План

1. Розвиток літератури та мистецтва у 30-х роках ХХ століття. „Розстріляне відродження”

2. Воєнні операції по визволенню України від фашистської окупації. Курська битва. Визволення Лівобережної України та Донбасу

3. Неокласицизм – літературна течія         

2. Воєнні операції по визволенню України від фашистської окупації. Курська битва. Визволення Лівобережної України та Донбасу

Перемоги Червоної Армії, здобуті нею в Сталінградській битві і в ході зимового наступу 1942-1943 рр., призвели до серйозних змін у чисельності сил на фронті. У період тимчасового затишшя на фронтах з квітня по липень 1943 р. діюча армія поповнилася новими бойовими з’єднаннями, зокрема чотирма танковими арміями, авіаційними арміями, низкою стрілецьких корпусів, а також одержала значну кількість літаків, танків, гармат, мінометів та іншої бойової техніки і боєприпасів. Прагнучи повернути хід війни на свою користь, німецько-фашистське командування планувало влітку 1943 р. завдати головного удару в районі Курської дуги (операція „Цитадель”) силами військ армій „Центр” і „Південь”. Завчасно діставши відомості про задум гітлерівських генералів, радянське Командування вирішило в оборонних боях на Курській дузі перемолоти, знесилити німецько-фашистські війська, а потім перейти в контрнаступ і розгорнути загальний наступ по всьому фронту. Курська битва почалася 5 липня 1943 р. і тривала 50 днів. У ході її радянські війська розгромили противника, взяли стратегічну ініціативу у свої руки, розгорнули літньо-осінній наступ 1943 р. на двохтисячокілометровому фронті від Великих Лук до Таманського півострова. Після визволення 5 серпня 1943 р. військами Степового фронту Бєлгорода його армії за сприянням військ Воронезького і Південно-Західного фронтів у ході жорстоких боїв 23 серпня визволили місто Харків. 21 вересня авангардні частини Центрального і Воронезького фронтів вийшли до Дніпра. Були визволені обласні центри: Суми – 2 вересня, Чернігів – 21 вересня, Полтава – 23 вересня. У той же час розгорнули наступ війська Південного й Південно-Західного фронтів. Вони прорвали ворожу оборону на річці Міус і 8 вересня вибили ворога з міста Сталіно (Донецьк). На кінець вересня війська цих фронтів, визволили Донбас. Отже, до кінця вересня 1943 р., у своєму стрімкому наступі війська Центрального, Воронезького, Степового, Південно-Західного й Південного фронтів визволили Лівобережну Україну й Донбас і вийшли до Дніпра.

Битва за Дніпро та визволення Києва

Командування німецько-фашистських військ, не будучи в змозі стримати навального наступу Червоної Армії на Лівобережжі, вирішило перейти до стратегічної оборони і рубежем цієї оборони обрало лінію рік Сож-Дніпро-Молочна. Ставка Верховного Головнокомандуючого СРСР, щоб випередити противника й не допустити зміцнення його позицій на правому березі Дніпра, наказала „на плечах” відступаючих гітлерівців форсувати річку і захопити плацдарми. З’єднання частини Центрального і Воронезького фронтів протягом 21-26 вересня 1943 р. форсували Дніпро на північ і південь від Києва й захопили на його правому березі плацдарми. Війська Степового й південно-Західного фронтів 25-30 вересня форсували Дніпро на ділянці між Кременчуком та Дніпропетровськом і теж створили плацдарми на правому березі Дніпра. На початок жовтня радянські війська уже володіли 23 плацдармами на правому березі Дніпра від Лосєва до Запоріжжя. Особливо важливе значення для майбутніх наступальних операцій мали Букринський плацдарм (на південь від Києва) і Лютізький плацдарм (на північ від Києва). 14 жовтня радянські війська визволили місто Запоріжжя, а 25 жовтня вони вибили фашистів з Дніпропетровська і Дніпродзержинська. Закріпившись на плацдармах, радянські війська розгорнули бої за їх розширення, одночасно готуючись до наступальних операцій на Правобережжі. 20 жовтня 1943 р. Центральний, Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти були перейменовані відповідно в Білоруський (потім 1-й Білоруський), 1-й, 2-й, 3-й і 4-й Українські фронти. З листопада війська 1-го Українського фронту перейшли в наступ з Лютізького плацдарму в напрямку на Київ. 6 листопада 1943 р. столиця України Київ була визволена від німецько-фашистських військ. Переслідуючи ворога, радянські війська 13 листопада визволили Житомир і створили на правому березі Дніпра стратегічний плацдарм глибиною до 150 км. Але в цей час німецьке командування, прагнучи відновити оборону по Дніпру, зосередило 15 дивізій і розпочало контрнаступ. Зав’язалися кровопролитні бої, 20 листопада німецькі війська знову зайняли Житомир і стали рухатися в напрямку Києва. Радянські воїни в тяжких боях витримали натиск військ противника. Внаслідок майже півторамісячних боїв німці просунулися лише на 35-40 км і відновити оборону по Дніпру їм не вдалося. У битві за Дніпро й визволення Києва виявили небачений героїзм, мужність, воїнську вмілість і винахідливість воїни багатьох народів СРСР. За успішне форсування Дніпра високе звання Героя Радянського Союзу було присвоєне 2438 бійцям і командирам. Серед них 483 – українці. Битвою за Дніпро завершився корінний перелом у ході війни.

