Особливості політичного і економічного розвитку Польщі в 20-ті роки ХХ ст.
ЗМІСТ
ВСТУП.. 3
РОЗДІЛ 1. ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ПЕРЕДУМОВИ ВІДРОДЖЕННЯ ПОЛЬСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ.. 5
1.1. Перша світова війна, плани великих держав щодо Польщі та позиція поляків під час війни. 5
1.2. Проголошення незалежності Польщі і закладання основ 2-ї Речі Посполитої 10
1.3. Ю.Пілсудський – глава держави. 14
РОЗДІЛ 2. ПОЛЬЩА В ПЕРІОД ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ 18
2.1. Міжпартійна боротьба в першій половині 20-х років і позиція Ю.Пілсудського 18
2.2. Державний переворот 1926р. і встановлення режиму „санації”. 25
2.3. Криза режиму „санації”. 34
ВИСНОВКИ.. 38
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ.. 40
ВСТУП
Актуальність теми. День 11 листопада 1918 р. як дата відродження незалежної Польської держави назавжди увійшов в історію Польщі.
Цій події передували десятиліття національно-визвольного руху і революційних виступів. Відродженню незалежності сприяли дві революції в Росії, розпад Австро-Угорської і крах Німецької імперії, внаслідок чого склались сприятливі для Польщі міжнародні обставини. У виданому 22 листопада 1918 року Декреті про вищу владу Ю. Пілсудський призначався "тимчасовим керівником держави" з правом звільняти уряд затверджувати і відхиляти законопроекти і бюджет, призначати вищих посадових осіб і т.п.
Обраний у січні 1919 року сейм та прийнята ним Мала Конституція увели його владні можливості в законні рамки і заклали основи парламентарної демократії 2-ої Речі Посполитої.
Юзеф Пілсудський – складна і непересічна особистість. І, як кожна яскрава особистість, він продовжує цікавити польське суспільство і не тільки його. Постать Пілсудського – політика цікава в історичному плані народам і політикам інших країн.
Для польської історії XX сторіччя більш характерним є неспівпадіння інтересів і цілей влади і основної частини суспільства, викликане стремлінням влади встановити повний контроль над суспільством.
Об’єктом дослідження є система політичних і економічних тенденцій та змін у Польщі в 20-ті рр. ХХ ст.
Предметом даного дослідження – є особливості політичного і економічного розвитку Польщі в означений період.
Метою роботи є дослідження відновлення польської державності та особливостей політичного і економічного розвитку Польщі в 20-их роках ХХ століття.
Завдання:
- опрацювати наукову та періодичну літературу по даній темі;
- показати політичне та економічне становище Польської держави у 20-их роках ХХ сторіччя;
- висвітлити політичну діяльність Ю. Пілсудського і його шлях до влади;
- проаналізувати причини і наслідки введення у Польщі режиму санації;
- визначити основні напрямки розвитку країни під час санації та причини кризи даного режиму.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять філософські, загальнонаукові та спеціально-правові методи. Зокрема, у роботі використано діалектичний метод - для дослідження особливостей відродження та розвитку Польської Республіки; соціологічний – для визначення чинників, що впливали на організацію та діяльність органів державної влади і управління; системно-структурний – для аналізу структури конкретних державних органів та інститутів Польщі а також польських Конституцій 1921 та 1935 років. Зі спеціально-юридичних методів у роботі використані: історико-правовий – для дослідження закономірностей функціонування державного устрою Польської Республіки у міжвоєнний період; порівняльно-правовий –для характеристики Конституцій Польщі 1921 і 1935 рр.; формально-юридичний – для дослідження нормативно-правових актів та метод тлумачення правових приписів. Конкретно-пошуковий метод було використано для аналізу актуалізації та класифікації архівних і друкованих джерел. На підставі хронологічного методу виділено три етапи розвитку державно-правових інститутів Польщі в досліджуваний період і розмежовано процес її відродження на два періоди.
Дослідження базується на застосуванні загальних принципів наукового пізнання: об’єктивності, єдності історичного та логічного, комплексного підходу до висвітлення проблеми тощо.
Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження і складається із вступу, двох основних розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.