк Д.С. Історія та соціологія. – К.: Віпас, 1999. Крушкол Ю.С. Історія стародавнього світу. – Част. 2. – К.:Вища школа, 1976. Ліховська П.С., Данилова Н.Н. Загальна історія стародавнього світу. – К.: Вища школа, 2000. Мішулін А.В. История древнего Рима. – М.: Наука, 1956. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. – М.: Наука, 1960. Редер В.К., Черкасова А.С. Історія Греції та Риму. – К.: Вища школа, 1960. Соколов Г.И. Искусство древнего Рима. – М.: Знание, 1971. Терновий В.І., Царук І.О. Хроніка бойових дій на території Риму. – К.: Урожай, 2000. Хомицька К.Л. Римська імперія. – К.: Арт-Ек, 1997.