Визволення Правобережної України та Криму

Війська українських фронтів протягом зими й весни 1944 р. розгорнули широкі наступальні операції на величезній території від Полісся до берегів Чорного моря. Форсування Дніпра і визволення Києва створили сприятливі умови для розгортання бойових дій на Правобережжі. На першому етапі – з 24 грудня 1943 р. по 29 лютого 1944 р. були проведені Житомирсько-Бердичівська, Кіровоградська, Корсунь-Шевченківська, Рівнівсько-Луцька і Нікопольсько-Криворізька операції, на другому етапі – з 4 березня до середини квітня 1944 р. – Проскурово-Чернівецька, Умансько-Ботошанська, Березнегувато-Снігирівська і Одеська операції. Серед наступальних операцій в Україні найбільшою була Корсунь-Шевченківська операція. 24 січня 1944 р. почала наступ ударна група військ 2-го Українського фронту з району населених пунктів Вербівка-Баландино-Красносілка на захід у напрямку на Шполу-Звенигородку. 25 січня їй назустріч з північного заходу на південний схід рушило ударне угруповання 1-го Українського фронту. 28 січня частини обох фронтів з'єдналися в районі Звенигородки. В оточенні опинилися 11 ворожих дивізій чисельністю 80 тис. чол., що мали 1640 гармат і мінометів, 140 танків і штурмових гармат. Усі спроби гітлерівських військ вирватися з кільця були марними. Оскільки командування оточених військ відмовилося капітулювати, 10 лютого радянські з’єднання розпочали бойові дії по знищенню оточеного угруповання, які закінчилися 17 лютого. В ході запеклих боїв було вбито й поранено 65 тис. німецьких солдатів та офіцерів і взято в полон понад 18 тис. чол. У ході натуральних операцій, були визволені обласні центри: Житомир - 31 грудня 1943 р., Кіро воград - 8 січня 1944 р., Луцьк і Рівне - 2 лютого, Херсон - 13 березня, Вінниця - 20 березня, Проскурів - 25 березня, Миколаїв – 28 березня, Одеса - 10 квітня, Тернопіль – 15 квітня. Війська 2-го Українського фронту 26 березня 1944 р. вийшли на державний кордон з Румунією по річці Прут на ділянці довжиною 85 км. і перенесли бойові дії на територію Румунії. Війська 1-го Українського фронту, швидко просуваючись уперед, 30 березня визволили Чернівці і 8 квітня вийшли на державний кордон з Чехословаччиною на ділянці довжиною близько 200 км. 8 квітня – 12 травня 1944 р. війська 4-го Українського фронту, окремої Приморської армії, Чорноморського флоту і Азовської військової флотилії провели Кримську наступальну операцію. В результаті навального штурму 8 квітня радянські війська прорвали перекопські укріплення, 13 квітня вони визволили Сімферополь, а 9 травня – Севастополь. 12 травня 1944 р. визволення Криму було завершено. 

Характеристика роботи

Контрольна

Кількість сторінок: 17

Безкоштовна робота

Закрити

Історія України

Замовити дану роботу можна двома способами:

  • Подзвонити: (097) 844–69–22
  • Заповнити форму замовлення:
Не заповнені всі поля!
Обов'язкові поля до заповнення «ім'я» і одне з полів «телефон» або «email»

Щоб у Вас була можливість впевнитись в наявності обраної роботи, і частково ознайомитись з її змістом, ми можемо за бажанням відправити частини даної роботи безкоштовно. Всі роботи виконані в форматі Word згідно з усіма вимогами щодо оформлення даних робіт.